Осердя

Осердя (англ. Core) — основна внутрішня частина низки приладів, пристроїв, виробів, споруд: реле, кабелю, ротора електродвигунів, троса, каната, кулі тощо, а також, наприклад, серединна частина стовбура дерева.

Рис. 3. Вигляд проміжного реле — всередині котушки, міститься осердя-стрижень.

Окремі приклади

Рис. 1. Якір машини постійного струму: а — якір без обмотки; б — сталевий лист осердя якоря; 1 — натискні шайби; 2 — зубець; З — паз; 4 — вентиляційний отвір

Осердя якоря, статора

Осердя якоря — ротора це сталевий циліндр, складений з окремих штампованих листів електротехнічної сталі. Слугує для проходження з певними втратами магнітного потоку створюваного електричним струмом в обвитках. На рис. 1 б показано один елемент осердя якоря електричної машини. Осердя статора, це внутрішня його частина, котра виготовляється з ізольованих лаком листів електротехнічної сталі, що складені в пакети і закріплені в станині. У пази осердя прокладається статорна обвитка.

Осердя каната

Рис. 2. Канат сталевий без осердя (а) і з осердям (б, в)

Осердя каната — центральна частина каната, наприклад сталевого, на яку здійснюється навивка окремих пасом каната. Виготовляється з жорсткого матеріалу, форма перерізу — кругла або фасонна (див. рис. 2).

Осердя реле

Осердя реле — магнітопровід у центрі електромагніту реле, зроблений із магнітного матеріалу, на який намотана котушка (див. фото на рис. 3).

Осердя кулі

У найбільш високошвидкісних кулях, осердям слугує свинець, який міститься в металевій оболонці. Свинець широко застосовується у виготовленні куль усіх типів через високу густину, що забезпечує більшу масу, а відповідно — кінетичну енергію, для певного об'єму.

Також, осердя це

• перикард (волокнисте утворення навколо серця) із дорсального листка мезодерми;
• середня, сигнальна частина оптичного волокна;
• активна зона ядерного реактора, частина, що містить складники палива;
• зразок керна, в науці про Землю, добуток отриманий способом колонкового буріння;
• основа суцвіття і супліддя деяких рослин;
• у багатоповерховому будинку — стовпоподібна центральна частина, де зосереджено ліфти, вбиральні, сходи тощо;
• здебільшого виймальна частина замка в яку встромляється ключ;
• духовний переважно давній центр міста;
• серединна частина фруктів (наприклад яблука), яка містить насіння;
• внутрішня частина олівця, та інше.

Література і джерела

• Новий тлумачний словник української мови. У 4-х томах. К.: «Аконіт», 1998.
• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — ISBN 57740-0828-2.