Часопростір

Часопро́стір, або хроното́п (від грецьких слів χρόνος «час» і τόπος «місце») — взаємозв'язок часових і просторових відносин в художньому творі. Хронотоп — культурно осмислена позиція художнього твору, більш стійкі й об'ємні моделі якої складаються з елементарних. Кожен мотив має свій хронотоп [1; 400], а отже, вони можуть співіснувати, взаємовключатися, переплітатися, зіставлятися, протиставлятися, або «перебувати в більш складних взаємовідносинах» [1; 401]. Розглядаючи художній час і художній простір, слід виходити з того, що хронотоп та мотиви, які його розширюють й ускладнюють, мають сюжетне значення, являючись організаційними центрами основних подій.

Термін хронотоп вжитий А. Ухтомським у контексті його фізіологічних досліджень, а після праці М. Бахтіна «Форми часу і хронотопу в романі» став популярним у гуманітарній сфері: «Хронотоп у літературі має суттєве жанрове значення. Можна прямо сказати, що жанр і жанрові різновиди визначаються саме хронотопом, при цьому у літературі провідним началом у хронотопі є час. Хронотоп як формально-змістова категорія визначає (суттєво) і образ людини у літературі; цей образ завжди суттєво хронотопічний…».

У художньому світі просторові і часові компоненти зливаються в осмислене і прикметне ціле. Час згущується, ущільнюється, стає художньо зримим; простір інтенсифікується, втягується в рух часу, сюжету, історії. Прикмети часу розкриваються в просторі, і простір осмислюється і вимірюється часом. Крім того, М. Бахтін вважав, що часо-просторові визначення в мистецтві та літературі завжди емоційно-ціннісно забарвлені. Вчений розглядав хронотопи:

ідилічні,
містеріальний,
карнавальний, а також хронотопи

дороги,
порогу,
замку,
вітальні,
салону,
провінційного міста.

М. Бахтін говорив про хронотопічні цінності, сюжетоутворюючу роль хронотопу і називав його категорією формально-змістовою. Він наголошував, що художньо-смислові моменти не піддаються просторово-часовим визначенням, але водночас «усякий вступ у сферу смислів відбувається лише через ворота хронотопів». Хронотопічне начало літературних творів здатне надавати їм філософського характеру, «виводити» словесну тканину на образ буття як цілого, на картину світу, навіть якщо герої і оповідачі не схильні до філософування.

Література

В. Лук'янець. Хронотоп // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 702. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
Бахтин М. Вопросы литературы и эстетики: исследования разных лет / М. Бахтин. — М. : Худож. лит., 1975. — 502 с.(рос.)
М. М. Бахтин. Формы времени и хронотопа в романе. Очерки по исторической поэтике // Бахтин М.М. Вопросы литературы и эстетики. : сб. — М. : Худож. лит, 1975. — С. 234-407.
Л. А. Гоготишвили. Хронотоп // Новая философская энциклопедия. — М.: Мысль, 2000. — Т. 4. — ISBN 5-244-00961-3(рос.)
Paul Smethurst. The postmodern chronotype: reading space and time in contemporary fiction. — Amsterdam: Rodopi B. V. — 2000
Азаренко С. А. Социальный хронотоп и методология современного обществознания // Социемы. — 2007. — № 13.(рос.)
Большой психологический словарь. Сост. Мещеряков Б., Зинченко В. Олма-пресс. 2004.(рос.)
Поэтика хронотопа: Языковые механизмы и когнитивные основания: Материалы международной научной конференции / Под ред. Г. Берестнева. — Вильнюс: Изд-во Института литовского языка, 2010. — 236 с., 200 экз., ISBN 978-609-411-060-3(рос.)
Чуркин А А. Тема и мотивы семьи в «Семейной хронике» С. Т. Аксакова // Русская литература. 2009. № 1. С. 133—145.
Мочернюк Н. Д. Художній простір у контексті інтермедіальності (поезія та образотворче мистецтво) [Архівовано 25 серпня 2016 у Wayback Machine.] // Питання літературознавства. — 2013. — № 87. — С. 219—229.

Посилання

Простір художній у літературній творчості Шевченка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 368-371.
Хронотоп поезії Шевченка // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 650-654.
564/mode/1up?view=theater Простір; Хронотоп // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 2 : М — Я. — С. 284-285; 564.

Див. також

Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.