Катетер
Кате́тер (нім. Katheter ← лат. catheter ← грец. καθετήρ — «те, що спускають») — виріб медичного призначення у вигляді порожнистої трубки, призначений для з'єднання природних каналів, порожнин тіла, судин з зовнішнім середовищем з метою їх дренування, введення в них рідин та газів, промивання, або проведення через них хірургічних інструментів. Процес введення катетера називається катетеризацією.
Види
ред.За еластичністю:
- м'які
- еластичні
- жорсткі
М'які катетери виготовляють з пластичних матеріалів, наприклад, з гуми або пластифікованого поліхлорвінілу, латексу, силікону, нітрилу, поліуретану, ізопропілену.
Напівжорсткі (еластичні) катетери виготовляють з пружин-спіралей (металева чи пластифікатна) покриті інертними матеріалами (гіпоалергенними).
Жорсткі (тверді) катетери виготовляють з металу (нержавіюча сталь, срібло), вкрай рідко з твердих пластмас.
За призначенням:
- судинні:
- венозні[1]
- артеріальні
- порожнинні катетери
До порожнинних катетерів відносяться широко розповсюджені сечові уретральні катетери, призначені для введення в сечовипускальний канал з метою спорожнення сечового міхура, коли це неможливо природним чином, ниркові катетери, інтестінальні та шлункові катетери, кисневі катетери (назальні). Також катетери встановлюються черезшкірно, в порожнини: жовчний міхур (холецистостомія), балію нирки (нефростомія), той же сечовий міхур (надлобкова цистостомія), гастростомія, а також в неприродні порожнини для їхнього дренування — кісти, абсцеси, ехінококові бульбашки та ін. Також до цієї групи належать дилатаційні катетери.
До судинних катетерів відносяться центральні та периферичні, венозні та артеріальні канюлі. Вони призначені для введення лікарських розчинів в кровотік (або для забору крові в тих чи інших цілях — наприклад, для детоксикації) і встановлюються черезшкірно. Як випливає з назви, периферичні катетери встановлюються в периферичні поверхневі вени (найчастіше це вени кінцівок: лат. basilica, cephalica, femoralis, а також вени кисті, стопи, у немовлят — поверхневі вени голови), а центральні — у великі вени (лат. subclavia, jugularis). Існує методика катетеризації центральних вен з периферичного доступу — при цьому використовуються дуже довгі катетери. Також існують катетери-порти.
За розміром, залежно від галузі застосування, використовують різні системи. Наприклад для вказання розміру урологічних катетерів використовують систему Френч.
Історія
ред.Офіційне масове згадування про катетер та катетеризацію сечового міхура датується XVIII ст.[2].
Будова
ред.Венозний периферійний катетер
ред.- Венозний катетер (тонка пластикова трубочка) одягнутий на сталевий мандрен зі зручною ручкою (для утримання в пальцях рук)
- Крила для фіксації («метелики», «фіксатори», «упори» тощо)
- Інжектор в кольоровому кодуванні відповідно до розміру катетера (залежно від типу шкали)
- Роз'єм для інфузійної системи (різні системи)
- Захисний ковпачок
Застосування
ред.Усі катетери вимагають фіксації. Практично завжди виконується фіксація катетера до шкіри пластиром, спеціальними фіксаторами або шовним матеріалом. Також використовується фіксація катетера в порожнини шляхом зміни його форми після введення (це стосується порожнинних не судинних катетерів): надувний балон, система петлі (пігтейл, закрита петля, міні-пігтейл), система Malecot, система Petzer і ін. Останнім часом найбільшого поширення набула система Пігтейл (англ. pigtail — поросячий хвіст) — як найбільш безпечна, малотравматична і проста у застосуванні. Катетер (зазвичай полівініловий) має кінчик у формі поросячого хвоста — при введенні він в розпрямленому вигляді знаходиться на стилеті чи провіднику, а після введення катетера в порожнину і видалення провідника, катетер знову скручується, що перешкоджає випадінню. Для більш надійної фіксації в стінку катетера поміщається волосінь, яка при підтягуванні жорстко фіксує кінчик катетера до основи петлі.
Один з найбільш популярних видів урологічних катетерів, використовуваних в медичній практиці, — катетер Фолея. Серед катетерів Фолея виділяють 2-, 3-х ходові катетери, всі вони призначені для короткочасної або тривалої катетеризації сечового міхура (як у чоловіків, так і у жінок) з метою проведення медичних маніпуляцій. Зазвичай, катетер Фолея виготовляється з латексу і покривається силіконом для збереження належних функціональних характеристик. Розмір катетера визначаться у Френч-ах (Французька система масштабування катетерів). Фіксація катетера в порожнині сечового міхура відбувається завдяки роздуванню балона, розташованого на дистальному кінці катетера.
