1624 в Україні
1624 в Україні — це перелік головних подій, що відбулись у 1624 році на території сучасних українських земель. Також подано список відомих осіб, що народилися та померли в 1624 році. Крім того, зібрано список пам'ятних дат та ювілеїв 1624 року.
| |||||
| Десятиліття: |
| ||||
|---|---|---|---|---|---|
| Див. також: | Інші події 1624 Список років в Україні | ||||
Події
ред.- Травень — реєстровий козацький гетьман Михайло Дорошенко на 80 чайках підійшов до Босфору: було спалено околиці Стамбула — Буюк-Дере, Ані-Кіой та Стенію[1].
- 20 серпня — 8 вересня — Кошовий отаман Грицько Чорний з товариством на 102 чайках у результаті другого походу на Константинополь попалив османський флот в Дніпровському лимані, поруйнував османські укріплення на Болгарському узбережжі. Було завдано поразки османському флоту та сплюндровано Фарос[2].
Особи
ред.Призначено, звільнено
ред.Народились
ред.- Стефа́н Пото́цький (пол. Stefan Potocki[3] — польський шляхтич, воєначальник, староста ніжинський.[4]. (пом. 1648).
- Анті́н Терле́цький (також Анто́ній, хресне ім'я Ада́м, пол. Antoni Adam Terlecki; 1624 — 28 грудня 1669, Дермань) — церковний діяч Руської унійної церкви XVII ст., василіянин, архимандрит Дерманського монастиря, з 1664 року єпископ Перемишльський. (пом. 1669).
Померли
ред.
- Єлисе́й Плетене́цький (в миру — Олександр Миха́йлович, за іншими даними — Томашевич — український православний церковний, культурний і громадський діяч, просвітитель, письменник, Архімандрит Києво-Печерської лаври. Засновник Лаврської друкарні й першої в Центральній Україні паперової фабрики. (нар.. між 1550 та 1554).
- Костянтин Корнякт з Білобок гербу Круціні[5][6]) — шляхтич, військовик, син нобілітованого грецького купця Костянтина Корнякта зі Львова і Анни Дідушицької. (нар.. в 1582).
- Христофо́р Філале́т (лат. Christophor Philaleth, пол. Chrystofor Filalet, Krzysztof Broński[7]; жив у 2-й пол. 16 ст. і, очевидно, на поч 17 ст.) — український письменник-полеміст з Волині, вихованець Острозької академії[8], філософ. Відомий як автор полемічного твору «Апокрисис» (1597), спрямованого проти Берестейської церковної унії 1596 року, папства.
- 30 травня — Микола (Миколай) Данилович гербу Сас (пол. Mikołaj Daniłowicz — шляхтич руського походження, політичний та військовий діяч Речі Посполитої, Магнат, статистик. (нар.. в 1558).
Засновані, створені
ред.Зникли, скасовані
ред.Видання, твори
ред.Пам'ятні дати та ювілеї
ред.- 750 років з часу (874 рік):
- другого походу князя Аскольда до Константинополя: було укладено мирну русько-грецьку угоду без облоги столиці Візантійської імперії[9][10]
- 600 років з часу (1024 рік):
- жовтень — Листвинської битви між найманцями-варягами великого князя київського Ярослава Мудрого та чернігівсько-тмутороканською дружиною його брата князя Мстислава Володимировича Хороброго в якій переміг Мстислав та зберіг владу в Чернігівських землях[11].
- 525 років з часу (1099 рік):
- битви в урочищі Рожне Поле (поблизу нинішнього міста Золочева Львівської області) в ході міжусобної війни на Русі в 1097—1100 роках, коли об'єднана галицька дружина Володаря та Василька Ростиславичів здобула перемогу над військом київського князя Святополка Ізяславича, поклавши край претензіям Києва на галицькі землі[12].
- 500 років з часу (1124 рік):
- поділу Галичини між князями Васильковичами, з роду Василька Ростиславича, та Володаревичами.
