Суфражизм

	Суфражизм
Мета проєкту або місії	жіноче виборче право
Протилежне	антисуфражизмd

Суфражи́зм, або боротьба за жіноче виборче право (англ. Women's suffrage movement) — правозахисний рух за надання жінкам виборчого права, а також проти дискримінації жінок у правовому полі, політичному та економічному житті. Зародившись в Англії на зламі ХІХ—ХХ ст. і розповсюдившись в основному у Великій Британії та США, суфражизм ознаменував початок сучасної історії фемінізму, ставши його першою хвилею.

Докладніше: Жіноче виборче право

Здобутком суфражизму є юридичне забезпечення жінкам таких прав людини, як вибір влади, обрання на виборні посади, частина майнових прав (розпоряджатися власним прибутком і майном, здійснювати банківські операції), трудових прав (право на працю в ринковому секторі економіки), сімейних прав (право опіки над дітьми) та ряду інших прав. В частині країн дані права виборено в пізніші періоди чи не здобуто досі.

Суфражистки активно використовували ненасильницькі методи громадянської непокори: приковували себе до воріт, сідали на рейки, влаштовували демонстрації та голодні страйки. Суфражетки застосували радикальніші методи, такі як зрив дебатів у Палаті представників і публічних зібрань, псування майна, блокування проїзду тощо.

Суфражетки

Жіночий соціально-політичний союз, Еммелін Панкгерст

Антисуфражизм

Закон кота і миші

Примусове годування

Історія урівнювання виборчих прав за країнами

Докладніше: Жіноче виборче право

Після спроби Дж. С. Мілля клопотати про внесення положення про загальне виборче право у Другий Білль про реформу в 1867 році почали створюватися спільноти, що агітували за поширення виборчого права на жінок.

Першими право голосу отримали 21-літні жінки Нової Зеландії в 1893 році і в Австралії — в 1902 році (тоді це були частини Британської імперії). Але в Новій Зеландії жінки не мали права висувати свої кандидатури на виборчі посади, а в Австралії виборчі права мали лише білі жінки.

У 1903 році Еммелін Панкгерст заснувала Жіночий соціально-політичний союз для організованого суфражистського руху.

Першою країною світу, де всі повнолітні жінки отримали цілісне виборче право (обирати і бути обраними) стала Фінляндія (1906)^[1]. Вслід за цим право голосу отримали 18-літні освічені жінки низки європейських країн (в Норвегії — в 1913 році, в Данії та Ісландії — в 1915 році). В Грузії, Азербайджані, Польщі й Канаді (до 1919 року обмежене, з правом голосувати лише за найближчих родичів, що знаходяться на військовій службі) право голосу жінки отримали в 1918 році. В 1919 році права голосувати і бути обраними добилися жінки Німеччини, Нідерландів, Швеції, Люксембургу і Бельгії (тільки для муніципальних виборів).

В 1920 році загальне виборче право введено в США, Чехословаччині, Австрії та Угорщині, в 1922 — в Ірландії, в 1928 — у Великій Британії, в 1931 — в Іспанії, в 1932 — в Бразилії, в 1934 — на Кубі.

У 1925 році закон Великої Британії визнав право матерів на своїх дітей.

Зі значним відставанням, у 1944 році право голосу отримали жінки Франції й Болгарії, Італії (1945), Пакистану, Індії та Китаю (1947), Румунії та Бельгії (на національному рівні, 1948), Греції (1952), Монако (1962), Швейцарії (1971), Португалії (1974), Ліхтенштейну (1984). Лише в третьому тисячолітті змогли голосувати жінки Кувейту (2005), ОАЕ (2006), Бутану (2008), Саудівської Аравії (2011).

На сьогодні участь у виборах цілковито заборонена специфічно жінкам у місті-країні Ватикан.

У таблиці наведено дати першого запровадження у країнах та на територіях права жінок обирати народних представників та представниць^[2]^[3].

Країна	Рік першого законодавчого закріплення жіночого виборчого права	Віковий ценз виборчинь	Примітки (на час першого закріплення)
Австралія	1902	18	В складі Британської імперії; лише білі жінки
Австрія	1918	16
Азербайджан	1918	18
Албанія	1920	18
Алжир	1962	18
Американські Віргінські острови	немає даних	18
Американське Самоа	1990	18
Ангілья	1951	18
Ангола	1975	18
Андорра	1970	18
Антигуа і Барбуда	1951	18
Макао	немає даних	18
Аргентина	1947	18
Аруба	немає даних	18
Афганістан	1963	18
Багамські Острови	1960	18
Бангладеш	1972	18
Барбадос	1950	18
Бахрейн	2002	18
Беліз	1954	18
Бельгія	1918/1948	18	Запроваджено 1919 року. Скасовано 1933. Відновлено 1948.
Бенін	1956	18
Бермудські Острови	1944	18
Білорусь	1919	18
Болгарія	1944	18
Болівія	1938	18
Боснія і Герцеговина	1949	18
Ботсвана	1965	18
Бразилія	1931	16
Британські Віргінські Острови	немає даних	18
Бруней	1959	18	Голосування проводиться тільки на місцевих виборах
Буркіна-Фасо	1958	18
Бурунді	1961	18
Бутан	1953	18
Вануату	1975	18
Ватикан	немає	немає	Виборчі права мають тільки кардинали, жінкам заборонено бути кардиналами
Велика Британія	1918	18	До 1928 існували віковий ценз 30 років та інші обмеження
Венесуела	1946	18
Вірменія	1921	18
Волліс і Футуна	2001	18
В'єтнам	1946	18
Габон	1956	21
Гаїті	1950	18
Гаяна	1953	18
Гамбія	1960	18
Гана	1954	18
Гватемала	1946	18
Гвінея	1958	18
Гвінея-Бісау	1977	18
Гернсі	немає даних	18
Гондурас	1955	18
Гонконг	1949	18
Гренада	1951	18
Гренада	1952	18
Грузія	1918	18
Гуам	немає даних	18
Гібралтар	немає даних	18
Гренландія	немає даних	18
Данія	1915	18
ДР Конго	1967	18
Джерсі	немає даних	16
Джибуті	1946	18
Домініка	1951	18
Домініканська Республіка	1942	18
Еквадор	1929	18
Екваторіальна Гвінея	1963	18
Еритрея	1993	18
Естонія	1919	18	Запроваджено 1919 року. Ліквідовано 1934. Відновлено 1940
Ефіопія	1955	18
Єгипет	1956	18
Ємен	1967	18
Замбія	1962	18
Зімбабве	1957	18
Ізраїль	1948	18
Індія	1947	18
Індонезія	1945	17	Одружені жінки мають право голосу незалежно від віку
Ірак	1980	18
Іран	1963	16
Ірландія	1918	18
Ісландія	1915	18
Іспанія	1931	18
Італія	1946	18	Голосувати на виборах до сенату можна з 25 років, балотуватись — з 40 (стаття 58 конституції).
Йорданія	1974	18
Кабо-Верде	1975	18
Казахстан	1924	18
Кайманові Острови	немає даних	18
Камбоджа	1955	18
Камерун	1946	20
Канада	1917	18
Катар	1997	18
Кенія	1963	18
Киргизстан	1918	18
Кіпр	1960	18
Кірибаті	1967	18
КНР	1949	18
Кокосові острови	немає даних	18
Колумбія	1954	18
Коморські острови	1956	18
Конго	1963	18
КНДР	1946	17
Коста-Рика	1949	18
Кот д'Івуар	1952	19
Куба	1934	16
Кувейт	2005	21
Лаос	1958	18
Латвія	1918	18
Ліван	1952	21	Жіноче виборче право обмежено освітнім цензом
Лесото	1965	18
Литва	1918	18
Ліберія	1946	18
Лівія	1964	18
Ліхтенштейн	1984	18
Люксембург	1919	18
Маврикій	1956	18
Мавританія	1961	18
Мадагаскар	1959	18
Майотта	немає даних	18
Північна Македонія	1946	18
Малаві	1961	18
Малайзія	1957	21
Мальдіви	1932	21
Малі	1956	18
Мальта	1947	18
Марокко	1963	18
Маршаллові Острови	1979	18
Мексика	1947	18
Мікронезія	1979	18
Мозамбік	1975	18
Молдова	1940	18
Монако	1962	18
Монголія	1924	18
Монтсеррат	немає даних	18
М'янма	1922	18
Намібія	1989	18
Науру	1968	20
Непал	1951	18
Нігер	1948	18
Нігерія	1958	18
Нідерланди	1919	18
Нідерландські Антильські острови	немає даних	18
Ніуе	немає даних	18
Нікарагуа	1955	16
Німеччина	1918	18	Запроваджено 1919 року. Скасовано 1933. Відновлено 1948.
Нова Зеландія	1893	18	В складі Британської імперії; жінки не мали права обиратись на виборні посади
Нова Каледонія	немає даних	18
Норвегія	1913	18
ОАЕ	2006	немає даних
Оман	2003	21
Острів Мен	1881	16
Острів Норфолк	немає даних	18
Острів Святої Єлени	немає даних	немає даних
Острови Кука	1893	18
Острови Піткерн	1838	18
Острови Теркс і Кайкос	немає даних	18
Пакистан	1947	18
Палау	1979	18
Панама	1941	18
Папуа Нова Гвінея	1964	18
Парагвай	1961	18
Перу	1955	18
Південна Корея	1948	19
Південно-Африканська Республіка	1930; 1994	18	1930 року виборче право отримали білі жінки, і лише 1994 року — чорні
Північні Маріанські Острови	немає даних	18
Польща	1918	18
Португалія	1931	18
Пуерто-Рико	1929	18
Республіка Китай	1947	20
Росія	1917	18
Руанда	1961	18
Румунія	1938	18
Сальвадор	1939	18
Самоа	1990	21
Сан-Марино	1959	18
Сан-Томе і Принсіпі	1975	18
Саудівська Аравія	2011	21
Свазіленд	1968	18
Сейшельські острови	1948	17
Сен-Бартелемі	немає даних	18
Сенегал	1945	18
Сен-Мартін	немає даних	18
Сен-П'єр і Мікелон	немає даних	18
Сент-Кіттс і Невіс	1951	18
Сент-Люсія	1924	18
Сент-Вінсент і Гренадини	1951	18
Сербія	1945	18
Сирія	1949	18
Сінгапур	1947	21
Словаччина	1920	18
Словенія	1945	18	Для тих, хто працює — 16 років
Соломонові Острови	1974	21
Сомалі	1956	18
США	1920	18
Судан	1964	17
Суринам	1948	18
Східний Тимор	немає даних	17
Сьєрра-Леоне	1961	18
Таджикистан	1924	18
Таїланд	1932	18
Танзанія	1959	18
Того	1945	18
Токелау	немає даних	21
Тонга	1960	21
Тринідад і Тобаго	1946	18
Тувалу	1967	18
Туніс	1959	18
Туреччина	1930	18
Туркменістан	1924	18
Уганда	1962	18
Угорщина	1918	18
Узбекистан	1938	18
Україна	1917^[4]	20
Уругвай	1927	18
Фарерські острови	немає даних	18
Фіджі	1963	21
Філіппіни	1937	18
Фінляндія	1906	18	В складі Російської імперії
Фолклендські острови	1984	18
Франція	1944	18
Французька Полінезія	немає даних	18
Хорватія	1945	18
ЦАР	1986	21
Чад	1958	18
Чехія	1920	18
Чилі	1935	18
Чорногорія	немає даних	18
Швеція	1919	18
Швейцарія	1971	18
Шрі-Ланка	1931	18
Ямайка	1944	18
Японія	1945	20

Суфражизм у культурі

Серія книг про Мері Поппінс (Mary Poppins, 1934; Mary Poppins Comes Back, 1935; Mary Poppins Opens the Door, 1943)
Герберт Веллз «Енн Вероніка», 1909
Фільм Ангели із залізними щелепами, 2004
Фільм Суфражистка, 2015

Примітки

↑ Ерік Бланк. Фінляндія—1906: революційні корені жіночого виборчого права // Спільне. — 8 березня 2018
↑ A World Chronology of the Recognition of Women's Rights to Vote and to Stand for Election (англ.). Архів оригіналу за 5 березня 2006. Процитовано 21 грудня 2014.
↑ CIA - The World Fact Book - Suffrage. Архів оригіналу за 9 січня 2008. Процитовано 21 грудня 2014. [Архівовано 2018-12-25 у Wayback Machine.]
↑ Закон про вибори до Установчих зборів Української народної республіки (PDF). Архів (PDF) оригіналу за 12 березня 2019. Процитовано 12 березня 2019. / Головна комісія по справах виборів до Українських Установчих зборів. – Київ: Друк. Київ. губ. нар. управи, 1917. – 48 с.

Література

Эмансипация женщин // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1904. — Т. XLa. — С. 704—708.
О. Сорокопуд. Суфражизм // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.: Парламентське видавництво, 2011. — с.702 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Суфражизм

The history of the suffragettes
The struggle for democracy Visit the British Library learning resource pages to discover more about the suffragette movement
Exploring 20th century London — Women's Social and Political Union (W.S.P.U.) Objects and photographs including hunger strike medal's given to activists.
Edwardian Emporium page with a curious gallery of Suffragette supporters' pin-badges.

Відеоматеріали: