Вікіпедія

Хірургія

галузь медицини, яка вивчає хвороби, що лікуються за допомогою оперативного (хірургічного) методу
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Хірургія.

Хірургі́я (грец. χειρουργική, від грец. χειρ — рука і грец. ουργική — робити) — галузь медицини, яка вивчає патологічні стани та хвороби, що лікуються за допомогою оперативного (хірургічного) методу. Завданням хірургії є також ряд питань підготовки пацієнта до операції та ведення його в післяопераційному періоді.

В операційній під час оперативного втручання.

Історія

ред.
 
Папірус Едвіна Сміта, найстаріший у світі хірургічний документ. Написаний близько 1600 р. до н.е.
 
Джироламо Фабріціо, «Хірургічні операції»(італ. Operationes chirurgicae), 1685

Хірургія є однією з найдавніших галузей медицини, але її широке застосування стало можливим з XIX століття. Спочатку стрімкий розвиток знань з анатомії людини, далі наукове обґрунтування і запровадження антисептичної і асептичної техніки (Джозеф Лістер, 1865-1867), наркозу (зубний лікар Уелс, 1844; зубний лікар Мортон, 16.10.1846), відкриття груп крові за системою AB0 та їх сумісності при гемотрансфузії (Ландштайнер та Янський). Актуальними залишаються різні напрямки хірургії: пересадка і пластика (донорських тканин, органів, протезів, стовбурових клітин) та малоінвазиність хірургічних втручань (триває інтенсивна розробка дистанційної хірургічної робототехніки[1], зокрема розширення сфер застосування робота «Da Vinci»).

Чільне місце в хірургічному лікуванні займає хірургічний інструментарій, без якого неможливо виконати хірургічне втручання як таке.

Напрямки хірургії

ред.
 
Торакальний хірург проводить протезування мітрального клапана

Сучасна хірургія щоразу більше стає реконструктивною хірургією (тобто спрямованою на те, щоб відновити або замінити ушкоджений орган: протез судини, штучний клапан серця тощо) і малоінвазивною (тобто спрямованою на те, щоб мінімізувати область втручання в організмі — мінідоступи, лапароскопічна техніка, рентгеноендоваскулярна хірургія, розділ молекулярної медицини — ферментативна хірургія).

 
Нейрохірургічна операція
 
Хірург та медсестра

Освітньо-кваліфікаційний рівень лікаря, який прийшов підготовку з хірургії — лікар-хірург. Розвиток хірургії, зумовив появу підрозділів, які вивчають та вдосконалюють хірургічне лікування лише одного органу чи системи: загальна (абдомінальна), торакальна хірургія, кардіохірургія, спільний розділ кардіоторакальна хірургія, судинна (спільний розділ кардіо-судинна хірургія), пластична та реконструктивна, щелепно-лицева, нейрохірургія, ендокринна хірургія, травматологія та ортопедія, проктологія, урологія, оперативна гінекологія, комбустіологія, трансплантологія, дитяча хірургія, малоінвазивна (лапароскопічна та ендоскопічна хірургія), онкохірургія і її підрозділ радіохірургія, тощо. Як наслідок, існує поняття вузької спеціалізації хірурга у певній галузі хірургії.

Видатні персони у хірургії

ред.
  • Ібн Сіна — лікар, видав Канон лікарської науки, де IV том повністю присвячено хірургії: детально описує лікування вивихів та переломів, гарячки, окремо виділені методи лікування різноманітних пухлин, гнійних запалень. У свій час Ібн Сіна першим із хірургів провів трепанацію черепа.
  • Гіппократ — лікар, придумав Клятву Гіпократа, використовував компреси та проколи при гнійних захворюваннях шкіри.
  • Гарвей — лікар, засновник сучасної фізіології та ембріології, відкрив закон про кровообіг (1628).
  • Ігнац Земмельвейс — акушер-гінеколог, засновник асептики та антисептики.
  • Юрій Вороний (1895—1961) — хірург, здійснив першу в світі операцію по імплантації нирки (1933).
  • Джозеф Лістер — хірург, зумів запровадити асептику та антисептику у хірургії. Придумав хромувати кетгут.
  • Нестор Монастирський — хірург, (1847—1888), першим у світі наважився з'єднати жовчний міхур з тонкою кишкою у хворого на рак підшлункової залози, першим із вітчизняних хірургів виконав холецистектомію, гастроентерестомію із приводу рубцевого звуження воротаря.
  • Карл Ландштайнер — лікар, продовжуючи дослідження Ерліха, відкрив (1900) систему груп крові AB0, також відкрив ситему груп крові за резус-фактором (1940).
  • Ян Янський — лікар, перевідкрив (1903) систему груп крові AB0 (зокрема групу IV(AB)) позначивши їх латинськими цифрами та дослідив передумови можливого переливання крові відповідно до групи.
  • Пирогов Микола Іванович — видатний хірург, створив перший атлас топографічної анатомії людини, засновник військово-польової хірургії, започаткував використання анестезії при оперативних втручаннях. Запровадив у хірургії сестер-жалібниць.
  • Теодор Більрот — хірург, запропонував багато хірургічних операцій: резекцію стравоходу, шлунка (Більрот-І, Більрот-ІІ), гортані, передміхурової залози та ін., склав багатотомний посібник з хірургії. Ввів у хірургію інструмент — затискач Більрота (хірургічний інструментарій)
  • Аугуст Готліб Ріхтер[en] — ввів у хірургію інструмент — ножиці Ріхтера (хірургічний інструментарій)
  • Естлі Купер — хірург, отримав медаль Коплі за демонстрацію способу лікування дисфункції євстахієвої труби. Ввів у хірургію інструмент — ножиці Купера (хірургічний інструментарій)
  • Еміль Теодор Кохер — хірург, лауреат Нобелівської премії з фізіології і медицини в 1909 році «за роботи в галузі фізіології, патології і хірургії щитоподібної залози». Послідовник Джозефа Лістера і Теодора Більрота. Впровадив застосування шовкової нитки у зашиванні хірургічних ран.
  • Філатов Володимир Петрович — офтальмолог, хірург, номінант(1950 рік) на Нобелівську премію за праці з фізіології та медицини, за створення методу пересадки рогівки ока, розробив у період війни успішні методики пересадки рогівки, збереження ока для використання донорського матеріалу.
  • М.В.Скліфасовський — військово-польовий хірург, один із перших запровадив у Російській Імперії асептику та антисептику у хірургічній практиці, сприяв жіночій медичній освіті, організації медичного факультету при університеті в Одесі
  • О. В. Вишневський — військовий хірург, творець знаменитої лікувальної мазі Вишневського, сприяв адаптації місцевої анестезії у хірургічній практиці в СРСР.
  • Амосов Микола Михайлович — видатний український лікар, хірург, науковець, винахідник, академік, громадський діяч. Усіляко сприяв розвитку і зростанню кардіохірургії.

Національні товариства

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Станом на 2020 рік
  2. ↑ Асоціація хірургів України: офіційний сайт. Архів оригіналу за 3 грудня 2017. Процитовано 6 березня 2019.
  3. ↑ ОЕПХУ: офіційний сайт [Архівовано 7 лютого 2019 у Wayback Machine.] (англ. Ukrainian Society of Aesthetic Plastic Surgeons, USAPS)
  4. ↑ ВАПРЕХ: офіційний сайт. Архів оригіналу за 8 лютого 2019. Процитовано 6 березня 2019.

Література

ред.

Книги

ред.
  1. Хірургія: підручник / Я.С. Березницький О.В. Білов, Л.С. Білянський та ін.; за ред. Я.С. Березницького. — Вінниця: Нова Книга, 2020. — 528 с. ISBN 978-966-382-834-3. — С.9-11.
  2. Хірургія: у 2-х томах. Т. 1: підручник / За С. O. Бойко, та ін..- Вінниця: Нова книга, 2019.- 704 с. ISBN 978-966-382-730-8. — C.8-9.
  3. Хірургія: підручник у двох томах / Р.О. Сабадишин [та ін.]. — Вінниця: Нова книга, 2018 — Т.1: Загальна хірургія з основними видами хірургічної патології. Лікування хворого в хірургічному стаціонарі. — 2018. — 782 с.: табл., іл. ISBN 978-966-382-705-6. — С.10-25.
  4. Загальна хірургія: [підручник для студентів вищих навч. закладів МОЗ України] / за ред.: Я.С. Березницького, М.П. Захараша, В.Г. Мішалова, В.О. Шідловського; В.П. Андрющенко, Я.С. Березницький, А.В. Верба та ін. — Вінниця: Нова Книга, 2018. — 342 с.: кольор. іл.. ISBN 978-966-382-702-5. — С.7-14.
  5. Хірургія: підручник / О.Ю. Усенко, Г.В. Білоус, Г.Й. Путинцева. — 2-е вид. — К.: ВСВ «Медицина», 2013. — 416 с. ISBN 978-617-505-264-8. — С.7-13.
  6. Сторінки виникнення й розвитку хірургії в Україні. Хірургічні школи. Кафедри хірургії. — Тернопіль: ТДМУ, 2005. — 248 с. ISBN 966-673-053-7
  7. Хірургія / Хіміч С. Д. та ін.;. — К.:Здоров'я, 2004. — 488 с. ISBN 5-311-01352-4. — С.5,10-12.
  8. Клінічна хірургія / За ред. Л.Я. Ковальчука. — Укрмеднига: Тернопіль, 2000. — Т.1, 524 с. ISBN 966-7364-24-0. — С.11-32.
  9. Скрипниченко Д. Ф. Хірургія : підручник. — 4-е вид., випр. і доповн.. — Київ : Вища школа, 1992. — 581 с. — ISBN 5-11-003837-6. — С.8-15.
  10. Хірургічні хвороби / [Мішалов В. Г., Бурка А. О., Маркулан Л. Ю. та ін.] — 2008, Т. 1 — 286 с. , [3] арк. іл.: іл., табл. — ISBN 978-966-96842-1-9 (C.?)

Журнали

ред.

Українські

ред.

Світові

ред.

Посилання

ред.
 
Вікіцитати містять висловлювання на тему: Хірургія
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хірургія
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Хірургія&oldid=43282288
  NODES