Стаксель
Ста́ксель (нід. stagzeil — «штагове вітрило») — основне з передніх косих вітрил, що ставляться по штагу чи леєру між щоглами, а також перед фок-щоглою. Вітрильне судно з кількома щоглами може нести до 4 груп стакселів. У яхт стаксель підіймається на форштазі. У разі постановки кількох передніх косих вітрил (у сучасній яхтовій традиції) перше у ніс від щогли іменується стаксель, наступні в ніс від нього — клівери.
Стаксель кріпиться до штага чи стаксель-леєра дерев'яними чи металевими кільцями-раксами або тросом-слаблінем, що проходить через люверси косої шкаторини вітрила й огинає штаг (леєр). На яхтах стаксель кріпиться до штага частіше карабінами. Для підйому стакселя використовують стаксель-фал, для спуску — стаксель-нірал.
Великий стаксель також називають генуя. Найнижчий стаксель на штазі бізань-щогли називається апсель. При слабкому вітрі підіймають збільшений стаксель — дрифтер. На шхунах і бригантинах може використовуватися рибальський стаксель, що на відміну від інших стакселів має трапецієподібну форму.
При роботі з гротом, працює в режимі передкрилка, збільшуючи тягу грота за рахунок прискорення потоку повітря між стакселем та гротом — на зовнішній поверхні грота.
Розташування
ред.Залежно від місцерозташування на судні, розрізняють грот-бом-брам-стаксель, грот-брам-стаксель, грот-стень-стаксель (між фок- і грот-щоглами), крюйс-брам-стаксель, крюйс-стень-стаксель (між грот- і бізань-щоглами), фока-стаксель, фор-стень-стаксель (перед фок-щоглою).
|
|
На сучасних яхтах
ред.На бермудських шлюпах стаксель — основне з передніх косих вітрил, встановлений на грота-штагу.
При встановленні кількох передніх косих вітрил перший від щогли називається стакселем, а встановлені спереду нього — кліверами.
На курсі фордевінд одночасно можуть ставитися два стакселі-«близнюки» на різних бортах. Така постановка стакселів є альтернативою спінакеру або генакеру.
Джерела
ред.- Стаксель // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)