Персій
Авл Пе́рсій Флакк (лат. Aulus Persius Flaccus; 4 грудня 34 — 26 листопада 62) — відомий давньоримський поет, майстер сатури.
Персій | ||||
---|---|---|---|---|
Народився | 4 грудня 34[1] Вольтерра, Провінція Піза, Тоскана, Італія[1] | |||
Помер | 24 листопада 62[1] (27 років) Рим, Римська імперія | |||
Країна | Стародавній Рим | |||
Діяльність | поет, письменник, філософ | |||
Мова творів | латина | |||
Жанр | cатура | |||
Magnum opus | Satiresd | |||
| ||||
Персій у Вікісховищі | ||||
Життєпис
ред.Народився у Волатеррах (Етрурія) у родині Персія Флакка (ім'я невідомо), римського вершника, та Фульвії Сізеннії. Незважаючи належність до стану вершників родина Флакків була тісно пов'язана із знаттю Етрурії та Рима.
Авле Персій спочатку вчився у Волатеррах, ймовірно йому викладав хатній вчитель. У 46 році він переїхав до Риму. Тут його навчали граматик Квінт Реммій Палемон, ритор Вергіній Флав. У 50 році Персій продовжив навчання у філософа-стоїка, ритора та поета Луція Аннея Корнута, вільновідпущеника відомого філософа й політичного діяча Луція Сенеки Молодшого. Через деякий час Авл Персій Флакк звів знайомство з самим Сенекою (через посередництво Корнута), проте палким прихильником його не став.
Персій належав до кружка Публія Клодія Фрасеї Пета, який очолював сенатську опозицію імператорові Нерону. До того ж Персій був родичем дружини Фрасеї Пета.
Сатурою Персій став займатися під впливом вивчення творів Гая Луцилія. До того ж він став пристрасним бібліофілом. У його бібліотеці налічувалося 700 книг.
Помер Авл Персій Флакк у своєму маєтку під Римом від хвороби шлунку. З огляду на те, що він вів не розкішний спосіб життя, то зміг залишити у спадок матері та сестрі 2 млн сестерціїв.
Творчість
ред.Всього Персій написав 6 сатур у формі гексаметру. Писав він свої твори повільно. Мова його сатур вигадлива. Темою служили здебільшого вади людини.
Примітки
ред.- ↑ а б в Любкер Ф. Persii // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1016–1017.
Джерела
ред.- Walter Kißel: Aulus Persius Flaccus — Satiren (Herausgegeben, übersetzt und kommentiert). Heidelberg 1990. (нім.)