Ендометрит
Ця стаття може містити помилки перекладу з англійської мови. |
Ендометрит — запалення внутрішньої оболонки матки (ендометрію).[3] Супроводжуючими симптомами можуть бути: підвищена температура, біль у нижній частині живота, маткові кровотечі або виділення.[4] Найчастішою причиною є зараження після пологів.[5][6] Захворювання належить до спектру запальних захворюваннь органів малого тазу.[7]
Ендометрит | |
---|---|
Інші назви | postpartum endometritis, endomyometritis |
Спеціальність | гінекологія, акушерство |
Симптоми | підвищена температура тіла, біль у нижній частині живота, маткові кровотечі |
Типи | гострий, хронічний[1] |
Причини | інфекція |
Фактори ризику | аборт, менструації, народження дитини |
Лікування | антибіотики |
Прогнози | можливе лікування |
Частота | 2% (following vaginal delivery), 10% (following scheduled C-section)[2] |
Класифікація та зовнішні ресурси | |
МКХ-10 | N71 |
DiseasesDB | 4283 |
MeSH | D004716 |
Endometritis у Вікісховищі |
Ендометрит буває у гострій та хронічній формі.[1] Гостра форма, як правило, розвивається внаслідок інфекції, яка потрапила через шийку матки після аборту, під час менструації, після пологів або в результаті спринцювання або розміщення внутрішньоматкової спіралі. Фактори ризику розвитку ендометриту після пологів включають також кесарів розтин та передчасний розрив оболонок плоду.[6] Хронічний ендометрит частіше трапляється після менопаузи. Діагноз може бути підтверджений біопсією ендометрію.[8]
Лікування проводиться із застосуванням антибіотиків.[6] Рекомендовано при лікувати ендометрит після пологів кліндаміцином з гентаміцином.[9] Також рекомендується пройти тест на виявлення гонореї та хламідіозу у групи ризику.[10] Хронічне захворювання можна лікувати доксицикліном.[10] Результати лікування зазвичай позитивні.[11]
Частота захворювань на ендометрит становить близько 2 % після вагінальних пологів, 10 % після запланованого кесаревого розтину та 30 % із розривом оболонок перед кесаревим розтином, якщо профілактичні антибіотики не застосовуються.[2] Термін «ендоміометрит» може використовуватися, якщо також запалений міометрій.[12] Захворювання також доволі поширене у інших тварин, наприклад, корів.[13]
Клінічні прояви
ред.Можлива підвищена температура тіла, біль у нижній частині живота, маткові кровотечі або виділення.[6][4]
Види
ред.Гострий ендометрит
ред.Для гострого ендометриту характерна інфекція. Вважається, що мікроорганізми, які найчастіше виділяють, потрапили під час аборту, занесені медичним обладнанням та забором фрагментів плаценти.[14] На сьогодні недостатньо доказів використання антибіотиків для профілактики ендометриту після ручного видалення плаценти за вагінальних пологах.[15] Гістологічно підтверджено, що при гострому ендометриті присутня нейтрофільна інфільтрація тканини ендометрію. Клінічним проявом є, як правило, підвищена температура та гнійні вагінальні виділення. Менструації після гострого ендометриту надмірні, і в найліпшому разі можуть пройти за 2 тижні із лікуванням антибіотиками — кліндаміцином та гентаміцином IV.
У деяких випадках хвороба була спричинена Mycoplasma genitalium та запальними захворюваннями органів малого тазу.[16][17]
Хронічний ендометрит
ред.Хронічний ендометрит характеризується наявністю плазматичних клітин у стромі. Може бути видно лімфоцити, еозинофіли і навіть лімфоїдні фолікули, але за відсутності саме плазматичних клітин цього недостатньо для підтвердження гістологічного діагнозу. Оскільки схожа картина може бути виявлена у приблизно 10 % усіх біопсій ендометрію, проведених через нерегулярні кровотечі. Найпоширенішими організмами є Chlamydia trachomatis (хламідіоз), Neisseria gonorrhoeae (гонорея), Streptococcus agalactiae (група B Streptococcus), Mycoplasma hominis, туберкульоз та різні віруси. Більшість з них здатні викликати хронічні запальні захворювання органів малого тазу. Пацієнтки, які страждають на хронічний ендометрит, також можуть мати рак шийки матки або рак ендометрію (хоча інфекційні фактори є більш поширеною причиною). Терапія антибіотиками в більшості випадків є лікувальною (залежить від причини виникнення), з досить швидким купіруванням симптомів за 2–3 дні. Жінки з хронічним ендометритом також мають високий ризик втрати вагітності, проте лікування поліпшує ситуацію.[18][19]
Піометра (гнійний ендометрит)
ред.Піометра означає наявний гній у порожнині матки.[20] Для розвитку піометри повинна бути як інфекція, так і блокування шийки матки. Ознаки та симптоми: біль у нижній частині живота (надлобковий), заціпеніння, гарячка та виділення гною при УЗД матки. Піометра лікується антибіотиками відповідно до виду культури та чутливості організму.[21]
Примітки
ред.- ↑ а б Dallenbach-Hellweg, Gisela; Schmidt, Dietmar; Dallenbach, Friederike (2010). Atlas of Endometrial Histopathology (англ.). Springer Science & Business Media. с. 135. ISBN 9783642015410. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ а б Gabbe, Steven G. (2012). Obstetrics: Normal and Problem Pregnancies (англ.). Elsevier Health Sciences. с. 1146. ISBN 978-1437719352. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ Crum, Christopher P.; Lee, Kenneth R.; Nucci, Marisa R. (2011). Diagnostic Gynecologic and Obstetric Pathology E-Book (англ.). Elsevier Health Sciences. с. 430. ISBN 978-1455708956. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ а б Ferri, Fred F. (2014). Ferri's Clinical Advisor 2015 E-Book: 5 Books in 1 (англ.). Elsevier Health Sciences. с. 423. ISBN 9780323084307. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ Arora, Mala; Walavalkar, Rajalaxmi (2013). World Clinics: Obstetrics & Gynecology: Postpartum Hemorrhage (англ.). JP Medical Ltd. с. 237. ISBN 9789350904244. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ а б в г Cover of Hacker & Moore's Essentials of Obstetrics and Gynecology. Hacker & Moore's essentials of obstetrics and gynecology (вид. 6). Elsevier Canada. 2015. с. 276—290. ISBN 9781455775583.
