Джек Роулі

англійський футболіст

Джон Фре́дерік Ро́улі (англ. John Frederick Rowley; 7 жовтня 1918[1][2][3], Вулвергемптон, Англія — 28 червня 1998, Шоу-енд-Кромптон[en], Англія), більш відомий як Джек Роулі (англ. Jack Rowley) — англійський футболіст, що грав на позиції нападника, один з легендарних гравців «Манчестер Юнайтед». З 211 голами посідає четверте місце в списку найкращих бомбардирів в історії «червоних дияволів», вигравши з клубом усі три головні національні трофеї — чемпіонат, Кубок та Суперкубок Англії.

Ф
Джек Роулі
Джек Роулі
Джек Роулі
Джек Роулі у 1963 році
Особисті дані
Народження 7 жовтня 1918(1918-10-07)
  Вулвергемптон, Англія
Смерть 28 червня 1998(1998-06-28) (79 років)
  Шоу-енд-Кромптон, Англія
Зріст 175 см
Громадянство  Англія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1935-1936 Англія «Кредлі-Гіт»[en]
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1937 Англія «Борнмут» 22 (12)
1937–1954 Англія «Манчестер Юнайтед» 380 (182)
1954–1957 Англія «Плімут Аргайл» 56 (14)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1949 Англія Англія Б 6 (6)
1948–1952 Англія Англія 6 (6)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1955–1960 Англія «Плімут Аргайл»
1960–1963 Англія «Олдем Атлетик»
1963–1964 Нідерланди «Аякс»
1966–1967 Англія «Рексем»
1968–1969 Англія «Олдем Атлетик»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав на позиціях правого і лівого інсайда, центрфорварда і лівого крайнього нападника. Володів «забивною» лівою ногою, завдяки якій отримав прізвисько «Артилерист» (англ. The Gunner)[4]. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра

ред.

Народився 7 жовтня 1920 року в місті Вулвергемптон. Виступав за юнацький склад місцевого клубу «Вулвергемптон Вондерерз», але в основній команді «вовків» так і не зіграв і перебрався до невеличкої команди «Кредлі-Гіт»[en].

У 1937 році перейшов до «Борнмут енд Боско Атлетік»[5], де забив 10 м'ячів у перших 11 матчах, виступаючи на позиції лівого крайнього нападника[6]. Всього за «Борнмут» він забив 12 м'ячів у 22 матчах.

Під час виступів за «Борнмут» Джек привернув увагу Джеймса Вільяма Гібсона, голови клубу «Манчестер Юнайтед», який часто відвідував південне узбережжя. У підсумку в жовтні 1937 року «Манчестер Юнайтед» придбав Джека Роулі за 3000 фунтів[4]. Він дебютував за «Юнайтед» 23 жовтня 1937 року в матчі Другого дивізіону проти «Шеффілд Венсдей»[7]. У своєму дебютному матчі Роулі не забив і був виведений з основного складу до грудня. 4 грудня того ж року отримав ще один шанс, потрапивши до основного складу на гру проти «Свонсі Сіті» і прекрасно ним скористався, забивши 4 голи в ворота суперника[6]. Всього в сезоні 1937/38 забив 9 м'ячів, а «Юнайтед» за його підсумками повернувся в Перший дивізіон Футбольної ліги, вищий на той момент дивізіон в англійському футболі. В сезоні 1938/39 Роулі забив 10 м'ячів в 39 матчах і допоміг своїй команді залишитися у вищому дивізіоні, фінішувавши на 14-му місці. Наступний сезон був перерваний через початок Другої світової війни.

У воєнний час Джек Роулі проходив службу в полку Південного Стаффордширу (англ. South Staffordshire regiment). Взяв участь у висадці в Нормандії[4]. Паралельно продовжував, по можливості, грати за «Манчестер Юнайтед» у військових турнірах. Також виступав в статусі гостьового гравця воєнного часу за «Вулвергемптон», «Олдершот», «Белфаст Дістіллері», «Фолкстоун[en]», « Шрусбері Таун» і «Тоттенгем Готспур»[4]. Футбольна збірна Британської армії у воєнний час проводила матчі у Франції, а також в Сирії, Єгипті, Палестині і Бельгії. Роулі був присутній в цій збірній, однак пропустив більшу частину власне футбольних матчів: спочатку він захворів на дизентерію, а в 1945 році був госпіталізований з симптомами гарячки паппатачі. В армійській футбольній збірній Джек вперше зустрів свого майбутнього тренера в «Манчестер Юнайтед», ще молодого Метта Басбі[6].

Після відновлення офіційних турнірів в Англії продовжив виступати за «Юнайтед». В сезоні 1946/47 забив за «Юнайтед» 28 м'ячів, а його команда зайняла в чемпіонаті друге місце. В наступному сезоні допоміг своїй команді виграти Кубок Англії, забивши два м'ячі в фінальному матчі проти знаменитого «Блекпула», в складі якого грали легендарні футболісти Стенлі Метьюз і Стен Мортенсен[8].

У післявоєнний період Роулі був найкращим бомбардиром клубу в шести сезонах з семи. Після відходу з клубу Чарлі Міттена Роулі зайняв його місце на лівому фланзі атаки, також грав на позиції центрфорварда[6]. В сезоні 1951/52 Роулі забив за команду 30 м'ячів в лізі і допоміг «Манчестер Юнайтед» виграти чемпіонський титул (третій чемпіонський титул в історії клубу і перший після 41-річної перерви)[4]. В останній грі сезону 26 квітня 1952 року «Юнайтед» розгромив свого найближчого переслідувача, лондонський «Арсенал», з рахунком 6:1 (Роулі зробив хет-трик) і гарантував собі чемпіонський титул[9].

