Лохії
Ло́хії (лат. lochia < дав.-гр. λοχεία < λοχείος — «пологовий») — кров'янисті вагінальні виділення у жінок в післяпологовому періоді, пов'язані з процесом загоювання стінок матки після відторгнення плаценти. Лохії містять кров, слиз і частинки маткових тканин[1], тривають зазвичай від 4 до 6 тижнів після пологів[2]. Лохії стерильні протягом перших 2-3 днів. Пізніше, внаслідок заселення матки бактеріями (зокрема, негемолітичними штамами Streptococci і Escherichiae coli) вони перестають бути такими[3].
Стадії
ред.Процес виділення лохій нагадує постадійну ексудацію рани та триває в три стадії:[4]
- Червоні лохії або криваві лохії (lochia rubra, lochia cruenta) — починають виділятися одразу після пологів. Складаються значною мірою з крові, залишків оболонок плода, децидуальної оболонки, сироподібної змазки і лануго. Тривають вони не більше 3-5 днів.
- Серозні лохії (lochia serosa) — лохії рідшої консистенції, коричнюватого або рожевого кольору. Вони містять серозний ексудат, еритроцити, лейкоцити, цервікальний слиз з шийки матки, а також мікроорганізми. Ця стадія триває приблизно до 10 днів після пологів. Довше тривання серозних лохій може свідчити про післяпологову кровотечу, що вимагає медичної допомоги.
- Білі лохії або гнійні лохії (lochia alba, lochia purulenta) — лохії білуватого або жовтаво-білого кольору. Тривають, як правило, протягом 3-го і 4-го тижнів, іноді до 6 тижня після пологів. Містять мало червоних кров'яних тілець, переважно складаючись з лейкоцитів, клітин епітелію, холестерину, жиру, слизу і мікроорганізмів. Тривання лохій понад кількох тижнів може бути індикатором пошкоджень геніталій, про це необхідно повідомити лікаря.
Ускладнення
ред.У нормі запах лохій такий же, як у звичайних менструальних виділень. Різкий запах, як і зеленастий відтінок лохій, свідчать про зараження хламідіями або наявність сапрофітної флори.
Затримання лохій у матці відоме як «лохіостаз» (lochiostasis)[5] або «лохіосхез» (lochioschesis) і може спричинити таку патологію, як лохіометра (lochiometra) — накопичення лохій у матці[6]. Рясне, надмірне виділення лохій називається «лохіорея» (lochiorrhea)[7] — вона потребує лікарського втручання.
Примітки
ред.- ↑ Murkoff, Heidi; Eisenberg, Arlene; Hathaway, Sandee (2002). What To Expect When You're Expecting (вид. 3rd). New York: Workman. с. 383. ISBN 0-7611-2132-3.
This discharge of leftover blood, muscus, and tissue from your uterus, known as lochia, is normally as heavy as (and sometimes even heavier than) a menstrual period for the first three to ten postpartum days.
- ↑ Oppenheimer, LW; Sherriff, EA; Goodman, JD; Shah, D; James, CE (July 1986). The duration of lochia. Br J Obstet Gynaecol. 93 (7): 754—757. PMID 3755355.
- ↑ Hanretty, Kevin P. (2009). Obstetrics Illustrated. Illustrated by Ian Ramsden and Robin Callander (вид. 7th). Churchill-Livingston. с. 337. ISBN 978-0-7020-3066-6. Архів оригіналу за 6 листопада 2015. Процитовано 13 листопада 2013.
- ↑ Sherman, D.; Lurie, S.; Frenkel, E.; Kurzweil, Y.; Bukovsky, I.; Arieli, S. (1999). Characteristics of normal lochia. Am J Perinatol. 16 (8): 399—402. doi:10.1055/s-1999-6818. PMID 10772198.
- ↑ lochioschesis - definition of lochioschesis in the Medical dictionary - by the Free Online Medical Dictionary, Thesaurus and Encyclopedia. Архів оригіналу за 1 липня 2017. Процитовано 13 лютого 2017.
- ↑ lochiometra - definition of lochiometra at the Free Dictionary by Farlex. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 13 лютого 2017.
- ↑ lochiorrhea // Medical dictionary. 2011. Архів оригіналу за 17 лютого 2017. Процитовано 16 лютого 2017.