Кмин звичайний

Кмин звича́йний (Carum carvi L.) — дворічна трав'яниста рослина роду кмин родини окружкові (Apiaceae).

Кмин звичайний
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Аралієцвіті (Apiales)
Родина:	Окружкові (Apiaceae)
Рід:	Кмин (рід) (Carum)
Вид:	Кмин звичайний (C. carvi)
Біноміальна назва
Carum carvi L.

Місцеві назви — дикий аніс, польовий аніс, ганус.

Будова

Дворічна трав'яниста рослина. У перший рік життя утворює лише розетку прикореневих листків, а на другий — розвиває порожнисте, всередині борознисте стебло, яке пускає гілки майже з основи. Стебло одне, заввишки 60-80 см., прямостояче, голе, борозенчасте, розгалужене. Листки чергові, перисторозсічені, верхні — сидячі. Квітки дрібні, білі або блідо-рожеві, правильні, зібрані в складні зонтики. Цвіте в червні — липні. Плоди — двосім'янки, сплюснуті з боків, при достиганні розпадаються на вузькі серпоподібні сім'янки.

Поширення

Поширений у Лісовій та Лісостеповій зонах України, зрідка в Донецькому лісостепу та гірській частині Криму. Росте в розріджених лісах, на узліссях, лісових зрубах, луках, горбах, по краях доріг.

Розмноження

Розмножують насінням, яке висівають рано навесні з розрахунку 100 г на 100 м², глибина сівби 2—3 см. Сходи з'являються через 2—3 тижні. Для прискорення проростання насіння намочують і витримують 2—3 дні при температурі 18—20°С, після чого висушують та висівають. Деякі рослини цвітуть у перший рік життя, більшість — на другий і наступні роки.

Практичне використання

Булки з кмином

Насіння кмину звичайного давно відоме людині як лікувальний засіб і прянощі.

У харчуванні

Запах кмину ароматний, смак пряний, пекучий.

Плоди кмину звичайного багаті на ефірну олію (3-7%) широко використовують у харчовій промисловості, у хлібопеченні, ароматизації лікерів типу «Кюммель». З листків та молодих верхівок можна готувати салати, використовувати як приправу до тушкованої яловичини, овочевих пюре. Неодмінний компонент української кухні.

Медичне застосування

У медицині використовують плоди (Fructus carvi). Кмин має схожі властивості, як у фенхелю та анісу.

Відвар плодів використовують при атонії і болях у кишечнику, метеоризмі, для підсилення функції підшлункової залози, підвищення тонусу й перистальтики кишечника, зниження в ньому процесів бродіння і гниття. Ефірну олію використовують для ароматизації лікарських препаратів.

Фармакологічні властивості

Плоди кмину містять 3—7 % ефірної олії (основні її компоненти — карвон і лимонен), 14—22 % жирної олії з високим вмістом петроселінової кислоти та дубильні речовини. З трави і насіння виділено флавоноїди кверцетин, кемпферол та ізорамнетин, а також ацетилові сполуки — поліїни.

У парфумерії

Використовується в парфумерній промисловості.

Заготівля

Заготовляють насіння кмину в суху погоду, бо зволожені плоди втрачають товарну якість.

Галерея

• 
  Загальний вид рослини
• 
  Насіння кмину
• 
  Квіти
• 
  Листя

Джерела

• КМИН ЗВИЧАЙНИЙ // Фармацевтична енциклопедія / голова ред. ради та автор передмови В. П. Черних. — 2-ге вид., переробл. і доповн. — К. : «МОРІОН», 2010. — 1632 с. — ISBN 978-966-2066-34-0.
• Euro+Med Plantbase [Архівовано 9 січня 2017 у Wayback Machine.] (англ.)

Посилання

• Кмин звичайний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 205. — ISBN 5-88500-055-7.