Кодр
Кодр (грец. Κόδρος, 1089 до н. е. — 1068 до н. е.) — цар іонійців, останній цар Аттики, син Меланта.
| Кодр | |
|---|---|
 | |
| Посада | цар Афін[d] |
| Батько | Мелант[1][2] |
| Діти | Medond[2][1], Нелей[3][2], Cnopusd, Андрокл (син Кодра)[2], Damasusd, Nauclusd, Cyaretusd і Promethus son of Codrusd |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Мав синів Медонта, Нелея, Андрокла, Андремона, Кідрела, Кнопа, Дамаса, Дамасихтона, і Промета.
Під час правління на Аттику напали дорійці, швидше за все з Аргоса. Якщо вірити легенді, Кодр дізнався про пророцтво, яке нібито афінянам перемогу лише в тому випадку, якщо загине їхній володар. І тому сам вирушив до стану дорійців, прикидаючись волоцюгою. Нападники про пророцтво знали, але гадки не мали, що старий, який плутався в них під ногами, — сам Кодр. Тому вбили нахабного жебрака, і лише після цього з'ясували, що розправився з афінським володарем.
Налякані дорійці вирішили за краще відступити й обмежилися захопленням Мегар, що лежали на їхньому шляху. А афіняни після поховання Кодра вирішили взагалі скасувати царську владу[4].
Примітки
ред.- ↑ а б Кодр // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1895. — Т. XVа. — С. 554.
- ↑ а б в г Любкер Ф. Codrus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 307.
- ↑ Любкер Ф. Neleus // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 911.
- ↑ Мустафін О. Золоте руно. Історія, заплутана в міфах. Х., 2019, с.128
Література
ред.- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.