Роберт Кох

Ро́берт Кох (нім. Robert Koch; 11 грудня 1843 — 27 травня 1910) — німецький мікробіолог, один з основоположників сучасної бактеріології і епідеміології.

Роберт Кох
нім. Robert Heinrich Hermann Koch
Ім'я при народженні	нім. Robert Heinrich Hermann Koch
Народився	11 грудня 1843(1843-12-11)[…] Клаустальd, Ганноверське королівство
Помер	27 травня 1910(1910-05-27)[…] (66 років) Баден-Баден, Велике герцогство Баденське, Німецька імперія ·інфаркт міокарда
Країна	Ганноверське королівство  Німецька імперія
Національність	німець
Діяльність	біолог, лікар, винахідник, фотограф, викладач університету, хімік, військовий лікар
Alma mater	Геттінгенський університет
Галузь	мікробіологія
Заклад	HU Berlin
Науковий ступінь	доктор
Науковий керівник	Георг Майснерd і Рудольф Вірхов
Відомі учні	Йоганес Фібіґер Август фон Вассерман Alexander Crever Abbottd Джон Аддісон Фордайс
Аспіранти, докторанти	Еміль Адольф фон Берінг Фрідріх Леффлер Кітасато Сібасабуро Август фон Вассерман
Членство	Лондонське королівське товариство Прусська академія наук Шведська королівська академія наук Американська академія мистецтв і наук Королівська академія наук і літератури в Гетеборзіd Російська академія наук Французька академія наук Паризька медична академія Національна академія наук США
Війна	французько-прусська війна
Відомий завдяки:	виявленню збудників холери, туберкульозу, отриманню в чистій культурі збудника сибірки
Батько	Hermann Kochd
Мати	Mathilde Henriette Kochd
Брати, сестри	Hugo Kochd Helene Kochd
У шлюбі з	Еммі Кохd Гедвіга Кохd
Діти	Gertrud Pfuhld
Родичі	William Threlfalld
Нагороди	Почесний громадянин Берлінаd honorary citizen of Clausthal-Zellerfeldd іноземний член Лондонського королівського товариства (4 березня 1897)
Автограф
Роберт Кох у Вікісховищі

Відомий своєю роллю у визначенні збудників туберкульозу, холери та сибірки та проведенням експериментів для підтвердження концепції інфекційного захворювання. Кох проводив на мешканцях африканських колоній експерименти з ліками, які нині вважаються недопустимими, зокрема, з препаратами миш'яку. Крім своїх інноваційних досліджень із захворювань, які включали експерименти з людьми, Кох створив і вдосконалив лабораторні технології та методи в галузі мікробіології, зробив основні відкриття в галузі громадського здоров'я. Його дослідження стали основою для створення постулатів Коха — серії з чотирьох узагальнених принципів, що пов'язують певні мікроорганізми з конкретними хворобами, які сьогодні залишаються «золотим стандартом» у медичній мікробіології. У 1905 році Кох отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини за свої новаторські дослідження в галузі туберкульозу. Інститут Роберта Коха названо на його честь.

Біографія

1866 року закінчив Геттінгенський університет. У 1872—1880 роках працював санітарним лікарем у Вольштині (Польща), де організував домашню лабораторію і здійснив свої перші мікробіологічні дослідження. Там є його меморіальний музей.

У 1885—1891 роках — професор Берлінського університету і директор інституту гігієни. Директор інституту інфекційних хвороб у Берліні (1891—1904 роки), що пізніше був названий його ім'ям.

Основні праці Коха присвячені виявленню мікроорганізмів — збудників інфекційних хвороб і розробці методів боротьби з ними. З цією метою Кох здійснив експедиції до Єгипту, Індії. Вперше одержав чисту культуру раніше відкритої бактерії (тоді — бацили) сибірки, чим довів її здатність утворювати спори, і пояснив шляхи поширення цієї хвороби. У 1884 році він сформулював так звані постулати Коха — правила визначення специфічності збудників інфекційних захворювань. Відкрив та описав холерний вібріон — збудника холери.

Великого тріумфу Кох досяг 24 березня 1882, коли оголосив про те, що зумів виділити бактерію, що спричинює туберкульоз. Як у той час, так і тепер, це захворювання є однією з головних причин світової людської смертності. Кох виготовив вакцину з ослаблених бактерій туберкульозу, але попередити захворювання за допомогою цієї вакцини йому не вдалося. Антиген під назвою туберкуліну дотепер застосовують як допоміжний засіб при діагностиці туберкульозу для виявлення реакції гіперчутливості сповільненого типу на токсин туберкульозної бактерії. Вакцинація проти туберкульозу з'явилась тільки за декілька років після смерті Коха, але це ніяк не зменшує важливості відкриття і заслуг його в справі боротьби з туберкульозом. Він не тільки відкрив збудника туберкульозу — бактерії, які одержали назву «паличок Коха», але й довів, що певні види бактерій завжди спричиняють певну хворобу. Крім того, Кох розробив метод селекції окремих видів бактерій і їхньої культивації на поживних середовищах. За ці досягнення в 1905 році Нобелівський комітет удостоїв Роберта Коха Нобелівської премії з фізіології або медицини.

Роберт Кох був удостоєний багатьох нагород, в тому числі прусського ордена Пошани (1906).

Помер раптово від серцевого нападу в Баден-Бадені.

Пам'ять

На його честь назвали Берлінський інститут інфекційних хвороб. Його ім'я носять наукові премії — нім. Robert-Koch-Preis Німеччини та англ. Robert Koch Award. Його ім'я носять багато вулиць у різних містах Німеччини.

Див. також

• 10847 Кох — астероїд, який назвали на честь науковця.
• Фанні Гессе

Джерела

• Brock, Thomas. Robert Koch: A life in medicine and bacteriology. ASM Press: Washington DC, 1999. (англ.)
• «Heinrich Hermann Robert Koch.» World of Scientific Discovery. Gale, 2006. Biography In Context. Web. 14 April 2013. (англ.)
• Manfred Vasold: Robert Koch, der Entdecker von Krankheitserregern. Spektrum der Wissenschaften Verlagsgesellschaft, Heidelberg 2002, ISBN 3-936278-21-0 (нім.)
• Энциклопедия виноградарства / гл. ред. А. И. Тимуш. — Кишинев : Гл. ред. Молдавской Советской Энциклопедии, 1986.(рос.)

Посилання

• Robert Koch — Biographical Nobel Prizes and Laureates [1] (англ.)