- 475 років з часу (1149 рік):
- захоплення Києва суздальським князем Юрієм Довгоруким[13][14][15] у ході міжусобної війни на Русі 1146—1154 років[16][17].
- 450 років з часу (1174 рік):
- зайняття київського престолу смоленським князем Романом Ростиславичем[18], обіймав до 1176 року.
- 425 років з часу (1199 рік):
- об'єднання волинським князем Романом Мстиславовичем Великим Галицької і Волинської земель і утворення єдиного Галицько-Волинського князівства[19].
- 350 років з часу (1249 рік):
- отримання у Золотій Орді ярлика на княжіння в Києві князя новгородського Олександра Ярославовича Невського — Великого Князя Київського (до 1263 року)[20].
- 325 років з часу (1299 рік):
- перенесення митрополитом Київський Максимом митрополію з Києва у місто Владимир на Клязьмі[21].
- 300 років з часу (1324 рік):
- битви на річці Ірпінь між литовсько-руською армією Великого князя Литовського Гедиміна та дружиною Київського князівства під проводом київського князя Станіслава, що був васалом Золотої Орди. Здобувши перемогу, Гедимін призначив намісником Київського князівства Міндовга, князя Гольшанського, і приєднав до Великого князівства Литовського Київське, Волинське та Сіверське князівства[22].
- 275 років з часу (1349 рік):
- захоплення більшої частини Галичини зі Львовом включно і Волині польським королем Казимиром III Великим за підтримки Чехії та Угорщини, які по його смерті стали спадковими землями угорських монархів, котрі до початку ХХ століття титулувались королями Галичини та Володимирії[23].
- 225 років з часу (1399 рік):
- 12 серпня — битви на річці Ворсклі, коли війська Золотої Орди під командуванням Едигея розгромили литовсько-русько-монгольсько-тевтонське військо Великого князя литовського Вітовта, котрий виступив на підтримку скинутого монгольського хана Тохтамиша[24].
- 175 років з часу (1449 рік):
- заснування Кри́мського ха́нства (ханату)[25][26] (крим. Qırım Hanlığı, قريم خانلغى), самоназва — Кримський престол[25] (крим. Taht-i Qırım ve Deşt-i Qıpçaq, Та́хт-і Крим вє Де́шт-і Кипча́к на чолі якого стояла станово-представницька історична кримськотатарська династія Ґераїв.
- 50 років з часу (1574 рік):
- 24 лютого — випуску видання «Апостол» українського друкаря Івана Федорова у Львові[27][27][28][28].
- участі українських козаків на чолі з низовим гетьманом Іваном Свирговським у турецько-молдавській війні[29].
- 25 років з часу (1599 рік):
- двох морських походах кошового отамана запорозького козацтва Федора Полоуса та осавул низових козаків Семена Скалозуба[30].
- 26 вересня — обрання другим Митрополитом Київським Галицьким і всієї Русі УГКЦ обрано Іпатія (Потія) (по смерті митрополита Михайла Рагози — до 1613 року)[31][32].
Міст, установ та організацій
ред.- 725 років з часу (899 рік):
- 450 років з часу (1174 рік):
- 12 липня — першої письмової згадки про місто Полтава[35], коли в Іпатіївському літописі було описано укріплення на ріці Лтаві[36].
- 300 років з часу (1324 рік):
- надання Магдебурзького права місту Володимиру-Волинському.
- 75 років з часу (1549 рік):
- надання Магдебурзького права місту Калушу.
- перших письмових згадок про села Буданів (Теребовлянський район), Звиняч (Чортківський район) на сучасній Тернопільщині.
- 50 років з часу (1574 рік):
- перших письмових згадок про села Жеребки та Поділля (нині Підволочиського району Тернопільської області)
Видатних особистостей
ред.Народження
ред.
- 600 років з часу (1024 рік):
- народження Анни Ярославни — королеви Франції (1051—1060 рр.); доньки князя Ярослава Мудрого і шведської принцеси Інгігерди, другої дружини французького короля Генріха I Капета. (пом.. 1079)[37].
