Вікіпедія

Сигарета

паперовий циліндр, усередині якого є подрібнений тютюн для паління

Сигаре́та — тютюновий виріб для куріння, що являє собою циліндр із сигаретного паперу, наповнений подрібненим тютюном. Паперова оболонка (сорочка) сигарети відрізняється від цигаркової більшою горючістю[1], тліє і не гасне навіть без затяжок. Часто сигарета споряджається фільтром, але є марки, де фільтр відсутній.

Сигарета тліє в попільничці
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Сигарета (значення).

Назва

ред.

Слово сигарета походить від фр. cigarette[2], яке за походженням є зменшувальною формою cigare («сигара»). У СУМ-11, укладеному в 1970-х роках, сигарета визначається як «маленька тонка сигара» чи «цигарка (тобто папіроса) без мундштука»[3]. У «Словарі української мови» Б. Д. Грінченка слово сигарета відсутнє. У сучасній українській сигарети часто називають «цигарками»[4], хоча словники подають слово цигарка як синонім іншого виду тютюнових виробів — папіроси (лексема «цигарка» наведена в СУМ-11 як перша, «папіроса» — як друга)[5][6][7] або як іншу назву самокрутки[6].

Мовознавиця Орися Демська-Кульчицька вважає, що слово «цигарки» було штучно замінене словом «сигарети» з метою нівеляції лексичного складу української мови, наводячи його в «Реєстрі репресованих слів»[8].

Історія

ред.
 
Листя «Білого Берлі»

Сигарети зобов'язані своїм походженням американським індіанцям, що першими стали загортати тютюн у солому, очерет і кукурудзяні листи. Після появи в Європі протягом майже 250 років єдиним засобом паління тютюну були люльки й сигари. При горінні сигарети утворюється понад 4000 хімічних сполук[9].

У США поширенню сигарет сприяла поява деяких нових сортів «світлого» тютюну, наприклад, «Білого Берлі», і, звичайно ж, винахід першої машини для виготовлення сигарет наприкінці 1880-х. У наступне десятиліття сигарети значно обігнали сигари за обсягом продажу. Солдати, що найчастіше не мали часу викурити сигару або люльку, стали курити сигарети.

Приблизно в цей час була заснована знаменита компанія Phillip Morris, що продає турецькі сигарети ручної скрутки. Сигарети в СзА робилися в основному з відходів виробництва інших тютюнових виробів, особливо жувального тютюну, популярного в ті дні на американському Заході.

Британська компанія Phillip Morris відкриває представництво в Нью-Йорку, де займається активним маркетингом сигарет, включаючи знамениту нині марку Marlboro.

Reynolds випускає на ринок сигарети марки Camel.

У 20-ті роки минулого століття велику роль у розвитку тютюнової індустрії стало поширення звички до паління сигарет серед жінок.

Щоб протистояти конкурентам, American Tobacco Company, виробник марки Lucky Strike, починає подібним чином рекламувати і свої сигарети, і завойовує 38 % ринку.

Виробництво

ред.

З 2009 року імпорт тютюнових виробів в Україну здійснюється 13 суб'єктами господарювання, виробництво здійснюється 9 фабриками, з яких 5 підприємств з іноземними інвестиціями, які виробляють 99,7 % тютюнової продукції.[10]

Станом на 2011 рік український ринок продуктивних сил номінально нараховує 27 фабрик.[11] При цьому понад 95 % загального обсягу виробництва тютюнової продукції в країні дають 10 фабрик, об'єднаних в організовану західними інвесторами асоціацію «Укртютюн».[11]

За даними асоціації «Укртютюн», в Україні станом на 2011 рік виробляється понад 100 сортів сигарет і ввозиться ще близько 30.[11] У Харкові виробляється Marlboro, L&M, Chesterfield, Bond Street. У Кременчуці почали випускати Camel, Winston, Monte Carlo, Magna і Magna Classic. У Києві й Черкасах — West, Boss, Paramount і Astor, а в Прилуках — Прилуки, Kent, Pall Mall.

Найбільшим виробником сигарет є Китай, який виробляє 1700 мільярдів сигарет на рік. Більшість з них призначені для внутрішнього ринку. Наступними великими виробниками є США, Росія і Японія, Нідерланди.

Докладніше: Тютюнова промисловість

Сигаретний папір

ред.
Докладніше: Сигаретний папір

До паперу, щоб сигарета не гасилася, додають селітру.[12]

В інших випадках швидкість горіння сигаретного паперу, регулюється шляхом застосування різноманітних форм мікрокристалічної целюлози в папері.[13] Велику частину сигаретного паперу виготовляють з льону або льоноволокна. Трагакант використовують як клей при завертці сигар з листового тютюну.

Тютюнова суміш

ред.

Для виготовлення сигарет використовують: тютюн-сировину ферментовану, тютюн-стрипс, тютюн відновлений, жилки тютюнові, і ін. Майже весь промисловий тютюн генетично модифікований.[12] Так звані напіворієнтальські сорти тютюну, які вирощуються в Україні, не завжди підходять до рецептури сучасних тютюнових сумішей, особливо це стосується ліцензійних марок і сигарет типу Light, для виготовлення яких застосовується спеціальний тютюн American Blend.[11] 93 % потреби України в тютюні становить імпорт. На відміну від Німеччини, Швейцарії та США, в Україні верхні дозволені межі вмісту токсичних сільськогосподарських хімікатів у сигаретах не контролюються.[14]

Цінність тютюну залежить від вмісту нікотину та комплексу речовин, насамперед, білків та цукрів. При згорянні білкові речовини надають пекучості та відчуття гіркоти, а цукри пом'якшують смак.[15] Аромат зумовлюють ефірні олії і смоли. Нікотин супроводжують інші, близькі йому алкалоїди: норнікотин, нікотиїн і ін., які містяться в тютюні в малій кількості. Цукри тютюну в основному є розчинними; придають диму кислу реакцію і не знижують якості готових тютюнових виробів. Аміак і білки утворюють лужність тютюнового диму і є причиною неприємного запаху тютюну. Смак диму тютюну тим кращий, чим менше він містить білків і більше цукрів. Органічні кислоти тютюну представлені оцтовою, мурашиною, яблучною, лимонною і ін. Особливу вагу мають леткі кислоти, які деякою мірою покращують ароматичність тютюнових виробів. Ефірні олії і особливо їх низькокиплячі фракції значно впливають на аромат тютюнового диму. В деяких тютюнів специфічний тонкий аромат залежить від кількості смоляного спирту — С6Н10О, в інших — він залежить від присутності смоляних фенолів. Аромат диму деяких тютюнів залежить від наявності глікозидів і т. д. Для куріння використовують висушене і спеціально оброблене (ферментоване) листя тютюну.

Сигарети і папіроси повинні бути наповнені рівномірно, чому заважають деякі частини тютюнового листка — жилки, дрібні волокна. Їх видаляють, а потім знову перетворюють в штучний листок — це і є відновлений тютюн.[16] Спочатку таку сировину відправляють в екстрактори і гарячою парою вилучають леткі компоненти. Залишається майже чиста клітковина.[16] Її промивають і формують лист у вигляді плівки. Без запаху і смаку.[16] В складі екстрагованих речовин менше шкідливих компонентів, в першу чергу важких смол — вони частково видаляються в процесі екстракції.[16] Концентратом просочують чисту тютюнову плівку, і відновлений тютюн готовий. Хоча відновлений тютюн менше шкідливий, проте при екстракції втрачається значна частина ароматичних смол.[16] Тому його не використовують самостійно, а додають до сигаретного тютюну.[16]

Добавки

ред.

У суміші подрібненого тютюну використовуються різні додатки — зволожувачі: пропіленгліколь або гліцерин, смакові продукти та підсилювачі: какао, локриця (екстракт локриці використовують при виготовленні тютюну вищих сортів[17]), тютюнові екстракти та різні цукри.[18]

Солі калію сприяють тлінню сигарети до чергової затяжки курця, а хлорні солі надають зворотню дію.

У квітні 1994 року Департаментом охорони здоров'я та соціальних служб США схвалено створений п'ятьма найбільшими американськими сигаретними компаніями Перелік з 599 додатків до сигарет.

Шкода здоров'ю

ред.

Згідно з міжнародними стандартами, радянські сигарети без фільтру були високосмолистими (20-38 мг смоли на сигарету) і належать до категорії найбільш шкідливих.[19] Але і з фільтром радянські сигарети також відносяться до високосмолистих (15-33 мг смоли на сигарету).[19] Вміст бензопірену в радянських сигаретах в середньому в 4 рази вищий ніж в сигаретах в США, миш'яка — в 10 разів більше, кадмію — в 5-10 разів більше, а вміст нітрозоамінів в сигаретах з фільтром більше ніж в американських сигаретах без фільтру.[19] В основному згубну дію на людський організм має не нікотин, а продукти згорання тютюну — тютюновий дим.[20] Смола (частина конденсату, з якої віднято вологу і нікотин) є етіологічним фактором злоякісних пухлин: раку легень, порожнини роту, гортані, глотки, стравоходу, сечового міхура, підшлункової залози, а також причиною серцево-судинних захворювань і багатьох інших, так як містить поліциклічний ароматичний вуглеводень бензпірен і дуже часто радіоактивний елемент полоній.[20]

Докладніше: тютюнопаління

Сигаретний фільтр

ред.

Сигарети без фільтрувального мундштука являють собою гільзову сорочку циліндричного або овального перерізу, повністю заповнену тютюном. Фільтр зазвичай являє собою пристосування з пористого матеріалу (паперу, вати, корку) прикладене до кінця сигари або сигарети, щоб абсорбувати вологу, смолу, нікотин і різні домішки. Фільтр також може являти собою спеціальний тримач, в який вставляють сигарету або сигару (мундштук). Сигарети з фільтрувальним мундштуком являють собою вкорочені сигарети з приєднаним до них суцільним мундштуком з паперових матеріалів або поздовжньо розташованих ацетатцелюлозних, віскозних, або їм подібних волокон. В 1954 році в марці «Віце Рой» порожня трубка була наповнена ацетатним волокном і з тих пір такий фільтр швидко став найбільш використовуваним фільтром в тютюновій промисловості.

 
Розкритий сигаретний фільтр до і після куріння

Фільтрувальну властивість фільтрів можна підвищити змінюючи форму елементарних (ацетатних) волокон: чим більша поверхня фільтрації, тим краще. Більш простішим шляхом є збільшення довжини фільтра. Звичайна довжина фільтра складає 15-18 міліметрів. Найкращою є довжина 18 мм.

У деяких фільтрах ацетат целюлози може комбінуватись з активованим вугіллям. Вугілля дає непоганий результат, але сигарети з цим фільтром дорожчі, а деякі курці при такому очищенні тютюнового диму не отримують звичного задоволення.

У сигаретних фільтрах для розбавлення диму і для зниження концентрації шкідливих компонентів може застосовуватись додаткова подача повітря (лазерна перфорація).

В сигарет з рецес-фільтрами в приєднаних до них картонних циліндрах, в яких поміщено фільтрувальний мундштук, по довжині менший ніж циліндр, — на торці такої сигарети утворюється відкрита порожнина — повітряна камера.

Сигарети в Україні

ред.

Оподаткування

ред.

Ставки акцизних зборів на тютюн в 1996—1999 р.р. збільшувалися щороку. Доходи бюджету від акцизних зборів в 1996 році становили 54 млн гривень, а у 1999 році — 522 млн грн.[10]
2000 року ставки зменшились. У 2004 році було прийнято нову змішану систему збору акцизу, коли окрім специфічної ставки у розмірі 11,5 грн. з однієї тисячі штук для сигарет з фільтром і 5,00 грн. з однієї тисячі для сигарет без фільтру, курцям довелося платити додатковий податок.[10]

З вересня 2009 року специфічна ставка акцизу збільшилась більше чим у двічі — з 14 грн. до 30 грн. за 1000 штук, а на сигарети без фільтру — у два з половиною рази — з 5 до 12 грн. за 1000 штук. Адвалерна ставка акцизу збільшилась з 12,5 % до 16 % від вартості пачки для усіх типів сигарет.

Ціни

ред.
Виробництво сигарет в Україні[11]
Роки Обсяг виробництва,
млрд шт.		 Темп росту,
 %		 Відхилення,
+ , —
1990 69,4
1995 48,0 69,2 - 21,4
1996 44,9 93,4 - 3,1
1997 54,5 121,4 + 9,6
1998 59,3 108,8 + 4,8
1999 54,1 91,4 - 5,2
2000 58,8 108,7 + 4,7
2001 69,7 118,5 + 10,9
2002 81,1 116,4 + 11,4
2003 99,8 123,1 + 18,7
2004 109,0 109,2 + 9,2
2005 120,0 110,1 + 11,0
2006 120,4 100,1 + 0,4
2007 128,5 106,8 + 8,1
2008 129,8 101,0 + 1,3
2009 114,4 88,1 - 15,4
2010 101,9 89,0 - 12,6
2011 95,5 - 6,2
2012 93,9 - 1,7
2013 69,9 - 6,1
2014 67,1 - 2,5

У 2007 році українці витратили на сигарети приблизно 2 млрд доларів США.[10]

Лише за період з 2008 по 2010 рр. в Україні середня ціна сигарет з фільтром зросла більш ніж в 3 рази.[21] Частка тютюну в собівартості готової продукції становить 80-85 %.[10]

Споживання

ред.
Докладніше: Список країн за споживанням сигарет на особу

У 1980-х роках виробництво сигарет було стабільним — щороку приблизно 80 мільярдів сигарет.[10]

З 1991 до 1993 року виробництво тютюну унаслідок кризи зменшилось майже вдвічі, а потім почало збільшуватись і у 2001 році становило 69 мільярдів сигарет.[10]

У тих-таки 1990-х роках на ринок України почали входити міжнародні тютюнові компанії створюючи спільні підприємства з українськими тютюновими фабриками. (наприклад, «Філіп Морріс Україна» — Харківська тютюнова фабрика, ПАТ «Джей Ті Інтернешнл Україна» — спочатку ЗАТ «Р.Дж. Рейнолдс Тобакко-Кременчук», а згодом — Кременчуцька ТФ спільно з Черкаською ТФ). У 2001 році частка спільних підприємств у виробництві склала 95 %.[10] У 2006 році показник тютюнового ринку України становив 120,6 мільярдів штук сигарет, а у 2007 рік — 128,6 мільярдів штук, — відбувся зріст на 6,8 %.

Україна входила у двадцятку найбільших в світі національних ринків за об'ємом споживання тютюнових виробів і об'єм споживання постійно зростав станом на 2007 рік.[10]

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я Україна перебуває на 17-му місці серед всіх країн за кількістю споживання тютюнових виробів, що становить 1,5 % їхнього світового виробництва.[11] Якщо у світі на кожну людину доводиться в середньому 870 викурених тютюнових виробів у рік, то в Україні цей показник досягає 1500—1800 (або близько 4 — 5 сигарет у день), тобто майже в 2 рази більше ніж у середньому у світі.[11]

Див. також: Антитютюнові компанії, Тютюновий скандал

Поширені міжнародні марки

ред.

Внутрішні українські виробники, марки й дизайни сигарет

ред.

Електронна сигарета

ред.
Докладніше: Електронна сигарета

Електронні сигарети можуть бути альтернативними засобами доставки нікотину у курців, і, хоча нагадують сигарети, але виробляють пар, а не дим.