Розміри
ред.Розміри венозних катетерів (центральних[en] та периферійних[en]) за шкалою Бірмінгем[3][4].
Розмір (Gauge, Ga) | Зовнішній діаметр (мм) |
Макс.пропускна можливість (мл/хв) |
Колір |
---|---|---|---|
14 | 2.10 | 250–300 | Оранжевий |
16 | 1.65 | 200 | Сірий |
18 | 1.27 | 75–120 | Зелений |
20 | 0.90 | 40–80 | Рожевий |
22 | 0.71 | 55 | Синій |
24 | 0.56 | 35 | Жовтий |
26 | 0.46 | 13–15 | Чорний |
Галерея
ред.-
Урологічні катетери з різними видами «кінчика».
-
Катетер легеневої артерії.
-
Венозний центральний катетер (PICC або PIC) після безперервного використання у пацієнта впродовж двох місяців (2018 р., Нідерланди)
-
Серцевий катетер: пластикова трубка з металевою основою, Америка, XIX ст.
-
Катетеризація правої підшкірної ліктевої вени
-
Венозний катетер метелик
-
Венозні катетери (з кольоровим позначенням)
-
Артеріальний катетер
-
Стандартний набір для катетеризації центральних вен
-
Пацієнтка з встановленим катетером (катетеризація Верхньої порожнистої вени праворуч зверху)
-
Катетер-порт. Кругла «шишка» над правою м/з жінки під шкірою — це порт.
-
Кілька інтравенозних катетерів (IV), розміри 14(оранжевий), 16(сірий), 18(зелений), 20(червоний), 22(синій), and 24(жовтий) Ga.
-
Прямий Хікмен (Hickman) катетер з двома каналами[a].
-
Катетер вводиться в шлуночок головного мозку для вимірювання внутрішньочерепного тиску і зменшення тиску в черепі після травматичного ушкодження головного мозку.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Рубці біля основи шиї пацієнта вказують на точку вставки в ліву яремну вену. Лінія проходить підшкірно по ключиці до точки близько семи сантиметрів нижче, де вона виходить з грудей і розщеплюється на двоє. Катетер має «комір» навколо точки виходу з антибіотиками й легко фіксується за допомогою прозорої плівки Tegaderm. Прикріплений шматок лейкопластирної стрічки з датою пов'язки. Кожен просвіт має затиск для закриття каналу, кожен з яких закінчується різьбовим кінцем (канюлею).
- ↑ Екстрена та невідкладна медична допомога: навчальний посібник / Бодулев О. Ю., Дикий О. М., Могильник А. І. та ін. — 2-ге вид. — Вінниця: Нова Книга, 2018. — 240 с. — іл., табл. Ел.джерело (фрагмент) [Архівовано 10 січня 2020 у Wayback Machine.] ISBN 978-966-382-719-3 (С.62-64)
- ↑ Didusch Site - Milestones - Relief in a Tube: Catheters Remain a Steadfast Treatment for Urinary Disorders. www.urologichistory.museum. Архів оригіналу за 17 січня 2015.
- ↑ Page 400 [Архівовано 9 липня 2021 у Wayback Machine.] in: Steven M. Yentis, Nicholas P. Hirsch, James Ip (2013). Anaesthesia and Intensive Care A-Z E-Book: An Encyclopedia of Principles and Practice. FRCA Study Guides (вид. 5). Elsevier Health Sciences. ISBN 9780702053757.
- ↑ Page 110 [Архівовано 12 грудня 2019 у Wayback Machine.] in: Edward Doyle (2007). Paediatric Anaesthesia. OUP Oxford. ISBN 9780199202799.
Посилання
ред.- Millward, Steven F. (September 2000). Percutaneous Nephrostomy: A Practical Approach. Journal of Vascular and Interventional Radiology. 11 (8): 955—964. doi:10.1016/S1051-0443(07)61322-0.
- Види катетерів [Архівовано 19 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Вибір типу і розміру катетера за його характеристиками [Архівовано 11 квітня 2019 у Wayback Machine.], 2015
- Урологічні катетери [Архівовано 4 квітня 2019 у Wayback Machine.]
- Види катетерів для перитонеального діалізу
Це незавершена стаття з медицини. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |