Онокентавр
Онокентавр (лат. onocentaurus, від дав.-гр. Ονοκένταυροι) — напівлюдина-напівосел із середньовічних бестіаріїв, де його часто зображували у товаристві сирен та з луком або дрючком у руках. Ніколи не спить. Потрапивши в полон, онокентавр відмовляється від їжі та помирає від голоду.[1]
Істота символізує лицемірство та хтивість.
Згадується та описується, зокрема, в грецькому «Фізіолозі» III ст. та в працях Ісидора Севільського.[2] Клавдій Еліан в «De Natura Animalium» так описує цю істоту: «має тіло, що схоже на осла, попелястого кольору з білизною по боках. Людські груди з сосками та обличчя, що облямоване густим волоссям. Може використовувати руки не тільки для того, щоб брати та тримати речі, але й для бігу. Має твердий характер та не терпить полону»."[3] Він також для позначення жіночої статі використовує термін «онокентавра».
Онокентавр згадується в Септуаґінті та похідних перекладах Біблії, зокрема в Книзі пророка Ісаї 13:22[4]. В українських перекладах Біблії переважно відповідає «шакалам» або «гієнам» (див. напр. Ісаї 34:14)[5]:
| Переклад | Книга пророка Ісаї 34:14 |
|---|---|
| Івана Огієнка | І будуть стрічатися там дикі звірі пустинні з гієнами... |
| Івана Хоменка | Дикі коти та гієни будуть зустрічатися... |
| Пантелеймона Куліша | І коти дикі будуть із шакалями там зустрічатись... |
| Рафаїла Турконяка | І демони зустрінуться з онокентаврами... |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Allaby, Michael. Animals: from mythology to zoology. Infobase Publishing, 2010. ст.87
- ↑ Zell-Ravenheart, Oberon, A wizard's bestiary ст.75
- ↑ Aelian. NA VII 9; Ch. III, n. 6.
- ↑ Uomini e bestie
- ↑ Книга пророка Ісаї 34:14