Вікіпедія

Недоїдання

Недоїда́ння — напівголодне існування,[1] стан організму, що є наслідком недостатнього або неадекватного харчування. Переважно мова йде саме про брак продуктів харчування в раціоні, рідше, про порушення травлення і всмоктування в шлунково-кишковому тракті, або надмірній втраті поживних речовин (найчастіше жирів і вуглеводів).[2]

Недоїдання
Помаранчева стрічка - символічна стрічка недоїдання.
Помаранчева стрічка - символічна стрічка недоїдання.
Помаранчева стрічка - символічна стрічка недоїдання.
Спеціальністьендокринологія, реаніматологія і харчування
Класифікація та зовнішні ресурси
МКХ-10E46
МКХ-9263.9
eMedicineped/1360
MeSHD044342
SNOMED CT2492009
CMNS: Malnutrition у Вікісховищі

Всесвітня організація охорони здоров'я наводить недоїдання, як найбільшу загрозу для здоров'я населення у світі.[3] Покращення харчування розглядається як найефективніша форма допомоги.[3][4]

Визначення

ред.

За розрахунками ФАО, людина повинна споживати 2 400-2 500 ккал на день. Чітко виражене недоїдання настає тоді, коли людина отримує менш як 1800 ккал на день, а виразний голод — коли вона отримує менше ніж 1000 ккал на день.[5]

За оцінками, у світі від 500 млн до 800 млн осіб отримують менш ніж 1 000 ккал на день і ще 1,5 млрд людей отримують 1 000-1 800 ккал на день.[6]

Важлива не тільки калорійність харчування, а й споживання білків. У розвинених країнах добове споживання білків душу населення становить близько 100 г, з яких понад 50 % припадають на білки тваринного походження. У країнах, що розвиваються, ці показники дорівнюють відповідно трохи більше ніж 50 г і приблизно 20 %. При цьому за недостатньої калорійності їжі частина білків використовується в організмі як джерело енергії й виникає протеїнове голодування.[7]

У суспільстві

ред.

Недоїдання як брак поживних речовин для підтримки нормального функціонування організму зазвичай пов'язане з бідністю в країнах, що розвиваються. Проте порушення харчування, як загальніший термін, зокрема нераціональне харчування, можуть спостерігатися і в розвинених країнах, у людей з надмірною масою тіла. Також причиною недоїдання може бути дієта.

Як правило, при недоїданні спостерігається дефіцит енергетичної цінності їжі (кількості калорій), також людині може не вистачати білків, вітамінів, мікроелементів. Такі порушення в побуті позначають іншими термінами, наприклад, авітамінозом, або ще вужчими, що позначають окремі види недостатку певних поживних речовин. Як приклад можна навести цингу у випадку дефіциту вітаміну C.

Недоїдання може призвести до значного ослаблення організму, депресії, апатії або роздратування.

У світі

ред.

Організація ООН з продовольства й сільського господарства визначає голод як споживання менш як 1,8 тис. кілокалорій на день.

За даними організації Save the Children «Життя вільне від голоду. Боротьба з недоїданням серед дітей» через недоїдання у 170 млн дітей у віці до п'яти років спостерігається затримка росту[8].

У п'яти країнах світу, а саме в Пакистані, Бангладеш, Індії, Перу та Нігерії проживає половина усіх дітей світу, які мають затримки у рості внаслідок недоїдання.

В Індії 50 % дітей потерпають від недоїдання, а 25 % часто ходять голодними. Більш як 30 000 дітей щороку вмирають від голоду в Афганістані.

Проблема недоїдання й загалом голоду дуже актуальна для багатьох країн Африки, особливо для Сахельського регіону[9], для Сомалі[10] й Еритреї, де спостерігається найсильніша за останні 60 років посуха. За останніми повідомленнями значно погіршилася ситуація з забезпеченням населення продовольством у Ємені[11].

Фінансова й економічна криза у Греції призвела до дедалі частіших випадків недоїдання серед дітей[12].

Серед країн, рівень недоїдання в яких наближається до критичної позначки, зараховують такі країни СНД, як Азербайджан, Вірменію та Грузію.

В Україні недоїдання не є масовим явищем, проте були зафіксовані непоодинокі випадки недоїдання зокрема серед дітей[13][14][15].

Недоїдання є основною причиною смерті третини дітей у світі. За статистикою щогодини у світі від голоду вмирають 300 дітей.

За оцінками Світового Банку, затримки в рості дітей призводять до скорочення ВВП країни на 2-3 %. Діти, які не доїдають все-таки як правило, не помирають, але розумово і фізично відстають від однолітків, що мають нормальне харчування, так вони можуть мати на 15 пунктів нижчий IQ.

Причини неповноцінного харчування

ред.

Медичні наслідки недоїдання

ред.
 
Кахексія.
Докладніше: Гіпотрофія
Докладніше: Кахексія
Див. також: Квашіоркор

 — різновид тяжкої дистрофії.

Гіпотрофія (грец. υπο — під, нижче, грец. τροφια — харчування; лат. hypotrophia) — хронічний розлад харчування, що виявляється дефіцитом маси тіла. В англо-американській літературі для позначення цього стану застосовується термін (англ. malnutrition — недостатнє або неправильне харчування). Найпоширеніший наслідок недостатнього харчування — білково-калорійна недостатність. За даними ВООЗ до 20 — 30 % дітей в країнах, що розвиваються страждають від білково-калорійної або інший недостатності харчування[17]. Описаний розвиток синдрому Ачора—Сміта.

Статистика

ред.
 
Карта світу з позначеннями часток населення, що страждають від недоїдання.

Згідно зі звітом Food and Agriculture Organization в 2001—2003 роках у наведених нижче країнах було зареєстровано найбільше осіб, що страждають від недоїдання (щонайменше 5 мільйонів осіб)[18]:

Країна Кількість тих, що недоїдають, млн
Індія 198.0
Китай 150.0
Бангладеш 43.1
Демократична Республіка Конго 37.0
Пакистан 35.2
Ефіопія 31.5
Танзанія 16.1
Філіппіни 15.2
Бразилія 14.4
Індонезія 13.8
В'єтнам 13.8
Таїланд 13.4
Нігерія 11.5
Кенія 9.7
Судан 8.8
Мозамбік 8.3
Північна Корея 7.9
Ємен 7.1
Мадагаскар 6.5
Колумбія 5.9
Зімбабве 5.7
Мексика 5.1
Замбія 5.1
Ангола 5.0

Брак поживних речовин

ред.

Недоїдання спричинює в організмі людини дефіцит різних поживних речовин, що може призводити до численних захворювань та розладів. У таблиці подано перелік різних речовин та наслідки, до яких призводить брак або надлишок цих речовин в організмі людини.

Поживні речовини Дефіцит Надлишок
Енергія продуктів харчування Голод, Маразм Ожиріння, цукровий діабет, Серцево-судинні захворювання
Прості вуглеводи Жодного наслідку Цукровий діабет, ожиріння
Складні вуглеводи Жодного наслідку Ожиріння
Насичені жири Низький рівень статевих гормонів Серцево-судинні захворювання
Транс-жири Жодного наслідку Серцево-судинні захворювання
Ненасичені жири Жодного наслідку Ожиріння
Жир Порушення всмоктування жиророзчинних вітамінів, отруєння протеїнами (якщо споживання білка є високим) Серцево-судинні захворювання (за припущенням деяких науковців)
Омега-3 жири Серцево-судинні захворювання Кровотечі, крововиливи
Омега-6 жири Жодного наслідку Серцево-судинні захворювання, рак
Холестерин Жодного наслідку Серцево-судинні захворювання
Білки Квашиоркор Протеїнове отруєння
Натрій Гіпонатріємія Гіпернатріємія, гіпертонія
Залізо Дефіцит заліза: Анемія Цироз, Серцево-судинні захворювання
Йод Дефіцит йоду: зоб, гіпотиреоз Токсичність йоду (зоб, гіпотиреоз)
Вітамін Дефіцит вітаміну А: Ксерофтальмія і куряча сліпота, низький рівень тестостерону Гіпервітаміноз (цироз печінки, випадання волосся)
Вітамін B1 Бері-бері
Вітамін B2 Арибофлавіноз: розтріскування шкіри і виразка рогівки
Вітамін B3 Пелагра Диспепсія, аритмія, вроджені дефекти
Вітамін B12 Перніціозна анемія
Вітамін C Цинга Пронос, що викликає зневоднення
Вітамін D Рахіт Гіпервітаміноз D (зневоднення, блювання, закреп)
Вітамін Е Нервові розлади Гіпервітаміноз Е (антикоагулянт: надмірна кровотеча)
Вітамін K Дефіцит вітамінів: Кровотеча
Кальцій Остеопороз, тетанія, карпопедальний спазм, ларингоспазм, серцева аритмія Втома, депресія, стан розгубленості, анорексія, нудота, блювота запор, панкреатит, підвищене сечовипускання
Магній Дефіцит магнію: Гіпертонія Слабкість, нудота, блювання, порушення дихання, гіпотензія
Калій Гіпокаліємія, серцева аритмія Гіперкаліємія, прискорене серцебиття
Бор Борний дефіцит
Марганець Марганцевий дефіцит

