Жак Дерріда
Жак Дерріда́ (Дерида, Деріда фр. Jacques Derrida; 15 липня 1930, Ель-Біар, Алжир — 9 жовтня 2004, Париж, Франція) — французький філософ сефардського походження, засновник філософії деконструкції. Роботи Дерріда мали великий вплив на сучасну теорію літератури, філософію та соціологію.
Біографічні відомості
ред.Дерріда народився в Ель-Біарі (Алжир), що тоді належав Франції, в родині сефардських євреїв родом з іспанського Толедо. У дитинстві не міг ходити до школи, оскільки згідно з антисемітськими дискримінаційними законами тодішнього маріонеткового режиму Віші, квота євреїв, яким дозволялося відвідувати школу, мала не перевищувати 14%.
Після переселення родини в 1949 до Франції навчався у Ліцеї Людовика Великого. Вивчав філософію у Вищій нормальній школі. Там він познайомився з Луї Альтюссером, Мішелем Фуко. Деріда став відомим написавши свої роботи Письмо та відмінність, Голос та феномен та Про граматологію. Був викладачем у Сорбонні та декількох університетах США. З 1983-го року викладав у Вищій школі з суспільних наук (EHESS) у Парижі.
Філософські погляди
ред.Жак Дерріда нівелює звичну модель знання та мови, в якій для пізнання сенсу будь-чого необхідно безпосередньо ознайомитися з цим сенсом. Дерріда ж вважав, що розуміння будь-чого вимагає вивчення того, як воно співвідноситься з іншими предметами, та можливості розпізнати його в інших контекстах та випадках, передбачити які повною мірою не має можливості.
Філософія Дерріда являє собою «деконструкцію». Цей термін до Дерріда був вузькоспеціалізованим французьким терміном, тепер цей термін став вживатися в багатьох мовах і став використовуватися філософами, літераторами, архітекторами, теологами, художниками, політологами, музичними критиками, кінорежисерами, юристами та істориками. Вплив філософських поглядів Дерріда відчувається майже в кожній області гуманітарних наук та мистецтва у другій половині XX століття. Та не менш розповсюдженою стала критика та неприйняття його ідей.
Деконструкція – праця філософа з дестабілізації дискурсу шляхом аналізу структур сенсів й імплікації, що лежать в основі такого дискурсу. Жак Дерріда не дає точного визначення терміна "деконструкція", проте пропонує розуміти його як процес прочитання текстів, який не можна звести до концепту чи методу критики та інтерпретації текстів[13]. Його "нове читання" не зводиться до простої передачі готових результатів, формул та механічних повторень. Такий підхід до прочитання текстів перетинався з класичною риторикою, проте і мав деякі відмінності:
- Риторика вчить нас навмисно структурувати тексти. Деконструкція Дерріда пропонує, що жоден автор не може повністю контролювати смисли будь-якого тексту.
- Риторика традиційно ставить «я» автора як агента, що контролює текст в усіх його значеннях, а, отже, контролює й авдиторію теж. Дерріда забирає «я» зі шляху тексту, звільняє місце для «іншого голосу», що не відображає нарцистичного голосу самого автора.
Дерріда намагався змінити дискурс традиційного бачення мови і значень. Об'єктом уваги філософа була мова. Мета мови – зберігати чутливість до історичної, соціальної і лінгвістичної конструйованості суспільних вірувань і практик. Жак Дерріда розглядав мову як систему відносин та суперечностей, яку потрібно постійно визначати. Неприйняття філософом певних стандартизованих значень і застарілих суперечностей «тіло і розум», «форма і зміст», «віра та розум» призводить до виникнення нової гіпотези. Він стверджує, що традиційні поняття як «структура», «протистояння» і «значення» лише нав'язують стабільність концепціям, які не є стабільними за своєю природою, оскільки сама мова перебуває під впливом культурних і соціальних упереджень, тож будь-які значення не можуть бути нейтральними[13]. Наприклад, термін «війна» усвідомлюється в порівнянні з певною протилежністю: аргумент на користь можливої війни починає залежати від протилежної концепції – миру. Для Дерріда основи аргументованих значень, апеляція до розуму, недвозначність принципів і реальність сильних протиставлень «праця та капітал» – це лише ефекти риторичних взаємодій, а не об’єктивні підстави аргументів.
