Кристіан I
Кристіан I (1426—1481) — король Данії з 1448 до 1481 року, король Норвегії з 1450 до 1481 року, король Швеції з 1457 до 1464 року. Засновник королівської династії Ольденбургів.
Кристіан I Christian I | ||
| ||
---|---|---|
28 вересня 1448 — 21 травня 1481 | ||
Коронація: | жовтень 1449 | |
Попередник: | Хрістофер Баварський | |
Спадкоємець: | Юхан I | |
| ||
13 травня 1450 — 21 травня 1481 | ||
Попередник: | Карл I | |
Спадкоємець: | Ганс I | |
| ||
2 серпня 1457 — 29 червня 1464 | ||
Попередник: | Карл VIII Кнутсон | |
Спадкоємець: | Стен Стуре старший | |
Народження: |
1426 Ольденбург | |
Смерть: |
21 травня 1481 Копенгаген | |
Поховання: | Собор Роскілле | |
Країна: |
Норвегія Королівство Данія Швеція Священна Римська імперія | |
Релігія: | католицька церква | |
Рід: | Ольденбурги | |
Батько: | Дитріх Щасливий | |
Мати: | Хельвіг Шауенбурзька | |
Шлюб: | Доротея Бранденбурзька | |
Діти: | Юхан, Фредерік, Маргарита | |
Нагороди: | ||
Життєпис
ред.Граф Ольденбурзький
ред.Був сином Дітріха, графа Ольденбурзького, та Хельвіг Шлезвіг-Гольштейнської. Завдяки матері він мав права на корону Данії, він був родичем короля Еріка V. Проте до 1448 року він жив у графстві Ольденбург.
Після смерті свого батька у 1440 році Кристіан стає черговим графом Ольденбурга як Кристіан VII. Проте всі його думки були спрямовані на отримання корони Дані, а відповідно й Норвегії і Швеції. У 1448 році помирає король Кальмарської унії Хрістофер Баварський. Цим відкривається шлях Кристіана до данського трону. Отримати корону йому допомагає дядько Адольф VIII Шауенбург, герцог Шлезвіг-Гольштейнський, який мав значний вплив у Державній раді Данії. До того ж й Ерік Померанський зрікається своїх прав на корони Данії та Норвегії. Для забезпечення свого статусу Кристіан одружується з удовою Хрістофера Баварського і врешті-решт стає королем Данії.
Королювання
ред.28 жовтня 1449 р. у соборі Святої Марії в Копенгагені його було короновано на короля. При обранні королем Данії Кристіан I був вимушений підписати 13 статей, які передавали значну частину влади аристократії та Державній раді.
У планах Кристіана I було бажання відновити Кальмарську унію. Із самого початку він намагається стати королем Швеції та Норвегії. Проте у 1448 році новим королем Швеції обрано Карла Кнутсона. Водночас починає розгортатися боротьба за владу у Норвегії між кандидатами на норвезький трон — між прихильниками Кристіана I та Карла Кнутсона. Останній урешті-решт перемагає й коронується норвезькою короною у Тронгеймі 20 листопада 1449 року.
Проте вже у 1450 році Державна рада Швеції вимушена була наполягти, щоб Карл Кнутсон зрікся корони Норвегії. Це було викликано небажанням воювати з досить могутньою данською армію. Враховуючи ці обставини Державна рада Норвегії оголосила Кристіана I новим королем Норвегії. 2 серпня 1450 року він коронувався у Тронгеймі, а 29 серпня у Бергені підписано унію між Данією та Норвегією.
Вже незабаром випала нагода відвоювати королівство Швеція. У 1457 році Карла Кнутсона було скинуто з трону й запрошено Кристіана I.
29 червня 1457 р. в Кафедральному соборі міста Уппсала Кристіана та його дружину Доротею було короновано, як короля і королеву Швеції, архієпископом Уппсальським Йонсом Бенгтсоном Оксеншерном. Проте вже 1464 році проти Кристіна спалахнуло повстання у Швеції, данські загони було вигнано, а новим регентом став єпископ Кеттіл Кнутсон. При цьому Кристіан I не полишав нагодити повернути собі владу над Швецією. У 1471 році данську армію було розбито під Брункебергом шведською армією на чолі із Стеном Стуре Старшим. Влада Кристіана I у значній частині Швеції (окрім півдня) скінчилася, проте останній не зрікся прав на шведську корону.
Але помирає його дядько Адольф Шауенбурзький, який залишив Кристіану герцогство Шлезвіг та графство Гольштейн. У 1474 році Кристіана I було визнано володарем цих земель з боку Фрідріха I, імператора Священної Римської імперії.
Помер Кристіан I 21 травня 1481 року у Копенгагені.
Родина
ред.Дружина — Доротея (1430—1495), донька Іогана Гогенцолерна, маркграфа Бранденбург-Кульмбаського
Діти:
Джерела
ред.- Hartmut Platte: Das Haus Oldenburg. Börde, Werl 2006 ISBN 3-9810315-4-7