Резорцин
Резорцин (м-дигідроксибензен) — двохатомний фенол з хімічною формулою [1][2]. Є білою твердою речовиною зі слабким запахом[3].
Структурна формула | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Загальна інформація | ||||||||||||||||
Преференційна назва ІЮПАК | ||||||||||||||||
Систематична назва ІЮПАК | Бензен-1,3-діол | |||||||||||||||
Хімічна формула | C6H6O2 | |||||||||||||||
3D Структура (JSmol) | Інтерактивне зображення
| |||||||||||||||
Зовнішні ідентифікатори / Бази даних | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Властивості | ||||||||||||||||
Молярна маса | 110.036779 г/моль | |||||||||||||||
Густина |
1,278 г/см3 (20°C) | |||||||||||||||
Температура плавлення |
110 °C | |||||||||||||||
Температура кипіння |
280 °C | |||||||||||||||
Температура самозаймання |
607°C | |||||||||||||||
pKa |
pK1 = 9,3, pK2 = 11,06 | |||||||||||||||
Розчинність |
717 г/л (вода, 25 °C) | |||||||||||||||
Безпека | ||||||||||||||||
Маркування згідно системі УГС
Увага | ||||||||||||||||
H-фрази | H: H302, H315, H319, H400 | |||||||||||||||
P-фрази | P: P264, P270, P273, P280, P301+P312, P302+P352, P305+P351+P338, P321, P330, P332+P313, P337+P313, P362, P391, P501 | |||||||||||||||
LD50 |
301 мг/кг (щури, орально) | |||||||||||||||
Наскільки це можливо, значення величин подані в одиницях системи SI. Якщо не вказано іншого, усі дані відносяться до стандартного стану. |
Отримання
ред.Резорцин одержують реакцією лужного сплавлення м-бензендисульфонової кислоти[1]:
Перша сульфогрупа заміщується при температурі, яка нижче за 300°С, а друга — при температурі 330-340°С[1].
Також отримують окисненням м-диізопропілбензену. Останній отримують ізомеризацією п-диізопроілбензену[4]:
Ще один спосіб отримання — гідроліз м-діамінобензену. Реакція протікає при 200°С у присутності розведеної сульфатної або фосфоатної кислоти[1]:
Хімічні властивості
ред.Кислотність
ред.Як і інші двоатомні феноли, резорцин є слабкою двоосновною кислотою[2], pK1 дорівнює 9,3[5]. При додаванні розчину хлориду феруму(III) з'являється темне фіолетове забарвлення, яке зникає у лужному середовищі[2].
Електрофільне заміщення
ред.Через узгоджену орієнтацію, реакції електрофільного заміщення проходять дуже легко. Заміщуються атоми гідрогену, які знаходяться у положеннях 2,4 та 6[1][2]. При повному нітруванні, наприклад, утворюється стифнінова кислота[1]:
При нагріванні з крижаною оцтовою кислотою у присутності хлориду цинку утворюється діоксиацетофенон[6]:
Може також карбоксилюватися гідрокарбонатом калію з утворенням 2,4-дигідроксибензойної кислоти (точніше, її калієвої солі)[7]:
Кето-енольна таутомерія
ред.Оскільки при збільшенні кількості гідроксильних груп ароматичність зменшується, резорцин здатен до кето-енольної таутомерії більше, ніж фенол[1].
Окиснення та відновлення
ред.При гідруванні у лужному середовищі утворюється циклогекса-1,3-діон. Спочатку він переходить у кетонну форму, а далі гідрується[2]:
Алкілювання
ред.Дуже легко алкілюється[2]. При взаємодії з диметилсульфатом, наприклад, утворюється диметиловий етер резорцину:
Утворення флуоресцеїну
ред.При сплавленні з фталевим ангідридом у присутності хлориду цинку утворюється флуоресцеїн[1]:
Токсичність
ред.Нанесення розчину резорцину на шкіру може спричинити свербіж, почервоніння, дерматит. Резорцин також може подразнювати шкіру, горло, очі та верхні дихальні шляхи[5]. Викликає утворення метгемоглобіну в крові[8].
Дослідження на щурах
ред.Підшкірне введення 154 мг/кг резорцину порушує роботу щитоподібної залози. Щоденні дози 65 мг/кг збільшують масу печінки. 520 мг/кг 5 днів на тиждень 13 тижнів — доза, від якої більшість щурів загинули[5].
Застосування
ред.Медицина
ред.Фармакологічна група D08A — антисептичні та дезінфікуючі препарати. Чинить антисептичну, кератолітичну, фунгіцидну дії. Застосувують при Екзема, себорея, вугреві висипи, грибкові захворювання шкіри (дерматомікози), отит.[9]
Див. також
ред.- Фукорцин
- Діамантовий зелений
- Метиленовий синій
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и Ластухін, Юрій Олександрович; Воронов, Станіслав Андрійович (2009). Органічна Хімія. Львів: Центр Європи. с. 706—708. ISBN 966-7022-19-6.
- ↑ а б в г д е Нейланд, О.Я. (1990). Органическая химия (російська) . Москва: Высшая школа. с. 325. ISBN 5-06-001471-1.
- ↑ OSHA Occupational Chemical Database | Occupational Safety and Health Administration. www.osha.gov. Процитовано 23 вересня 2020.
- ↑ Schmiedel, Klaus W.; Decker, Daniel (15 червня 2000). Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA (ред.). Resorcinol. Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry (англ.). Weinheim, Germany: Wiley-VCH Verlag GmbH & Co. KGaA. с. a23_111. doi:10.1002/14356007.a23_111. ISBN 978-3-527-30673-2.
- ↑ а б в PubChem. Hazardous Substances Data Bank (HSDB) : 722. pubchem.ncbi.nlm.nih.gov (англ.). Процитовано 23 вересня 2020.
- ↑ [[Journal für praktische Chemie]] / herausgegeben von Otto Linné Erdmann,... und Franz Wilhelm Schweigger-Seidel,... Gallica (фр.). 6 грудня 1880. Процитовано 23 вересня 2020.
{{cite web}}
: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка) - ↑ b-RESORCYLIC ACID. Organic Syntheses. Т. 10. 1930. с. 94. doi:10.15227/orgsyn.010.0094. Процитовано 25 листопада 2020.
- ↑ RESORCINA in "Enciclopedia Italiana". www.treccani.it (it-IT) . Процитовано 20 жовтня 2020.
- ↑ РЕЗОРЦИН (Rezorcinum) // ФЕ
Це незавершена стаття про органічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |