Полудень
По́лудень[1], або пі́вдень[2][3][4][5][6], рідше опі́вдень[7][8] — середина дня; час найвищого стояння Сонця над горизонтом, який відповідає дванадцятій годині дня за місцевим часом. Також прийнято називати полуднем момент часу, коли годинник показує 12:00 за офіційним місцевим часом, хоча со́нячний по́лудень може наступати і раніше, і пізніше 12:00.
Полудень | |
Назва каною | しょうご |
---|---|
Попередник | до полудняd, 11 AMd і ранок |
Наступник | після полудня і 1 PMd |
Від початку минуло | 43 200 s |
Протилежне | північ |
Полудень у Вікісховищі |
Прийом їжі близько полудня називається полуденком (полуднем).
Див. також
ред.- Полуденна лінія — лінія перерізу площини небесного меридіана з площиною математичного горизонту.
- Північ (час доби)
Примітки
ред.- ↑ Полудень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Південь // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник / С. 451 — Південь = Полудень // Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні — К.: Довіра, 2006. ISBN 966-507-195-5
- ↑ Південь // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1963. — Т. 6, кн. XI : Літери Пере — По. — С. 1371. — 1000 екз.
- ↑ Південь - Український астрономічний портал Астрословник. www.astrosvit.in.ua. Процитовано 25 березня 2021.
- ↑ Південь // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Опівдень. Російсько-українські словники (укр.). 27 жовтня 2009. Процитовано 25 березня 2021.
Полу́денный – (о)півде́нний, (о)півдне́вий.. ..в -ную пору – опі́вдень и опі́вдні..
- ↑ ІГНАТЬЄВА, Світлана. «КОНЦЕПТУАЛЬНА МОДЕЛЬ ЧАСУ: ЛІНГВОКУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ (НА МАТЕРІАЛІ „ЩОДЕННИКІВ“ ОЛЕСЯ ГОНЧАРА).» Наукові записки.–Випуск 104 (2).–Серія: Філологічні науки (мовознавство): У 2 ч.–Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2012.–512 с.: 123.
Це незавершена стаття про час. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |