Вікіпедія

Любляна

столиця та найбільше місто Словенії

Любляна[1][2] (словен. Ljubljana locally [ljuˈbljàːna] ( прослухати)[3], також локально [luˈblàːna], нім. Laibach Німецька: [ˈlaɪ̯bax], італ. Lubiana) — столиця та найбільше місто Словенії. Її географічний, культурний, науковий, економічний, політичний і адміністративний центр.

Любляна
словен. Ljubljana
—  Місто  —
Місто Любляна
Mesto Ljubljana
Вигляд міста з висоти пташиного польоту
Вигляд міста з висоти пташиного польоту
Вигляд міста з висоти пташиного польоту
Прапор
Прапор		 Герб Любляна словен. Ljubljana }}}
Герб
Координати: 46°03′20″ пн. ш. 14°30′30″ сх. д. / 46.05556° пн. ш. 14.50833° сх. д. / 46.05556; 14.50833
Країна Словенія Словенія
Перша згадка 1112–1125
Статус міста близько 1220
Уряд
 - Мер і губернатор Зоран Янкович
Площа
 - Повна 163,8 км²
Висота над р.м. 298 м 
Населення (2010)
 - Усього ▲ 271,885
 - Густота 1660/км²
Часовий пояс CET (UTC+1)
 - Літній час CEST (UTC+2)
Поштовий код 1000
Телефонний код(и) 01
Автомобільний індекс LJ
Вебсайт: www.ljubljana.si
Любляна словен. Ljubljana. Карта розташування: Словенія
Любляна словен. Ljubljana
Любляна
словен. Ljubljana
Мапа

Упродовж усієї своєї історії, завдяки географічному положенню, місто було під впливом німецької, латинської та слов'янської культур.

Протягом століть Любляна була столицею історичної області Крайна[4], у XX столітті місто стало центром Словенії, незалежної з 1991 року.

Етимологія та символ

ред.

Походження назви міста залишається невідомим. Найбільш прийнятною науковою гіпотезою є те, що місто було назване на честь річки Любляниці, яка протікає через нього. За словами лінгвіста Сільвіо Торкара, назва Любляниці походить від старослов'янського слова Ljubovid[5]. За іншою гіпотезою, ім'я Любляниці походить від латинського alluviana, а саме від слова eluvio, що означає затоплення[6].

У середньовіччі і річка, і місто мали назву Laibach. Це ім'я, отримане зі старонімецької, радше означає «стояча вода, що викликає повені». Ця назва офіційно використовувалася до 1918 року[7].

Символом міста є Люблянський дракон. Він символізує силу, мужність і велич. Він зображений на верхній частині вежі Люблянського замку на гербі Любляни.

Є кілька пояснень про походження Люблянського дракона. Згідно з грецькою легендою, аргонавти під час повернення додому після викрадення Золотого руна знайшли велике озеро, оточене болотами між сучасними містами Врхника і Любляна. Саме там, Ясон вразив чудовисько. Цей монстр став драконом, який сьогодні присутній на гербі та прапорі міста[8].

Історично більш правдоподібно, що дракон був прийнятий від святого Георгія, який був покровителем каплиці Люблянського замку, побудованого у XV столітті. За легендою про святого Георгія, дракон представляє старе спадкове язичництво, подолане християнством.

Згідно з іншим поясненням, пов'язаним з другим, дракон був спочатку тільки художнім оформленням над гербом міста. У епоху бароко, він став частиною герба.

Історія

ред.
 
Любляна в XVIII столітті.
 
Святкування під час проведення Лайбахського конгресу, 1821 рік.
 
У 1895 році землетрус зруйнував значну частину середмістя, через це була здійснена велика реконструкція Любляни.

Приблизно у 2000 до н. е. болота нинішньої Любляни були заселені людьми, що мешкали в будинках на палях. Ці люди займалися мисливством, ловлею риби та примітивним сільським господарством. Для того, щоб обійти болота, вони використовували дерев'яні каное. Пізніше область лишалася пунктом транзиту для численних племен і народів, серед них змішана нація кельтів та іллірійців, названа Iapydes[en], і потім у III столітті до н. е. кельтське плем'я, Тевриски[9].

Приблизно в 50 році до н. е. римляни побудували військову табірну стоянку, яка пізніше стала постійним угрупованням під назвою Iulia Aemona (Емона)[10]. Цей форт був окупований Легіоном XV «Аполлінаріс»[11]. У 452 році він був зруйнований гунами за наказом Аттіли[10], і пізніше остготів і лангобардів[12]. Форт Емона мав 5000—6000 жителів і відігравав важливу роль у багатьох битвах. Його оштукатурені цегляні будинки, пофарбовані в різні кольори, були підключені до дренажної системи[10]. У VI столітті туди переїхали предки словенців. У IX столітті словенці потрапили під франкське домінування, зазнаючи частих угорських набігів[13].

