Трипаносома

рід найпростіших
Трипаносома

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Discoba
Тип: Евгленові (Euglenozoa)
Підтип: Мастігофори (Mastigophora)
Клас: Кінетопластиди (Kinetoplastida)
Ряд: Trypanosomatida
Родина: Трипаносомові (Trypanosomatidae)
Рід: Trypanosoma
David Gruby, 1843
Посилання
Вікісховище: Category:Trypanosoma
Віківиди: Trypanosoma
EOL: 91251
NCBI: 5690

Трипаносо́ма (Trypanosoma) — рід паразитичних найпростіших класу кінетопластид. Розміри від 12 до 100 мкм. Паразити крові та тканин хребетних, часто спричинюють тяжкі захворювання — трипаносомози, серед яких найнебезпечнішими є сонна хвороба людини й хвороба Шагаса рогатої худоби, а також хвороби Нагана (збудник — Trypanosoma brucei)[1], Сурра[Note 1][2], Су-ауру[Note 2][3].

Окремі види

ред.

На сьогодні[коли?] відомі такі види цього роду:
T. acanthobramae, T. agouchyi, T. aligaricum, T. avium, T. balbianii, T. balistes, T. barbari, T. batrachi,
T. blanchardii,T. boyli, T. brucei, T. bufophlebotomi, T. calmettei, T. centropi, T. citelli, T. clariae, T. clozeli, T. cobitis,
T. cruzi, T. cuculli, T. danilewskyi, T. denysi, T. duttonii, T. eberthi, T. elephantis, T. elongatum, T. equiperdum,
T. euphorbiae, T. evansi, T. evotomys, T. gachuii, T. gallayi, T. gambiense, T. garruli, T. granulosum, T. grewali,
T. grobbeni, T. grosi, T. gymnorhidis, T. hippicum, T. humboldti, T. hylea, T. hypostomi, T. ichneumoni, T. ingens,
T. ixobrychi, T. lagonostictae, T. leporis-sylvaticus, T. lewisii, T. liothricis, T. lobivenelli, T. marathwadense, T. martini,
T. microti, T. minasense, T. montezumae, T. mukundi, T. muscae, T. musculi, T. neinavana, T. neotomae,
T. nicolleorum, T. ninaekohlyakimovae, T. occidentale, T. peromysci, T. piscium, T. platydactyli, T. polyplectri,
T. pontyi, T. primeti, T. puntii, T. rabinowitschae, T. rajae, T. rayi, T. remaki, T. rotatorium, T. rupicoli, T. rutherfordii,
T. sanguinis, T. scelopori, T. scyllii, T. scylliumi, T. serveti, T. soleae, T. soricis, T. toddii, T. triatomae, T. tropidonoti,
T. turdoidis, T. ugandense, T. venezuelense, T. vespertilionis, T. vittatae, T. vivax, T. winchesiense[джерело?].

Будова

ред.

Клітини видовжені та звужені на кінцях. Розміри від 12 до 100 мкм. Посередині тіла розташоване ядро, а на задньому кінці — блефаробласт і базальне тільце, від якого починається джгутик. Між пелікулою та джгутиком є перетинка, так звана ундулююча мембрана, за допомогою якої трипаносома здатна рухатись у в'язкій крові, лімфі та спинномозковій рідині. Біля джгутика в клітині розташована органела мітохондріальної природи — кінетопласт, дуже багата ДНК. Розмножуються трипаносоми поздовжнім діленням, статевий процес відсутній[1]. У циклі розвитку характерна зміна кількох морфологічних стадій:

  • Трипомастигота має видовжену форму, довгий джгутик, ундулюючу мембрану, здатна рухатись — паразит хребетних хазяїв, становить для них інвазивну стадію
  • Епімастигота схожа на трипомастиготу, але джгутик короткий, ундулююча мембрана виражена погано, існує тільки в організмі переносника, здатна перетворюватись на трипомастиготу
  • Амастигота нерухома, ундулююча мембрана та джгутик відсутні, паразитує в організмі хребетних, внутришньоклітинний паразит, здатна перетворюватись на трипомастиготу
  • Метациклічна форма

Особливості життєдіяльності

ред.

Трипаносоми здатні уникати імунологічних реакцій організму хазяїна завдяки генетично запрограмованому механізму зміни властивостей клітинної стінки. У відповідь на дію антитіл хазяїна такі зміни можуть повторюватись багаторазово, що зумовлює рецидиви хвороби. Переносниками трипаносом є кровосисні комахи: двокрилі — муха цеце —, та напівжорсткокрилі — клопи. Перенесення інфекції може відбуватись механічно на ротових органах комахи, крім того збудник може розмножуватись в тілі комахи мігруючи, після цього в слинні залози.

Патогенез

ред.
Докладніше: Сонна хвороба
Докладніше: Хвороба Шагаса

Потрапивши в організм хребетних трипаносоми перші 9 — 10 діб розмножуються під шкірою, потім переносяться до лімфатичної системи, з якої потрапляють у кров, яка в свою чергу, розносить їх у всі тканини та органи. Переважно накопичуються у спинному та головному мозку. При цьому збудники руйнують тканини й клітини органів й отруюють організм своїми токсинами. Відбувається ураження клубочкового апарату нирок, у серці — крововиливи та некрози, у селезінці та печінці — дистрофічні зміни. Виявляються за допомогою світлової мікроскопії в мазках крові.

Примітки

ред.
  1. Хвороба коней, великої рогатої худоби, верблюдів, собак та слонів, яку спричиняє Trypanosoma evansi.
  2. Хвороба верблюдів, коней, віслюків та собак, яку спричиняє Trypanosoma ninaekohlyakimovae. Назва Су-ауру походить від каз. су ауру — «хвороба від води».

Джерела

ред.
  1. а б Трипаносоми у Великій радянській енциклопедії (рос.)
  2. Сурра у Великій радянській енциклопедії (рос.)
  3. Су-ауру у Великій радянській енциклопедії(рос.)

Посилання

ред.
  • Stuart K., R. Brun, S. Croft, A. Fairlamb, R.E. Gurtler, J. McKerrow, S. Reed and Tarleton, R. (2008). Kinetoplastids: related protozoan pathogens, different diseases. J. Clin. Invest. 118: 1301—1310. doi:10.1172/JCI33945. PMC 2276762. PMID 18382742.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  • Трипаносоми // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
  • Трипаносоми (рос.) [недоступне посилання]


  NODES
Note 2