Примітки

ред.
  1. ↑ Кірілеско О. Л. Продовольча безпека — головна передумова ринкових трансформацій в АПК // Науковий вісник Буковинського державного фінансово-економічного університету. Економічні науки. Збірник наукових праць. — Випуск 1 (20), 2011 р.
  2. ↑ Arthur Sullivan; Steven M. Sheffrin (2003). Economics: Principles in action. Upper Saddle River, New Jersey 07458: Prentice Hall. с. 481. ISBN 0-13-063085-3. Архів оригіналу за 26 грудня 2018. Процитовано 26 лютого 2021.
  3. ↑ а б Malnutrition The Starvelings. The Economist. 24 січня 2008. Архів оригіналу за 31 грудня 2016. Процитовано 20 березня 2012.
  4. ↑ Kristof, Nicholas D. (24 травня 2009). The Hidden Hunger. New York Times. Архів оригіналу за 27 січня 2018. Процитовано 20 березня 2012.
  5. ↑ Проблема голода в условиях глобализации. Архів оригіналу за 23 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024.
  6. ↑ Проблема голода в условиях глобализации. Архів оригіналу за 23 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024.
  7. ↑ Проблема голода в условиях глобализации. Архів оригіналу за 23 січня 2024. Процитовано 23 січня 2024.
  8. ↑ дані в цьому розділі без окремого посилання за джерелом: 25 % дітей у світі мають проблеми з розвитком через недоїдання [Архівовано 30 липня 2013 у Wayback Machine.]
  9. ↑ Майже мільйон дітей Сахельського регіону Африки недоїдають[недоступне посилання з вересня 2019]
  10. ↑ ООН офіційно оголосила про голод на півдні Сомалі. Архів оригіналу за 22 липня 2011. Процитовано 24 лютого 2012.
  11. ↑ http://umma.org.ua/uk/news/world/2012/01/25/5052[недоступне посилання з липня 2019] Півмільйона дітей в Ємені страждають від недоїдання
  12. ↑ Грецькі школяри непритомніють на уроках від недоїдання. Влада видаватиме талони. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 24 лютого 2012.
  13. ↑ У дитбудинку на Донеччині діти помирають від недоїдання?
  14. ↑ На Буковині від недоїдання померла одномісячна дитина. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 24 лютого 2012.
  15. ↑ Коломийські діти хворіють через недоїдання. Архів оригіналу за 22 листопада 2011. Процитовано 24 лютого 2012.
  16. ↑ Ron Nielsen, The little green handbook, Picador, New York (2006) ISBN 0-312-42581-3
  17. ↑ Шаблалов Н. П. Детские болезни. — 3-е изд., перераб. и доп. — СПб. : Сотис, 1993. — С. 75-86. — 50000 прим. — ISBN 5-85503067-9.
  18. ↑ (англ.)2006 [Архівовано 28 листопада 2020 у Wayback Machine.], 2010 [Архівовано 3 серпня 2021 у Wayback Machine.] Дані www.fao.org

Література

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Недоїдання&oldid=43694005
  NODES
Project 1