Джура

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Джура (значення).

Джу́ра, цю́ра або чу́ра — так називали в Україні в 16—XVIII століттях зброєносця, учня у козацької старшини. Зазвичай джурами були молоді хлопці. Разом із козаками джури ходили в походи, брали участь у боях. Походження терміна джура точно не визначено. Очевидно, це спільне індоєвропейське поняття — чи слово з іранських мов (скіфів/сарматів), занесене в Подніпров'я. В іранських мовах воно означає «товариш».

Молодики (пахолки, хлоп'ята, джури, новики) — новоприйняті й молоді козаки на Запорозькій Січі в 16–17 ст. За свідченням польського хроніста Ш. Старовольського, вони виконували функції зброєносців, слуг козацької старшини. М. не вважалися повноправними козаками-товаришами, зокрема, не мали права на участь у козацьких радах. Лише після кількох років перебування на Січі та набуття відповідного військового досвіду вони могли стати повноправними козаками (товаришами). За часів Нової Січі (1734–75) М. називали козаків-наймитів, які працювали в господарствах заможних козаків — зимівниках, на рибних промислах, чумакували тощо.

У сьогоденні Слово (значення) Джура отримала всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра.. «Сокіл» («Джура») — Гра проводиться Міністерством освіти та науки України за сприянням інших міністерств, відомств і громадських організацій.

Джерела та література

В. В. Панашенко. Джура [Архівовано 17 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 376. — ISBN 966-00-0405-2.
Гайдай Л. Історія України в особах, термінах, назвах і поняттях. — Луцьк: Вежа, 2000.
УРЕ. — К., 1962. — т. 4.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 263.
С. А. Лепявко. Молодики [Архівовано 27 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 39. — ISBN 978-966-00-1061-1.
Сас П. М.. Пахолок [Архівовано 29 жовтня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 99. — ISBN 978-966-00-1142-7.

Посилання

Молодики // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1961. — Т. 4, кн. VIII : Літери Ме — На. — С. 1030. — 1000 екз.