Найстаріша згадка про Любляну надписана на аркуші пергаменту Nomina defunctorum (назва мертвого), який зберігається в архіві собору в Удіне. Він датується періодом з 1112 до 1125. Згаданий серед покійного адвокат Радолф, який дарував канон з 20 фермами біля замку Любляни (castrum Leibach)[14][15]. Коли саме Любляні було надано права міста не відомо[14], але це було не пізніше, ніж у 1220 році[16]. У XIII столітті місто складалося з трьох районів: Старої площі (словен. Stari trg), Нової площі (словен. Novi trg) і «Міста» (словен. Mesto) (навколо собору)[14].

У 1270 році Крайна і, зокрема, Любляна були завойовані Отакаром II, королем Богемії[13], коли він, своєю чергою, зазнав поразки від Рудольфа I[12]. Останній узяв місто в 1278 році[13]. Перейменоване у Laibach, воно належало Габсбургам до 1797 року[12].

У XV столітті Любляна стала відомою через мистецтво. Після землетрусу в 1511 році місто було перебудоване в стилі Ренесанс і навколо нього була побудована нова стіна[17]. У XVI столітті чисельність населення досягла 5 тис. осіб, 70 % з яких розмовляли словенською мовою[17].

Клімат

ред.
Клімат Любляни
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C 14 19 23 30 31 38 39 35 31 29 20 16 39
Середня температура, °C 2 5 10 15 20 24 27 26 22 15 8 4 15
Середній мінімум, °C −4 −4 0 4 9 12 14 14 11 6 2 −1 5
Норма опадів, мм 88 89 76 98 121 133 113 127 142 151 131 114 1383
Джерело: worldweather.org

Промисловість та наука

ред.

Любляна — розвинене промислове місто. У місті й передмістях розташовані підприємства машинобудування, хімічної, фармацевтичної, текстильної, харчової, шкіряно-взуттєвої, деревообробної, паперової та поліграфічної промисловості. Інтенсивно розвивається туризм.

У місті розташовані Словенська академія наук і мистецтв, університет. Ботанічний сад Любляни, заснований у 1810 році, є найстарішим ботанічним садом у південно-східній Європі.

Транспорт

ред.

Авіаційний

ред.

Аеропорт Любляни розташований за 26 км на північний захід від міста, має рейси до багатьох європейських міст. Авіакомпанії, що здійснюють рейси: Adria Airways, Air France, Air Serbia, easyJet, Finnair, Montenegro Airlines, Wizz Air та Turkish Airlines. Ці напрямки переважно є європейськими[18]. Цей аеропорт замінив перший аеропорт Любляни, який працював протягом 1933—1963 років[19][20].

Залізничний

ред.

Люблянський залізничний вузол є складовою Пан'європейського залізничного коридору V (найшвидше сполучення між Північною Адріатикою та Центральною та Східною Європою)[21] та X (що сполучає Центральну Європу з Балканами)[22] та основні європейські лінії (E65, E69, E70)[23]. Усі міжнародні потяги, що прямують Словенією, зупиняються там[24]. У Любляні є шість пасажирських станцій та дев'ять платформ[25]. Головна пасажирська станція  — Любляна. Залізнична станція Любляна-Мосте — найбільша товарна станція. Станція Любляна-Залог має найбільшу горловину станції. Наприкінці 2006 року[26] було введено в дію фунікулер Люблянського замку. Також у Любляні є декілька промислових залізниць[27].

Культура

ред.

У 2010 році в місті налічувалося 10 театрів, 14 музеїв, 56 галерей, 4 професійних оркестрів. Найбільші зібрання історичних і художніх цінностей зберігаються в Національному музеї (заснований в 1821 році) і Національній галереї (заснована в 1918 році). Серед інших великих установ культури: Симфонічний оркестр Словенської філармонії та Словенський національний театр опери та балету. Національна й університетська бібліотека Словенії — найбільша наукова бібліотека країни, була заснована 1774 року.

Архітектурні пам'ятки

ред.
 
Панорама Любляни із замком Град на пагорбі.
 
Местні трг з фонтаном Франческа Робе і церквою Св. Миколая.
 
Скульптури на центральній площі міста.

Поріднені міста

ред.

Відомі люди

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Атлас світу. — К. : ДНВП «Картографія», 2005. — 336 с. ISBN 966-631-546-7
  2. ↑ Словенія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  3. ↑ Slovenski pravopis 2001 - Inštitut za slovenski jezik Frana Ramovša ZRC SAZU in Slovenska akademija znanosti in umetnosti - izid poizvedbe. bos.zrc-sazu.si. Архів оригіналу за 24 грудня 2014. Процитовано 22 грудня 2014.
  4. ↑ Mehle Mihovec, Barbka (19 березня 2008). Kje so naše meje? [Where are our borders?]. Gorenjski glas (Slovene) . Gorenjski glas. Архів оригіналу за 31 травня 2008. Процитовано 7 серпня 2009.
  5. ↑ O nastanku in pomenu krajevnega imena Ljubljana in njegove nemške oblike Laibach [On the Origin and the Meaning of the Place Name Ljubljana and its German form Laibach] (PDF). Glasilo Mestne občine Ljubljana (Slovene) . Ljubljana City Municipality (8, 9). September 2008. ISSN 1318-797X. Архів оригіналу (PDF) за 23 серпня 2011. Процитовано 23 січня 2011.
  6. ↑ O izvoru ali etimologija imena Lublana (Ljubljana) [On the Origin or the Etymology of the Name Lublana (Ljubljana)] (Slovene) . Promin.si. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
  7. ↑ Avtor: visitljubljana.si. O Ljubljani - Novinarji - Visit Ljubljana. Visitljubljana.si. Архів оригіналу за 29 грудня 2009. Процитовано 25 січня 2010.
  8. ↑ Dragon, the Symbol of Ljubljana. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
  9. ↑ First settlers. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
  10. ↑ а б в The Times of Roman Emona. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
  11. ↑ (фр.) Hildegard Temporini and Wolfgang Haase, Aufstieg und Niedergang der römischen Welt. de Gruyter, 1988. ISBN 3-11-011893-9. Google Books, p.343 [Архівовано 2 березня 2012 у Wayback Machine.]
  12. ↑ а б в Daniel Mallinus, La Yougoslavie, Éd. Artis-Historia, Brussels, 1988, D/1988/0832/27, p. 37-39.
  13. ↑ а б в Ljubljana in the Middle Ages. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
  14. ↑ а б в Darinka Kladnik (October 2006). Ljubljana Town Hall (PDF). Ljubljana Tourist Board. Архів оригіналу (PDF) за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
  15. ↑ Peter Štih (2010). Castrum Leibach: the first recorded mention of Ljubljana and the city's early history: facsimile with commentary and a history introduction. City Municipality of Ljubljana. ISBN 9789616449366.
  16. ↑ Marija Verbič (1967). 700 let Novega trga v mestu Ljunbljani. Kronika: časopis za slovensko krajevno zgodovino. Т. 15, № 2. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 23 січня 2011.
  17. ↑ а б Renaissance and Baroque. Архів оригіналу за 25 червня 2013. Процитовано 31 жовтня 2009.
  18. ↑ Aerodrom Ljubljana, d.d. Архів оригіналу за 16 September 2008. Процитовано 31 липня 2008. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  19. ↑ 7622: Ljubljana – Staro letališče [Ljubljana: The Old Airport]. Register of the Cultural Heritage of Slovenia (Slovenian) . Ministry of Culture, Slovenia. Архів оригіналу за 6 July 2012. Процитовано 16 січня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |df= (довідка)
  20. ↑ Staro Ljubljansko letališče: Zgodovina [The Old Ljubljana Airport: History] (Slovenian) . Архів оригіналу за 12 квітня 2014. Процитовано 16 січня 2012.
  21. ↑ Slovenia, a Country at the Crossroads of Transport Links. Government Communication Office, Republic of Slovenia. November 2000. Архів оригіналу за 8 July 2012.
  22. ↑ Siarov, Veselin. Ahmed, Moustafa (February 1999). Corridor X – Case Study (PDF). 1. CODE–TEN. Архів оригіналу (PDF) за 24 травня 2013. Процитовано 16 липня 2017.
  23. ↑ Pšenica, Peter. Pangerc, Jože (December 2007). Extent of PRI. Network Statement of the Republic of Slovenia 2009. с. 25. Архів оригіналу за 8 February 2012.
  24. ↑ LUZ, d. d. (March 2010). Državni prostorski načrt za Ljubljansko železniško vozlišče [The National Space Plan for the Ljubljana Rail Hub: Draft] (PDF) (Slovenian) . Архів оригіналу (PDF) за 8 липня 2012. Процитовано 16 липня 2017.
  25. ↑ Brkić, Tanja (7 серпня 2008). SŽ: Železniška postajališča niso zadovoljivo opremljena [SŽ: The Railway Stops are Not Adequately Fitted]. Dnevnik.si (Slovenian) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 липня 2017.
  26. ↑ Urban Rail (30 січня 2007). Ljubljana's funicular tram. Архів оригіналу за 8 липня 2011. Процитовано 13 вересня 2009.
  27. ↑ 0800.03: Imenik železniških postaj, daljinar in kažipot za prevoz blaga po progah SŽ [0800.03: The Directory of Railway Stations, Fare Scales and a Signpost for the Transport of Goods on the Rails of the Slovenian Railways] (PDF) (Slovenian) . Holding Slovenske železnice. 16 квітня 2004. Архів оригіналу (PDF) за 15 August 2012.
  28. ↑ Орися Хом'як. Тіто не боявся ні Гітлера, ні Сталіна / Високий замок.— Львів, № 4 (5260) за 15-21 січня 2015.— С. 10.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ljubljana


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Любляна&oldid=44122303
  NODES