Покритка
По́критка — дівчина, яка не вберегла своєї честі й народила позашлюбну дитину (байстрюка). За давнім українським звичаєм, їй обрізали коси і покривали голову хусткою. Звідси вислів — покритка. Також використовувалися терміни: стрига (від того, що її публічно обстригали), нешлюбна мати.
Положення
ред.Такій дівчині заборонялося ходити з відкритим волоссям, вона мала покривати голову хусткою. Церква також була за публічну кару для покритки.
Покритки в літературі
ред.- у творі Панаса Мирного «Нечесна»:
«Вона непутня виходила заміж. Пан і люди присудили обстригти її, обмазати дьогтем і обтикати пір’ям, — і так водили голу по селу».
- в поемах Тараса Шевченка «Катерина», «Наймичка», «Сон», «Відьма», «Мати-покритка», «Марина», ;
- у повісті Григорія Квітки-Основ'яненка
«Доки сонце зійде роса очі виїсть», покриткою називала себе Оксана, після того як дізналася про зраду Бориса
«Хіба ревуть воли як ясла повні», покриткою була Мотря, мати головного героя Нечипора
Див. також
ред.Джерела
ред.- Покритка [Архівовано 9 грудня 2012 у Wayback Machine.]// Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006. — С. 462—463.
Посилання
ред.- Покритка // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1415-1416. — 1000 екз.