Див. також

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Сигарета
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сигарета

Примітки

ред.
  1. ↑ Тютюнові вироби
  2. ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — Т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  3. ↑ Сигарета // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  4. ↑ Чи можна отруїти однією цигаркою? Науковці «Отави» провели визначення хімічного складу диму, щоб з'ясувати, чи не була цигарка отруєна. Архів оригіналу за 27 серпня 2019. Процитовано 28 серпня 2019.
  5. ↑ Папіроса // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  6. ↑ а б Цигарка // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
  7. ↑ Великий тлумачний словник сучасної української мови. — «Перун». 2005.
  8. ↑ Українська мова у XX сторіччі: історія лінгвоциду / Реєстр репресованих слів, сторінка 398.
  9. ↑ BAT December 12, 1986, Mutagenic Activity of Flavour Compounds. FN AQ2222, BN 400916808-400916815, cited in a health information web page [Архівовано 7 червня 2007 у Wayback Machine.] published by BUPA[en]
  10. ↑ а б в г д е ж и к Герасимчук В. В., Овсянніков Є. В. Проблеми розвитку тютюнової промисловості за умов політичної нестабільності [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.] // Збірник наукових праць Черкаського державного технологічного університету. Серія: Економічні науки [Архівовано 3 грудня 2013 у Wayback Machine.]
  11. ↑ а б в г д е ж Долозіна І. Л. Моніторинг динаміки і тенденцій діяльності виробничих підприємств на ринку тютюнових виробів[недоступне посилання з червня 2019] // «Прометей» — регіональний збірник наукових праць з економіки[недоступне посилання з червня 2019]. — № 2(35), 2011[недоступне посилання з червня 2019]
  12. ↑ а б Рудишин С. Д. Генетично модифіковані рослини: проблеми і перспективи використання // Наука та інновації Науково-практичний журнал. — 2011, № 6. ISSN 1815-2066
  13. ↑ Smoking article wrapper for controlling burn rate and method for making same - Philip Morris Incorporated. Freepatentsonline.com. Архів оригіналу за 24 червня 2013. Процитовано 25 березня 2012.
  14. ↑ Основні факти про тютюн: 2-ге вид. — К.: УІЦПАН, 2001. — 24 с.
  15. ↑ Офіленко Н. О., Кайнаш А. П., Калашник О. В., Мороз С. Е. Ринок і ресурси споживчих товарів. Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2011. — 184 с. ISBN 978-966-364-920-7
  16. ↑ а б в г д е О. Либкин. Не конфликтовать, а сотрудничать / «Химия и жизнь» Научно-популярный журнал Академии Наук СССР. — 1981, № 3. ISSN 0130-5972(с.: 67)
  17. ↑ Красный А. По Амударье за лакричным корнем / «Химия и жизнь» Научно-популярный журнал Академии наук СССР. — 1972, № 1 (с.: 14)
  18. ↑ Давыдова А. Г. Эпидемиология и причины формирования аллергических заболеваний у детей и подростков / А. Г. Давыдова // Запорожский мед. журн. — 2005. — № 5. — С. 74—76
  19. ↑ а б в акад. М.Воронков, докт. мед. наук Е.Каплан, канд. биол. наук Р.Сафаев / На радость курильщикам. — «Наука и жизнь», 1992, № 07 (стор.:156-157)
  20. ↑ а б Товароведение и экспертиза вкусовых товаров: учебник для вузов / В. А. Герасимова, Е. С. Белокурова, А. А. Вытовтов. — Санкт-Петербург [и др.]: Питер, 2005. — 416 с. ISBN 5-94723-971-X (стор.:372)
  21. ↑ Жукевич О. М. Трансформація акцизного оподаткування тютюнових виробів в Україні[недоступне посилання з липня 2019] // Вісник Житомирського державного технологічного університету. Серія: економічні науки Науковий журнал[недоступне посилання з червня 2019]. — № 1 (59). — Ч 2. — 2012[недоступне посилання з липня 2019]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сигарета&oldid=43716179
  NODES
mac 3
os 4
web 1