Робер Оссейн
Робе́р Оссе́йн (фр. Robert Hossein, справжнє ім'я — Abraham Hosseinoff; нар. 30 грудня 1927, Париж, Франція — 31 грудня 2020) — французький кіноактор, театральний режисер.
Робер Оссейн | |||
---|---|---|---|
Robert Hossein | |||
Ім'я при народженні | Abraham Hosseinoff | ||
Дата народження | 30 грудня 1927 (96 років) | ||
Місце народження | Париж, Франція | ||
Дата смерті | 31 грудня 2020[1][2][…] (93 роки) | ||
Місце смерті | Ессе-ле-Нансі[4][3] | ||
Поховання | Cemetery of Vitteld[5] | ||
Громадянство | Франція | ||
Конфесія | католик | ||
Професія | актор, режисер, продюсер | ||
Alma mater | Курси Симона | ||
Роки активності | 1948 — наш час | ||
IMDb | ID 0396136 | ||
Нагороди та премії | |||
Робер Оссейн у Вікісховищі |
Життєпис
ред.Батько актора, Андре Оссейн (при народженні Aminoullah Hosseinoff) — батько мав азербайджанське коріння, був зороастричного сповідання і походив з Самарканду. Він працював диригентом і композитором, писав музику до синових кінофільмів. Мати, Анна Мінковскі (Anne Mincovschi), мала єврейське походження з Сорок (територія сучасної Молдови) і працювала професійною акторкою.
Робер Оссейн навчався в Паризьких мистецьких школах, зокрема, у Рене Симона й Тані Балашової. Був прихильником зороастризму, але у віці сорока років був охрещеним у римо-католицизмі.
Робер Оссейн здобув першу популярність в «театрі жахів», де був постановником багатьох спектаклів.
Кінодебют — у фільмі Р. Каденака «Набережна блондинок» (1954). 1955 — зняв свій фільм «Негідники вирушають у пекло» зі своєю першою дружиною Мариною Владі, яка грала також і в наступних його фільмах: «Простіть наші гріхи», «Ти — отрута», «Ночі шпигунів».
Зі своєю новою дружиною Марі-Франс Пізьє Робер Оссейн знявся у фільмах: «Смерть убивці», «Кола під очима», «Упир з Дюссельдорфа», «Канат, кольт», «Точка падіння».
Найбільший успіх Робер Оссейн мав у ролі Жофрея де Пейрака в серії фільмів Р. Бордері про Анжеліку: «Анжеліка та король», «Невгамовна Анжеліка» тощо.
Робер Оссейн знімався у відомих режисерів, зокрема, Клода Лелюша. Незважаючи на популярність його фільмів, Робер Оссейн був відданий театру: очолював Національний Народний театр у Реймсі, в паризькому палаці спорту ставив епопеї з численними масованками: «Дантон і Робесп'єр», «Людина на ім'я Ісус», «Собор Паризької Богоматері».
Приватне життя
ред.- перша дружина — Марина Владі, одружилися в 1955, коли їй було 17 років, а йому 28. Народила двох синів.
- друга дружина — Каролін Ельяшеф, одружилися в 1962, коли їй було 15 років, а йому 35. Народила сина.
- партнерка — Мішель Ватрен (1973) загинула в автокатастрофі (1974).
- третя дружина — Кандіс Пату, одружилися в 1976, коли йому було 49 років. Народила сина.
Помер 31 грудня 2020 в одній з паризьких лікарень внаслідок проблем з диханням від перенесеного Covid-19[6].
Літературна діяльність
ред.Автор книг мемуарів: «Сліпий вартовий» і «Кочівники без племен».
Фільмографія
ред.Грав у фільмах: «Вирок» (1958), «Анжеліка, маркіза янголів (фільм, 1964)» (1964), «Грім небесний» (1965), «Анжеліка і король» (1966), «Людина, що зрадила мафію» (1967), «Якби Дон Жуан був жінкою» (1973), «Професіонал» (1981) тощо.
Примітки
ред.- ↑ а б Le Monde / J. Fenoglio — Paris: Société éditrice du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
- ↑ а б Nachruf: Robert Hossein30.12.1927 – 31.12.2020 / за ред. J. Bollmann — Gemeinschaftswerk der Evangelischen Publizistik, 2021. — ISSN 0176-2044
- ↑ а б в Fichier des personnes décédées mirror
- ↑ https://www.ladepeche.fr/2020/12/31/deces-du-comedien-et-metteur-en-scene-robert-hossein-des-suites-du-covid-19-9286860.php
- ↑ http://www.landrucimetieres.fr/spip/spip.php?article6044
- ↑ Радіо Франції: Актер Робер Оссейн умер, заразившись COVID-19.(рос.)
Література
ред.- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
- Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.312;
- Словарь французского кино. Минск, 1998. — С.284.