- народження Ізясла́ва Яросла́вича — Великого князя київського (1054—1068, 1069—1073, 1077—1078)[25]. Зять польського короля Мешка ІІ (з 1043)[25]. (пом.. 1078).
- 200 років з часу (1424 рік):
- 31 жовтня — народження Владислава III Варненчика (пол. Władysław III Warneńczyk) — король польський (з 1434), король угорський як Уласло I (угор. I. Ulászló, з 1440), володар та спадкоємець Русі (Галицько-Волинського князівства)[38]. (пом.. 1444)
- 150 років з часу (1474 рік):
- народження Павла Русина — українського та польського поета і мислителя доби Відродження[39]. (пом.. 1517).
- 50 років з часу (1574 рік):
- народження Йо́сифа Велями́на-Ру́тського[40] — єпископа Руської унійної церкви, з 1613 року — третього Митрополита Київського, Галицького та всієї Руси — предстоятеля Руської унійної церкви. (пом. 1637).
Смерті
ред.- 575 років з часу (1049 рік):
- смерті Феопемпта — Митрополита Київського і всієї Русі.
- 550 років з часу (1074 рік):
- смерті Анастасії Ярославни — королеви Угорщини (1046—1061 рр.), дружини короля Андрія I; донька Ярослава Мудрого та Інгігерди. (нар.. 1023).
- 3 травня — смерті Феодосія Печерського — ігумена Києво-Печерського монастиря, одного з основоположників чернецтва на Русі. (нар.. бл. 1009).
- 525 років з часу (1099 рік):
- 12 червня — смерті Мстислава (Мстиславця) Святополковича — князя володимирського, ймовірно старшого сина Великого князя київського Святополка Ізяславича"[41].
- 500 років з часу (1124 рік):
- 28 лютого — смерті Василька Ростиславича[42]) — теребовлянського князя, який разом з братами Рюриком та Володарем — один із засновників незалежного Галицького князівства. (нар.. бл. 1066).
- 19 березня — смерті Волода́ра Ростиславича — князя звенигородського (1085—1624) та перемиського (1092—1624) з династії Рюриковичів.
- 425 років з часу (1199 рік):
- смерті Володимира Ярославича — галицького князя, останнього з гілки роду — Ростиславичів галицьких. (нар.. бл. 1151).
- смерті Ярослава Мстиславича (Красного) — князя переяславського (1187—1624), сина князя Мстислава Юрійовича і онука Юрія Долгорукого.
- 25 грудня — смерті Ілони Угорської — угорської принцеси з династії Арпадів, доньки короля Угорщини Гези II та київської княжни Єфросинії Мстиславівни. (нар.. бл. 1145).
- 375 років з часу (1249 рік):
- смерті Агапіта I — церковного діяча часів занепаду Великого князівства Київського, архімандрита Києво-Печерського монастиря.
- 100 років з часу (1524 рік):
- смерті Гази́ I Ґера́я (крим. I Ğazı Geray, ١ غازى كراى — кримського хана у 1523—1624 роках із династії Ґераїв. (нар.. 1504)[43].
- 75 років з часу (1549 рік):
- смерті Мака́рія Туча́пського — намісника митрополита Київського, Галицького та всієї Руси в Галичині (1535—1539), першого (по відновленні Галицької єпархії) православного єпископа львівськиого (з 1539 року)[44].
- 50 років з часу (1574 рік):
- смерті Костянтина Корибута-Вишневецького — руського (українського) магната, князя гербу Корибут, старости житомирського у 1571—1624 роках.
- 25 років з часу (1599 рік):
- 18 липня / 15 серпня — смерті Миха́йла Васи́льовича Рагóзи (деколи Рогози, пол. Michał Rahoza) — діяча Православної, а згодом Руської Унійної Церкви у Речі Посполитій, Першого Митрополита Київського, Галицького та всієї Русі УГКЦ. (нар. після 1540)[45].
- 26 серпня — смерті Єлизавети Софії Острозької — руської (української) княжни XVI століття з роду Острозьких, старшої доньки князя Костянтина Василя Острозького та шляхтянки Софії Тарновської. (нар. бл. 1557).
Примітки
ред.- ↑ В. І. Головченко. Запорозько-кримський союзний договір 1624 // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т. /Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К: Знання України, 2004 — Т.1 — 760с. ISBN 966-316-039-X
- ↑ Щербак В. О. Чорний Григорій [Архівовано 13 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 558. — ISBN 978-966-00-1359-9.
- ↑ Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — S. 43. — ISBN 978-83-927244-4-5.
- ↑ Potoccy (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.) [недоступне посилання]
- ↑ Urban W. Korniakt Karol Franciszek h. Crucini (ur. po 1612—1672)… — S. 82.
- ↑ Каспер Несецький подав 1626 → Korona Polska przy Złotey Wolnosci… [Архівовано 29 жовтня 2014 у Wayback Machine.] — T. 2. — S. 614.
- ↑ Pseudonimy i kryptonimy polskie [Архівовано 20 грудня 2014 у Wayback Machine.].
- ↑ Острозька академія — XVII століття. Енциклопедія / Ред. колегія: І. Пасічник, П. Кралюк, А. Атаманенко та ін. Національний університет «Острозька академія». — Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія», 2011. — іл. — С..
- ↑ О. В. Творогов Никоновская летопись. С. 9, 13 (рос.)
- ↑ Рыбаков Б. А. Древняя Русь. Сказания. Былины. Летописи. Москва: Издательство АН СССР, 1963. С. 165—173
- ↑ ЛИСТВЕНСЬКА БИТВА 1049. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Плахонін А. Друга волинська криза (1097—1100 рр.) // Україна в Центрально-Східній Європі. — К., 2006. — Вип. 6. — С.178-213
- ↑ князь суздальський, переяславський і київський. 7-й син Володимира Мономаха (1-й від його другого шлюбу з невідомою на ім'я жінкою). Прізвисько князя (спочатку у формі «Довга Рука») з'явилося в літописах лише в XV ст.
- ↑ Котляр М. Ф. ЮРІЙ ДОЛГОРУКИЙ, Юрій Володимирович Долгорукий // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. — К.: В-во «Наукова думка», 2013. — 688 с.: іл. (останній перегляд: 29.01.2023)
- ↑ Чому Юрій — Долгорукий?. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Літопис руський. Роки 1624-1151. litopys.org.ua. Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ Соловйов С. М. «Історія Росії з найдавніших часів» ПОДІЇ ПРИ ПРАВНУКІВ ЯРОСЛАВА I, БОРОТЬБА ДЯДЬКОМ З ПЛЕМІННИКАМИ В РОДІ МОНОМАХА І БОРОТЬБА СВЯТОСЛАВИЧІВ З МОНОМАХОВИЧАМИ ДО СМЕРТІ ЮРІЯ ВОЛОДИМИРОВИЧА ДОЛГОРУКОГО (1125—1157) (рос.)
- ↑ Войтович Л. 3.16. Смоленська гілка Мономаховичів. Смоленська і Ярославська династії. // Князівські династії Східної Європи (кінець IX — початок XVI ст.). Львів: Інститут українознавства, 2000.
- ↑ Крип'якевич, І. П. Галицько-Волинське князівство [Архівовано 30 вересня 2007 у Wayback Machine.]. — К., 1984.
- ↑ Олександр Невський [Архівовано 24 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- ↑ Православні митрополити між Києвом, Царгородом і Москвою » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине. www.religion.in.ua. Процитовано 30 січня 2023.
- ↑ Русина О. В. Станислав, київський князь [Архівовано 2017-12-14 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 802. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- ↑ Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. Київ: Наук. думка, 1991. (Пам'ятки іст. думки України). — ISBN 5-12-002468-8. Т. 4. 1993. С. 33-34
- ↑ Грушевський М. С. Історія України-Руси: В 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. — К.: Наук. думка, 1991. —. — (Пам'ятки іст. думки України). — Т. 4. — 1993. — Розділ II. Литовсько-польська унїя й справа інкорпорації земель в. кн. Литовського до Польщі…
- ↑ а б в г Котляр М. Ф. Ізяслав Ярославич // Енциклопедія історії України… — Т. 3. — С. 431.