- ↑ Sexually Transmitted Diseases & Pelvic Infections. Current diagnosis & treatment : obstetrics & gynecology (вид. 11). McGraw-Hill Education. 2012. с. Chapter 43. ISBN 978-0071638562.
- ↑ Lobo, Rogerio A.; Gershenson, David M.; Lentz, Gretchen M.; Valea, Fidel A. (2016). Comprehensive Gynecology E-Book (англ.). Elsevier Health Sciences. с. 548. ISBN 9780323430036. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ Mackeen, AD; Packard, RE; Ota, E; Speer, L (2 лютого 2015). Antibiotic regimens for postpartum endometritis. The Cochrane Database of Systematic Reviews (2): CD001067. doi:10.1002/14651858.CD001067.pub3. PMC 7050613. PMID 25922861.
- ↑ а б 8. Williams Gynecology (вид. 3). McGraw Hill Professional. 2016. ISBN 9780071849081.
- ↑ Ferri, Fred F. (2014). Ferri's Clinical Advisor 2015 E-Book: 5 Books in 1 (англ.). Elsevier Health Sciences. с. 423. ISBN 9780323084307. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ Hubert Guedj; Baggish, Michael S.; Valle, Rafael Heliodoro (2007). Hysteroscopy: visual perspectives of uterine anatomy, physiology, and pathology. Hagerstwon, MD: Lippincott Williams & Wilkins. с. 488. ISBN 978-0-7817-5532-0.
- ↑ Noakes, David E. (2009). Arthur's Veterinary Reproduction and Obstetrics E-Book (англ.). Elsevier Health Sciences. с. 411. ISBN 9780702039904. Архів оригіналу за 4 грудня 2021. Процитовано 7 червня 2021.
- ↑ Endometritis - Pregnancy Articles. pregmed.org. 21 листопада 2013. Архів оригіналу за 3 серпня 2017. Процитовано 11 квітня 2018.
- ↑ Chongsomchai, C; Lumbiganon, P; Laopaiboon, M (20 жовтня 2014). Prophylactic antibiotics for manual removal of retained placenta in vaginal birth. The Cochrane Database of Systematic Reviews. 10 (10): CD004904. doi:10.1002/14651858.CD004904.pub3. PMC 7390442. PMID 25327508.
- ↑ Cohen CR, Manhart LE, Bukusi EA та ін. (March 2002). Association between Mycoplasma genitalium and acute endometritis. Lancet. 359 (9308): 765—6. doi:10.1016/S0140-6736(02)07848-0. PMID 11888591.
{{cite journal}}
: Явне використання «та ін.» у:|author=
(довідка) - ↑ Ljubin-Sternak, Suncanica; Mestrovic, Tomislav (2014). Review: Chlamydia trachonmatis and Genital Mycoplasmias: Pathogens with an Impact on Human Reproductive Health. Journal of Pathogens. 2014 (183167): 3. doi:10.1155/2014/183167. PMC 4295611. PMID 25614838.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Buzzaccarini G, Vitagliano A, Andrisani A, Santarsiero CM, Cicinelli R, Nardelli C, Ambrosini G, Cicinelli E (December 2020). Chronic endometritis and altered embryo implantation: a unified pathophysiological theory from a literature systematic review. Journal of Assisted Reproduction and Genetics. 37 (12): 2897—2911. doi:10.1007/s10815-020-01955-8. PMC 7714873. PMID 33025403.
- ↑ Rimmer MP, Fishwick K, Henderson I, Chinn D, Al Wattar BH, Quenby S (December 2020). Quantifying CD138+ cells in the endometrium to assess chronic endometritis in women at risk of recurrent pregnancy loss: A prospective cohort study and rapid review. The Journal of Obstetrics and Gynaecology Research. 47 (2): 689—697. doi:10.1111/jog.14585. PMID 33274569.
- ↑ Pyometra. American College of Veterinary Surgeons. 2004. Архів оригіналу за 21 лютого 2006. Процитовано 14 грудня 2006.
- ↑ Höglund, Odd Viking; Lövebrant, Johanna; Olsson, Ulf; Höglund, Katja (17 листопада 2016). Blood pressure and heart rate during ovariohysterectomy in pyometra and control dogs: a preliminary investigation. Acta Veterinaria Scandinavica. 58 (1): 80. doi:10.1186/s13028-016-0263-y. PMC 5112883. PMID 27855712.
{{cite journal}}
: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)