Завдання деконструкції
ред.- Виявити неоднозначності аргументів, які виникають у результаті неперевірених значень, які приписують певним термінам.
- Дослідити «суперечності», що вбудовані в дискурс. З протилежностями текст стає неоднозначним.
Деконструкція включає виявлення фундаментальних змін, які філософ називає «невирішеністю» значень. За Дерріда, мова і дискурс містять вбудовані структури, що розкривають шляхи, якими наше мислення спрямовують самі терміни, і ці самі терміни використовуються у щоденному спілкуванні.
Одним із основних понять філософії Жака Дерріда виступає поняття диферанс. Диферанс це одночасно і встановлення відмінності, і відстрочка, відкладання. Жак Дерріда виділяв два основних значення терміну «відмінність». Перше передбачає зволікання у часі, пошук часу та сил для операції відкладання, тобто щось на зразок «часового становлення простору» та «просторове становлення часу». Друге значення: «розрізняти» — не бути тотожнім, бути відмінним, іншим, не таким.
Переклади українською
ред.- Дерріда Ж. Позиції. — К.: Дух і літера, 1994. — 160 с.
- Дерріда Ж. Привиди Маркса. — Х.: ОКО, 2000. — 272 с.
- Дерріда Ж. Цілі людини // Після філософії: кінець чи трансформація? / упоряд. К. Байнес. — К.: Четверта хвиля, 2000. — С. 114—145.
- Дерріда Ж. Письмо та відмінність. — К.: Основи, 2004. — 602 с.
- Дерріда Ж. Дарувати час. — Львів: Літопис, 2008. — 208 с.
Посилання
ред.Твори Дерріди
ред.- Привиди Маркса. — Харків: ОКО, 2000. — 272 с. [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.]
Про нього
ред.- www.derrida.ws [Архівовано 21 жовтня 2011 у Wayback Machine.] (фр.)
Література
ред.- К. Богуславська. Дерріда Жак // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.205 ISBN 978-966-611-818-2
- Деррида, Жак // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Дерріда, або Повернення // Володимир Єрмоленко. Далекі близькі. Есеї з філософії та літератури. – Львів: Видавництво Старого Лева, 2017, с. 227–246.
- Geoffrey Bennington, Jacques Derrida, Paris, Seuil, 1991.
- Pierre-Yves Ruff, Derrida, l'écriture et la place de l'autre, Paris, Théolib, 2011 ISBN 978-2-36500-049-9.
- Benoît Peeters, Derrida, Paris, Flammarion, coll. « Grandes Biographies », 2010. (найбільша біографія Жака Дерріда)
- David Mikics, Who Was Jacques Derrida? An Intellectual Biography, Yale University Press, 2010.
- Fred Poché, Penser avec Jacques Derrida. Comprendre la déconstruction, Lyon, Chronique Sociale, 2007.
Посилання
ред.- Дерріда // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- Голос-письмо // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 233.
Примітки
ред.- ↑ Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
- ↑ а б Encyclopædia Britannica
- ↑ RKDartists
- ↑ Архів образотворчого мистецтва (Чехія)
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ LIBRIS — Королівська бібліотека Швеції, 2012.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ FCT
- ↑ Agence bibliographique de l'enseignement supérieur (France) Système universitaire de documentation — Montpellier: ABES, 2001.
- ↑ http://www.lepoint.fr/actualites/2007-07-19/le-petit-a-decroche-l-agreg/1331/0/192988
- ↑ а б Herrick, James (2016). The History and Theory of Rhetoric. NY, 10017, USA: Routledge. с. 257.
|
Це незавершена стаття про філософа. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |