Ліно Вентура

Лі́но Венту́ра (фр. Lino Ventura, 14 липня 1919, Парма — 22 жовтня 1987, Сен-Клу) — французький актор італійського походження.

Ліно Вентура
Angiolino Giuseppe Pasquale Ventura
Зображення
Ім'я при народженні	Анджоліно Джузеппе Паскуале Вентура
Дата народження	14 липня 1919(1919-07-14)
Місце народження	Парма, Італія
Дата смерті	22 жовтня 1987(1987-10-22) (68 років)
Місце смерті	Сен-Клу, Франція
Поховання	Cimetière du Val-Saint-Germaind
Громадянство	Італія
Професія	актор
Кар'єра	1953 — 1987
Нагороди	Silver Shell for Best Actord (1973)
IMDb	ID 0893341
Ліно Вентура у Вікісховищі

Здобув популярність, знімаючись у французьких фільмах. Найпопулярніші фільми — «Шукачі пригод», «Зануда» і «Знедолені».

Біографія

Ранні роки

Анжоліно Джузеппе Паскуале Вентура народився на півночі Італії у Пармі, він був єдиним сином Джованні Вентури і Луїзи Борріні. У 1927 році йому було вісім років, коли він покинув Італію разом зі своєю матір'ю, щоб приєднатися до батька, який кілька років тому вирушив працювати торговим представником в Париж. Але прибувши в Монтрей (Сена-Сен-Дені)|Монтрей 7 червня 1927 року, мати і син не знайшли Джованні. Батько зник. Згодом, Ліно рідко згадував зниклого батька. Ліно і його мати влаштувалися в будинку друзів за адресою вулиця Роменвіль, 57, Монтрей, в самому серці італійської громади, інтеграція в яку проходила не без проблем. Потім вони поселилися на вулиці Папійон, 9-ий округ Парижа, де Луїза влаштувалася покоївкою в готель «Baudin».

Щоб допомогти своїй матері, він залишив школу і почав працювати у віці дев'яти років. Він працював швейцаром, слюсарем, торговим представником і клерком.

Ліно Вентура розмовляв французькою без будь-якого акценту, провівши більшу частину свого життя у Франції. Італійською він розмовляв з відчутним пармським акцентом. Незважаючи на своє походження, Вентура став невід'ємною частиною французької кінематографічної спадщини. У 2005 році потрапив на 23-тє місце в рейтинзі 100 великих французів всіх часів.

Борцівська кар'єра

Друзі Ліно з площі Монталон відкрили для нього спорт. У віці 16 років він зустрів Фреда Оберландера, австрійського чемпіона з греко-римської боротьби, що жив в готелі «Baudin».

У 1942 році він одружився з подругою дитинства Одетою Леконт, у подружжя було четверо дітей: Мілен (1946), Лоуренс (1950), Лінда (1958) і Клелія (1961).

В той же час професійно займався боксом і боротьбою. У 1950 році Ліно став чемпіоном Європи в середній вазі з греко-римської боротьби, проте, отримавши серйозну травму правої ноги під час боротьби з Анрі Коганом (який також був актором), він вимушений був перервати спортивну кар'єру.

Площа Ліно Вентури у Парижі

У 1953-у дебютував у кіно, знявшись в гангстерському фільмі «Не чіпай здобич» Жака Беккера. C цього моменту почалася акторська кар'єра Ліно Вентури. Переважно, він знімався в гангстерських фільмах, нерідко разом зі своїм другом Жаном Габеном. Серед найзнаменитіших ролей Вентури — роль корумпованого поліціянта Тайгера Брауна у фільмі «Тригрошова опера» за п'єсою Бертольда Брехта (1962) і мафіозі Віто Дженовезе у фільмі «Папери Валачі» (1972). Незважаючи на італійське походження, фільм «Сто днів у Палермо» (італ. Cento Giorni a Palermo) став єдиним, в якому Вентура зіграв роль рідною мовою.

Не дивлячись на те, що велику частину життя провів у Франції і італійською говорив з французьким акцентом, французького громадянства так і не отримав.

У 1966 році Ліно Вентура заснував доброчинний фонд допомоги інвалідам «Пролісок» (англ. Snowdrop).

Актор помер від серцевого нападу у 1987 році у віці 68 років.

У Парижі на його честь названо площу на перетині вулиці Мартір і Авеню Трюден.

Обрана фільмографія

Рік		Назва українською		Оригінальна назва		Роль
1954		Не чіпай здобич		Touchez pas au grisbi		Анджело
1956		Закон вулиць		La Loi des rues		Маріо
1956		Злочин і кара		Crime et Châtiment		власник трактиру
1957		Ліфт на ешафот		Ascenseur pour l'échafaud		комісар Шер'є
1957		Монпарнас, 19		Montparnasse 19		Морель
1958		Привіт вам віл Горили		Le Gorille vous salue		Горила
1959		Вулиця Монмартр, 125		125, rue Montmartre		Паскаль
1959		Свідок у місті		Un témoin dans la ville		Анселін
1959		Дорога школярів		Le Chemin des écoliers		Т'єрселен
1960		Зваж на всі ризики		Classe tous risques		Абель Давос, бандит
1960		Таксі в Тобрук		Un taxi pour Tobrouk		Тео Дюма
1961		Страшний суд		Il giudizio universale		батько Джованні
1962		Тригрошова опера		Die Dreigroschenoper		Браун, шеф поліції
1962		Диявол і десять заповідей		Le Diable et les Dix Commandements		Гаріньї, сутенер (епізод «Не убий»)
1964		Сто тисяч доларів на сонці		Cent mille dollars au soleil		Ерве Марек
1965		Дати дуба		L'Arme à gauche		шкіпер Жак Курно
1966		Друге дихання		Le Deuxième Souffle		Густав Менда, «Старий Гю», бандит
1967		Шукачі пригод		Les Aventuriers		Ролан
1969		Сицилійський клан		Le Clan des Siciliens		дивизійний комісар Ален Ле Гофф
1969		Армія тіней		L’Armée des ombres		Філіп Жерб'є
1970		Останнє відоме місце проживання		Dernier domicile connu		инспектор Марсо Леонетти
1971		Фантазія серед худоби		Fantasia chez les ploucs		Сагамор Нунан
1971		Ромовий бульвар				капітан Корнеліус Вон Зелінга
1972		Папери Валачі		Le Dossier Valachi		Віто Дженовезе
1972		Пригода — це пригода		L'aventure c'est l'aventure		Ліно Массаро
1973		С новим роком!		La Bonne Année		Сімон — приз найкращому актору Сан-Себастьянського кінофестивалю
1973		Зануда		L'Emmerdeur		Мілан
1974		Ляпас		La Gifle		Жан
1975		Прощавай, поліцейський		Adieu poulet		комісар Вержа
1976		Ясновельможні трупи		Cadaveri eccellenti		детектив Рогас
1978		Дотик медузи		The Medusa Touch		інспектор Брюнель
1978		Розгніваний		L'Homme en colère		Ромен Дюпре
1978		Метелик на плечі		Un papillon sur l'épaule		Ролан
1980		Недільні коханці		Sunday Lovers		Франсуа Кероль
1981		Під попереднім слідством		Garde à vue		інспектор Антуан Гальян
1981		Шпигун, встань		Espion, lève-toi		Себастьен Гренье
1981		Інквізитор		Garde à vue		Антуан Гальєн
1982		Знедолені		Les Misérables		Жан Вальжан
1984		Сьома мішень		La 7ème cible		Бастьєн Грімальді
1984		Сто днів у Палермо		Cento giorni a Palermo		Карло Делак'єза

Посилання

• Вентура // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.