- ↑ Велика українська енциклопедія — Кримський ханат. Архів оригіналу за 25 лютого 2022. Процитовано 22 квітня 2022.
- ↑ а б «Апостол» // Літературознавчий словник-довідник / за ред. Р. Т. Гром’яка, Ю. І. Коваліва, В. І. Теремка. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — С. 58.
- ↑ а б Апостол (книга) [Архівовано 25 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Велика українська енциклопедія
- ↑ Костомаров, Микола Іванович (1872). Исторические монографии и исследования Николая Костомарова (рос.). Санкт-Петербург: Кожанчиков Дмитро Юхимович. с. 10—32.
- ↑ Семен Скалозуб. Гетьман запорозького козацтва. ФЛОТОВОДЦІ УКРАЇНИ. Мирослав МАМЧАК
- ↑ Леонід Тимошенко. Постать Іпатія Потія у світлі нововіднайдених джерел та новітніх досліджень. Частина 1 // historians.in.ua. 9 січня 2014 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Леонід Тимошенко. Постать Іпатія Потія у світлі нововіднайдених джерел та новітніх досліджень. Частина 2 // historians.in.ua. 11 січня 2014 [Архівовано 22 лютого 2014 у Wayback Machine.]
- ↑ Історичний нарис / Місто Полтава / Офіційний сайт Полтавської міської ради та виконавчого комітету. www.rada-poltava.gov.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Вік Полтави: 1119, 844 чи «приблизно 388–385»?. ЗМІСТ (укр.). 15 серпня 2018. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ Ізотов, Ігор (23 вересня 2022). 23 вересня чи 12 липня: коли у Полтаві мають святкувати день міста. Суспільне Новини (укр) . Процитовано 29 січня 2023.
- ↑ [6682 (1624)] Игорь же слышавъ то поѣха противу Половцемь и переѣха Въросколъ оу Лтавы кь Пеӕславлю // ПСРЛ. — Т. 2. Ипатьевская летопись. — СПб., 1908. — Стлб. 559—578 [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ АННА ЯРОСЛАВНА. resource.history.org.ua. Процитовано 28 січня 2023.
- ↑ W. W. Życiorysy panujących w Polsce od Mieczysława I-go do Stanisława Augusta. — Warszawa : Księgarnia Polska A. Dzwonkowskiego i Spółki, 1861. — S. 67. (пол.)
- ↑ Cytowska M. Paweł z Krosna (Procler, Proceler, Paulus Crosnensis Ruthenus) (ok. 1470—1517)… — S. 386
- ↑ Bulhakaŭ, Valer (2006). “Geopolityczne miejsce Białorusi w Europie i świecie”. с. 11. ISBN 978-83-60694-02-2. Архів оригіналу за 27 грудня 2018. Процитовано 3 лютого 2023.
- ↑ Мстислав Святополкович (князь владимиро-волынский). Энциклопедический словарь Брокгауза и Евфрона. Архів оригіналу за 28 березня 2020. Процитовано 28 січня 2023. [Архівовано 2020-03-28 у Wayback Machine.]
- ↑ * Котляр М. Ф. Василько Ростиславич [Архівовано 1 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 447. — ISBN 966-00-0734-5. С. 38
- ↑ Черкас Б. В. Газі-Гірей I [Архівовано 8 січня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — С. 18. — ISBN 966-00-0405-2.
- ↑ Блажейовський Д. Ієрархія Київської Церкви (861—1990). — Львів : Каменяр, 1996. — 567 с. — ISBN 5-7745-0687-8.
- ↑ Головата Н. А. Рагоза Михаїл [Архівовано 1 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 89. — ISBN 978-966-00-1290-5.
