ち
ち або チ (/ti/; МФА: [ʨi]; укр. ті) — склад в японській мові, один зі знаків японської силабічної абетки кана. Становить 1 мору. Розміщується у комірці 2-го рядка 4-го стовпчика таблиці ґодзюон.
| Хіраґана | |
| |
| |
| Походження | 知 |
| JIS X 0213 | 1-4-33 |
| Unicode | 3061 |
| Катакана | |
| |
| |
| Походження | 千 |
| JIS X 0213 | 1-5-33 |
| Unicode | U+30C1 |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | t͡ɕi |
| Мови | ja, ain |
| Звук | чистий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | ТІ |
| Латинка | CHI, TI |
| Хіраґана | |
| |
| |
| Походження | ち |
| JIS X 0213 | 1-4-34 |
| Unicode | 3062 |
| Катакана | |
| |
| |
| Походження | チ |
| JIS X 0213 | 1-5-34 |
| Unicode | U+30C2 |
| Вимова • Мови • Клас | |
| МФА | d͡ʑi |
| Мови | ja |
| Звук | дзвінкий |
| Транслітерація | |
| Кирилиця | ДЗІ |
| Латинка | JI, ZI |
Має похідні дзвінкі звуки — ぢ або ヂ (/di/; МФА: [ʥi]; укр. дзі).
Короткі відомості
ред.Опис
ред.Фонема сучасної японської мови. Складається з одного ясенного приголосного звука та одного неогубленого голосного переднього ряду високого піднесення /і/ (い). Приголосні бувають різними залежно від типу.
| Глухий ясенно-піднебінний африкат: | /t/ → | ち | [t͡ɕi] | (основний звук) | |
| Дзвінкий ясенно-піднебінний щілинний | /d/ → | ぢ | [ʑi] | (похідний звук; в середині слова) | |
| Дзвінкий ясенно-піднебінний африкат: | /d/ → | ぢ | [d͡ʑi] | (похідний звук; на початку слова і перед /N/) |
При додаванні голосного [і] до знаків кани рядка い, зазвичай, відбувається явище палаталізації. Проте у випадку додавання [і] до [t] та [d], замість палаталізації відбувається перетворення їх у нові звуки — [t͡ɕ] та [ʑ] • [d͡ʑ]. Відповідно, ち записується в транскрипції МФА як [t͡ɕi], а не палаталізований [tʲ]; в свою чергу ぢ передається як [ʑi] • [d͡ʑi], а не палаталізований [dʲ].
До XII століття ち і ぢ вимовлялися як [ti] та [di]. У середньовіччі ці звуки поступово еволюціонували в [t͡ɕi] та [ʑi] • [d͡ʑi].
У сучасній японській мові використання ぢ обмежене. Замість нього на письмі, переважно, вживається じ.
[ʨi]
ред.
Порядок
ред.Місце у системах порядку запису кани:
- Порядок ґодзюону: 17.
- Порядок іроха: 8. Між と і り.
Абетки
ред.- Хіраґана: ち
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 知 (ті, знання).
- Катакана: チ
- Походить від скорописного написання ієрогліфа 千 (ті, тисяча).
- Манйоґана: 知 • 智 • 陳 • 千 • 乳 • 血 • 茅
Транслітерації
ред.ち
ред.- Кирилиця:
- Система Поліванова: ТІ (ті).
- Альтернативні системи: ТІ (ті), ЧІ (чі), ЦІ (ці).
- Латинка
- Система Хепберна: CHI (chi).
- Японська система: TI (ti).
- JIS X 4063: ti, chi
- Айнська система: TI (ti).
ぢ
ред.- Кирилиця:
- Система Поліванова: ДЗІ (дзі).
- Альтернативні системи: ДЗІ (ді), ЗІ (зі), ДЖІ (дзі), ЖІ (жі).
- Латинка
- Система Хепберна: JI (ji).
- Японська система: ZI (zi).
- JIS X 4063: di
- Айнська система: ZI (zi).
Інші системи передачі
ред.- Шрифт Брайля:
●－
●●
●－
- Радіоабетка: ТІдорі но ТІ (ちどりのチ; «ті» пісочника)
- Абетка Морзе: ・・－・
Джерела та література
ред.- 『NHK日本語発音アクセント辞典』, 東京: 日本放送出版協会, 1998. (яп.)
- Словник NHK вимови і наголосу японської мови. — Токіо: Видавництво NHK, 1998.
- 『日本語の教育から研究へ』, 東京: くろしお出版, 2006. (яп.)
- Від вивчення японської мови до науки. — Токіо: Куросіо, 1998.
- 山田孝雄著 『五十音圖の歴史』, 東京: 宝文館出版, 1970. (яп.)
- Ямада Йосіо. Історія Ґодзюону. — Токіо: Хобункан, 1998.
- Поливанов Е. Г. Введение в языкознание для востоковедных вузов. — М. 1928. (рос.)
- Поливанов Е. Г. Грамматика японского разговорного языка. — М. 1930. (рос.)
- Hepburn J.C., A Japanese-English and English-Japanese Dictionary, Shanghai, American Presbyterian Mission Press, 1886. (англ.), (рос.)
- Бондаренко І., Хіно Т. Українсько-японський словник. — Київ, 1997.
- Федоришин М. Украïнська транскрипція японськоï мови: методичний посібник з основ японського письма: фонетична транскрипція. Львів: Львівська політехніка, 1994.
Посилання
ред.- Японська система ромадзі (яп.)
- Система ромадзі Хепберна для оформлення японських паспортів (яп.)
- Система ромадзі JIS X 4063:2000 (яп.)
| Ґодзюон | |||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ん н | ゛ | わ ва | ら ра | や я | ま ма | は ха | な на | た та | さ са | か ка | あ а |
| っ | ゜ | ゐ і | り рі | み мі | ひ хі | に ні | ち ті | し сі | き кі | い і | |
| ヴ в | ゝ | る ру | ゆ ю | む му | ふ фу | ぬ ну | つ цу | す су | く ку | う у | |
| ヶ | ゑ е | れ ре | め ме | へ хе | ね не | て те | せ се | け ке | え е | ||
| ー | を о | ろ ро | よ йо | も мо | ほ хо | の но | と то | そ со | こ ко | お о | |
| Іроха | |||||||||||
| い і | ろ ро | は ха | に ні | ほ хо | へ хе | と то | ち ті | り рі | ぬ ну | る ру | を о |
| わ ва | か ка | よ йо | た та | れ ре | そ со | つ цу | ね не | な на | ら ра | む му | |
| う у | ゐ і | の но | お о | く ку | や я | ま ма | け ке | ふ фу | こ ко | え е | て те |
| あ а | さ са | き кі | ゆ ю | め ме | み мі | し сі | ゑ е | ひ хі | も мо | せ се | す су |
| Шаблон • Обговорення • Проєкт | |||||||||||