В цілому за «Манчестер Юнайтед» Джек провів 424 матчі і забив 211 голів (один з чотирьох — поряд з Вейном Руні, Боббі Чарльтоном і Денісом Лоу — гравців «Юнайтед», які забили за клуб більше 200 голів), в тому числі 8 хет-триків, 3 «покери» (проти «Свонсі Сіті» 4 грудня 1937 року, проти «Чарльтон Атлетік» 30 серпня 1947 року й проти «Гаддерсфілд Таун» 8 листопада 1947 року) і один «пента-трик» (проти «Йовіл Таун» 12 лютого 1949 року)[7].

У лютому 1955 року Джек перейшов в «Плімут Аргайл», де став граючим тренером. Забив за клуб 15 м'ячів в 58 матчах. У травні 1957 року остаточно завершив кар'єру футболіста, але продовжив залишатися головним тренером «Плімута».

Виступи за збірну

ред.

2 грудня 1948 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Англії в товариській грі проти збірної Швейцарії на стадіоні «Гайбері», відзначившись голом ударом з відстані 35 ярдів[6] (приблизно 32 метри).

16 листопада 1949 року в матчі відбору на чемпіонат світу 1959 року забив 4 м'ячі у ворота збірної Ірландії, а вже 30 листопада в товариській грі з італійцями забив свій останній гол за збірну.

Востаннє вийшов у футболці «трьох левів» 5 квітня 1952 року в матчі Домашнього чемпіонату Великої Британії проти Шотландії. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 5 років, провів у формі головної команди країни 6 матчів, забивши 6 голів. Також провів одну гру за другу збірну Англії у травні 1949 року проти Нідерландів, відзначившись хет-триком.

Кар'єра тренера

ред.

Розпочав тренерську кар'єру, ще продовжуючи грати на полі, 1955 року, очоливши тренерський штаб клубу «Плімут Аргайл»[10]. В сезоні 1958/59 допоміг « пілігримам» виграти Третій дивізіон і вийти у Другий. У березні 1960 року покинув «Плімут».

З червня 1960 по травень 1963 року був головним тренером «Олдем Атлетик». В сезоні 1962/63 вивів «Олдем» у Третій дивізіон, зайнявши з командою 2-ге місце в Четвертому дивізіоні.

У сезоні 1963/64 був головним тренером амстердамського «Аякса». Потім повернувся до Великої Британії, де короткий час тренував «Рексем» і «Олдем Атлетік». У грудні 1969 року завершив тренерську кар'єру. Після цього працював у поштовому відділенні в Олдемі.

Помер 28 червня 1998 року на 78-му році життя у місті Шоу-енд-Кромптон[en].

Статистика виступів

ред.

Клубна

ред.

Збірна

ред.

Тренерська статистика

ред.
Клуб Початок роботи Завершення роботи Показники
М В Н П % перемог
  Плімут Аргайл лютий 1955 березень 1960 238 93 52 93 39,08
  Олдем Атлетік липень 1960 травень 1963 151 66 33 52 43,71
  Аякс 1963 1964 35 17 8 10 48,57
  Рексем січень 1966 квітень 1967 58 19 22 17 32,76
  Олдем Атлетік жовтень 1968 грудень 1969 57 16 14 27 28,07

Титули і досягнення

ред.
«Манчестер Юнайтед»: 1951–52
«Манчестер Юнайтед»: 1947–48
«Манчестер Юнайтед»: 1952

Особисте життя

ред.

Батько Джека Роулі на аматорському рівні грав за «Волсолл» на позиції воротаря[6]. Молодший брат Джека, Артур Роулі (1926—2002), був професійним футболістом. Як і старший брат, він був бомбардиром, але, на відміну від Джека, забивав не у вищому дивізіоні. Артур Роулі є найкращим бомбардиром в історії Футбольної ліги Англії (434 голи).

Примітки

ред.
  1. За іншими даними, народився 7 жовтня 1920 року
  2. Jack Rowley. England Football Online. Chris Goodwin & Glen Isherwood. 1 жовтня 2017. Архів оригіналу за 15 травня 2019. Процитовано 8 листопада 2018. Not born in 1920, as stated in many history books.
  3. Джек Роулі. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 8 листопада 2018.
  4. а б в г д Jack Rowley (англ.). ManUtd.com. Архів оригіналу за 1 червня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  5. Second half goal foils Walsall at home. Sports Argus. Birmingham. 27 лютого 1937. с. 4. Bournemouth had a new outside right, Redfern, from Cradley Heath, in place of Jones. Rowley, also signed from Cradley Heath during the week, was on the left wing.
  6. а б в г д е Manchester United's forgotten goalscorer (англ.). The Busby Babe. 28 лютого 2014. Архів оригіналу за 29 грудня 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  7. а б John "Jack" Frederick Rowley (англ.). MUFCInfo.com. Архів оригіналу за 19 січня 2019. Процитовано 29 грудня 2018.
  8. 1948 FA Cup Final (англ.). FA-CupFinals.co.uk. Архів оригіналу за 21 травня 2008.
  9. Manchester United 6 v 1 Arsenal, League Division One Matchday 42, 26th April тисячі дев'ятсот п'ятьдесят два (англ.). MUFCInfo.com. Архів my_match_date = 1952-04-26 оригіналу за 18 листопада 2018. Процитовано 29 грудня 2018.
  10. Argyle Managers [Архівовано 4 листопада 2014 у Wayback Machine.] Greens on Screen. Retrieved 4 February 2010.
  11. Воєнний кубок Футбольної ліги, Великий кубок Ланкашира.

Посилання

ред.
  NODES
HOME 1
mac 1