Тиґре (мова)
Тиґре (геез ትግረ tigre або ትግሬ tigrē; в Судані Xasa; араб. араб. ألخاصية ḫāṣiyah) — семітська мова, близька до класичного ґеез і спорідненої мові тиґринья. Тиґре говорить близько 800 000 осіб у Еритреї[1] і деяка кількість в Судані. Назву тиґре також має народ. Тиґре визнано однією з дев'яти «національних мов» Еритреї[2].
| Тиґре | |
|---|---|
| ትግረ або ትግሬ | |
| Поширена в | Еритрея, Судан |
| Регіон | Африка |
| Носії | більше 1 млн. (1997) |
| Писемність | ефіопське письмо |
| Класифікація | Афразійська
|
| Офіційний статус | |
| Коди мови | |
| ISO 639-1 | — |
| ISO 639-2 | tig |
| ISO 639-3 | tig |
З XIX століття тиґре використовує ефіопське письмо, яке було введене шведськими місіонерами для перекладів Біблії. Багато мусульман використовують арабське письмо.
Фонетика і фонологія
ред.
Голосні
ред.Тиґре також має набір з семи голосних з одною ключовою відмінністю: різниця між двома голосними, фонетично близькими до [ɐ] (традиційна «голосна першого розряду», що позначається у прийнятих системах транскрипції як ä) і [a] в амхарській і тиґринья, у тиґре ґрунтується більше на довготі, ніж на якості [a] і [aː].
Як і в інших ефіосемітскіх мовах, статус фонеми ǝ є спірним. Вона може розглядатися як вставна голосна, що вводиться, щоб розбити скупчення приголосних.
| Передні | Середні | Задні | |
|---|---|---|---|
| Високі | i | ə [ɨ] | u |
| Середні | e | o | |
| Нижні | a, ā [aː] |
Приголосні
ред.Тиґре зберегла дві глоткові приголосні, які були у мові ґеез. У таблиці внизу показані фонеми тиґре. У ній використовується система транскрипції, прийнята для ефіосемітських мов і відмінна від Міжнародного фонетичного алфавіту (IPA) (при необхідності, транскрипція IPA показана в дужках). Довга голосна aː показується як «ā». Приголосні p, p 'і x подано у дужках, оскільки зустрічаються в обмеженій кількості запозичених слів.
| Губні | Зубні | Середньопіднебінні | Задньоязикові | Глоткові | Гортанні | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Носові | m | n | |||||
| Проривні | Глухі | (p) | t | č [tʃ] | k | ʔ | |
| Дзвінкі | b | d | ǧ [dʒ] | ɡ | |||
| Ейективні | (pʼ) | tʼ | č' [tʃʼ] | kʼ | |||
| Фрикативні | Глухі | f | s | š [ʃ] | (x) | ħ | h |
| Дзвінкі | z | ž [ʒ] | ʕ | ||||
| Ейективні | sʼ | ||||||
| Апроксимант | l | y [j] | w | ||||
| Тремтячі | r | ||||||
Бібліографія
ред.- Camperio, Manfredo. Manuale Pratico della Lingua Tigrè, Hoepli, Milano, 1936.
- Voigt, Rainer (2008), "Zum Tigre", in: Aethiopica (International Journal of Ethiopian and Eritrean Studies), volume 11, Wiesbaden: Harrasowitz Verlag 2008, pp. 173–193.
- Beaton, A.C. & A. Paul (1954). A grammar and vocabulary of the Tigre language (as spoken by the Beni Amer). Khartoum: Publications Bureau.
- Elias, David L. (2005). Tigre of Habab: Short Grammar and Texts from the Rigbat People. Ph.D dissertation. Harvard University.
- Elias, David L. (2014). The Tigre Language of Gindaˁ, Eritrea. Brill.
- Leslau, Wolf. (1945) Short Grammar of Tigré. Publications of the American Oriental Society, Offprint Series, No. 18. New Haven: American Oriental Society.
- Leslau, Wolf. (1945), "The Verb in Tigré", in: Journal of the American Oriental Society 65/1, pp. 1–26.
- Leslau, Wolf. (1945), "Grammatical Sketches in Tigré (North Ethiopic): Dialect of Mensa", in: Journal of the American Oriental Society 65/3, pp. 164–203.
- Leslau, Wolf. (1948), "Supplementary observations on Tigré grammar", in: Journal of the American Oriental Society 68/3, pp. 127–139.
- Littmann, E. (1897), "Die Pronomina in Tigré", in: Zeitschrift für Assyriologie 12, pp. 188–230, 291-316.
- Littmann, Enno. (1898), "Das Verbum der Tigre-Sprache", in: Zeitschrift für Assyrologie 13, pp. 133–178; 14, pp. 1–102.
- Littmann, Enno. (1910–15). Publications of the Princeton expedition to Abyssinia, 4 vols. in 4, Leyden.
- Littmann, Enno. and Höfner, Maria. (1962) Wörterbuch der Tigrē-Sprache: Tigrē-Deutsch-Englisch. Wiesbaden: Franz Steiner Verlag.
- Nakano, Aki'o & Yoichi Tsuge (1982). A Vocabulary of Beni Amer Dialect of Tigre. Tokyo: Institute for the Study of Languages and Cultures of Asia and Africa.
- Palmer, F.R. (1956). "'Openness' in Tigre: a problem in prosodic statement", in: Bulletin of the School of Oriental and African Studies 18/3, pp. 561–577.
- Palmer, F.R. (1961). "Relative clauses in Tigre", in: Word 17/1, pp. 23–33.
- Palmer, F.R. (1962). The morphology of the Tigre noun. London: Oxford University Press.
- Raz, Shlomo. (1980). "Tigre syntax and Semitic Ethiopian", in: Bulletin of the School of Oriental and African Studies 43/2, pp. 235–250.
- Raz, Shlomo. (1980). "The morphology of the Tigre verb (Mansaʿ dialect)", in: Journal of Semitic Studies 25/1, pp. 66–84; 25/2, pp. 205–238.
- Raz, Shlomo. (1983). Tigre grammar and texts. Malibu, California, USA: Undena Publications.
- Sundström, R. (1914). "Some Tigre texts", in: Le Monde Orientale 8, pp. 1–15.
Примітки
ред.- ↑ Eritrean census figure cited by Ethnologue.(англ.)
- ↑ Marie-Claude Simeone-Senelle: Les langues en Erythrée, in: Chroniques Yeménites 8, 2000(фр.)
Посилання
ред.
- Онлайн мова тиґре. Підручник Омар M Кекія
- African Studies Review, Apr 2003. Мова, освіта і державна політика в Еритреї
- Modaina. Історія та мова тиґремовних народів
- Мова тиґре на сайті Ethnologue: Tigré. A language of Eritrea (англ.)
- Tiger Language Reference Manual Prof. Stephen A. Edwards Columbia University
- Мова тиґре на сайті Glottolog 3.0: Language: Tigre (англ.)
- Мова тиґре на сайті WALS Online: Language Tigré (англ.)