Декорація

Декорація (від лат. decoratio, від decorare — «прикрашати») — багатозначний термін:

Декорація в театрі — оформлення сцени, що відтворює матеріальне середовище, в котрому діє актор. Декорація створюється за допомогою живопису, графіки, архітектури, освітлення, сценічної техніки, проєкції, кіно та інших виражальних засобів. Основними системами декорації є: кулісна пересувна; кулісно-арочна підйомна; павільйонна; об'ємна; проєкційна.
Декорація в кіно — художнє або архітектурне оформлення простору, в межах якого відбувається зйомка кінофільму.
Декорація (декорування) — в галузі мистецтва, ремесел і промислів
Декорація (декорування) — в харчовій галузі (покращення зовнішнього вигляду тортів, печива, цукерок тощо)
Декорація — в галузі архітектури, будівництва (дизайн інтер'єру, зовнішня та внутрішня обробка будівлі)
Декорація — об'єкт або дія, спрямована на збільшення краси обличчя, тіла і т. д.
Декорація в негативному значенні слова — зовнішньо показне, привабливе, але з прихованим негативом, непринадністю.

Галерея

Чорний супрематичний квадрат Малевича^[1]
Сценограф Фердинандо Бібієна, сценічна декорація^[2]
Тріумфальна арка Септіміуса Северуса^[3]
Облога Селевкії, рельєф з арки Септіміуса Северуса/
Декорація стін станції^[4]
Палац Сансусі^[5].
Персонажі телесеріалу «Планета мавп»^[6]
Декор порцеляни^[7]
Церква Петра і Павла в Кракові, південні проходи в сховище. Автор: Pko, VI 2003
Театральна декорація до вистави^[8]
Сцена театру Діоніса в Афінах в добу Римської імперії^[9]
Декорація торта

Див. також

Примітки

↑ Існує версія, що «Квадрат» був написаний до виставки — оскільки величезний зал потрібно було чимось заповнити. Ця інтерпретація заснована на листі одного з організаторів виставки Малевичу. Спочатку знаменитий квадрат Малевича вперше з'явився в декораціях до опери «Перемога над Сонцем» як пластичне вираження перемоги активної людської творчості над пасивною формою природи (чорний квадрат замість сонячного круга). Це була знаменита декорація до п'ятої сцени першої дії, що є квадратом в квадраті, поділеним на дві області — чорну та білу. Пізніше з декорацій цей квадрат перекочував у станковий твір.
↑ Репетиція.
↑ Арка Септіміуса Северуса Найбільшими елементами декору арки є 4 рельєфи (розміром 3,92 на 4,72 м) із зображенням епізодів війни з Парфією
↑ Мартін-Моніж (станція метро) За декорацією станція є однією з найгарніших у Лісабонському метро
↑ Особистий смак власника проявляється у дизайні та декораціях палацу, цей стиль отримав назву «Рококо Фрідріха».
↑ У романі Буля астронавти потрапляють в досить розвинене суспільство, яке мало автомобілі, літаки, добре розвинену медицину. В екранізаціях через затратність декорацій цей момент було упущено.
↑ Porcelain from Wikimedia Commons
↑ Джузеппе Тореллі. Театральна декорація до вистави «Притворні божевільні». Париж, 1645 р., гравюра. Публічна бібліотека, Бостон
↑ Розвиток театру і театральної архітектури вплинув на зміни сцени. Вона стала помостом, відкритим в бік глядачів. А її задня частина приймає вигляд архітектурної споруди в декілька ярусів і виконує роль і декорації, і споруди, яку використовують в ході вистав.

Посилання

Академічний тлумачний словник (1970—1980) [Архівовано 26 вересня 2015 у Wayback Machine.]
Декорація // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 265.
Словопедія [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Словник іншомовних слів [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Макетник [Архівовано 5 жовтня 2015 у Wayback Machine.]
Обладнання і техніка сцени
Театральное искусство. Декорации (рос.) [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.]

[1] Існує версія, що «Квадрат» був написаний до виставки — оскільки величезний зал потрібно було чимось заповнити. Ця інтерпретація заснована на листі одного з організаторів виставки Малевичу. Спочатку знаменитий квадрат Малевича вперше з'явився в декораціях до опери «Перемога над Сонцем» як пластичне вираження перемоги активної людської творчості над пасивною формою природи (чорний квадрат замість сонячного круга). Це була знаменита декорація до п'ятої сцени першої дії, що є квадратом в квадраті, поділеним на дві області — чорну та білу. Пізніше з декорацій цей квадрат перекочував у станковий твір.

[2] Репетиція.

[3] Арка Септіміуса Северуса Найбільшими елементами декору арки є 4 рельєфи (розміром 3,92 на 4,72 м) із зображенням епізодів війни з Парфією

[4] Мартін-Моніж (станція метро) За декорацією станція є однією з найгарніших у Лісабонському метро

[5] Особистий смак власника проявляється у дизайні та декораціях палацу, цей стиль отримав назву «Рококо Фрідріха».

[6] У романі Буля астронавти потрапляють в досить розвинене суспільство, яке мало автомобілі, літаки, добре розвинену медицину. В екранізаціях через затратність декорацій цей момент було упущено.

[7] Porcelain from Wikimedia Commons

[8] Джузеппе Тореллі. Театральна декорація до вистави «Притворні божевільні». Париж, 1645 р., гравюра. Публічна бібліотека, Бостон

[9] Розвиток театру і театральної архітектури вплинув на зміни сцени. Вона стала помостом, відкритим в бік глядачів. А її задня частина приймає вигляд архітектурної споруди в декілька ярусів і виконує роль і декорації, і споруди, яку використовують в ході вистав.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]