Всесвітній почесний список 500
(Перенаправлено з Global 500 Award)
Програма Організації Об'єднаних Націй з навколишнього середовища (ЮНЕП) заснувала Всесвітній почесний список 500 у 1987 році, щоб відзначити екологічні досягнення окремих людей та організацій у всьому світі.
| Всесвітній почесний список 500 | |
| Дата створення / заснування | 1987 |
|---|---|
| Наступник | Премія «Чемпіони Землі» |
| Творець | ЮНЕП |
| Офіційний сайт | |
- «Переможці та переможиці Всесвітнього почесного списку 500 ЮНЕП є членами широкого екологічного руху, що розвивається, що процвітає у всьому світі. Вони пішли шляхом, на який більшість із нас вагаються через брак часу чи турботи. Вшановуючи лауреатів та лауреаток Global 500, ЮНЕП сподівається, що інших надихнуть їхні надзвичайні вчинки». Клаус Топфер[1] — виконавчий директор ЮНЕП у 2001 році.
Останні нагороди Global 500 Roll of Honor були вручені в 2003 році. У 2005 році почалася система нагород ЮНЕП під назвою «Чемпіони Землі».
Нагороджені
ред.З моменту заснування премії в 1987 році понад 719 осіб та організацій, як у дорослих, так і в молодіжних категоріях, були удостоєні нагороди Global 500. Серед видатних переможців:
- Аніл Агарвал, видатний еколог з Індії.[2]
- Сер Девід Аттенборо, продюсер екологічних телевізійних програм.[3]
- Іеліза Боннеллі, морська біологиня Домініканської Республіки 1987 року, яка створила перший заповідник горбатих китів.[4]
- Ґру Гарлем Брунтланн, колишній прем'єр-міністр Норвегії.[5]
- Джиммі Картер, колишній президент Сполучених Штатів. Пізніше він отримав Нобелівську премію миру.[6][7]
- Жак-Ів Кусто, французький морський дослідник.[8]
- Джейн Гудолл з Сполученого Королівства, чиє дослідження диких шимпанзе та оливкових бабуїнів дало уявлення про життя нелюдських приматів.[9]
- Аннеліса Кілборн, британська охорониця природи, ветеринарка і експертка з дикої природи.[10]
- Ґабріель Льюїс-Чарльз, видатний еколог із Сент-Люсії.[9]
- Вангарі Маатаї, засновниця руху Зелених поясів,[11] кенійської низової екологічної організації. Пізніше вона отримала Нобелівську премію миру.
- Гарада Масадзумі, японський медичний дослідник, який активно займався вивченням хвороби Мінамата.[12]
- Франсіско «Чіко» Мендес, бразильський каучуконосець, який був убитий під час його боротьби за порятунок тропічних лісів Амазонки.[13]
- Джордж Монбіот, британський журналіст і дослідник.[14]
- Стівен О. Андерсен, видатний еколог США, за зусилля щодо захисту стратосферного озону[15]
- Микита Моїсєєв, видатний російський учений, провідний фахівець з наслідків ядерної війни — «ядерної зими».[16]
- Кен Саро-Віва, екологічний і правозахисний активіст з Нігерії, який був страчений за те, що очолив опір народу огоні проти забруднення їхньої батьківщини в Дельті.[17]
- Ендрю Сіммонс, екологічний активіст і педагог.[18]
- Северн Сузукі, екологічний активіст.[19]
- Лілі Венізелос, грецька охорониця природи, засновниця і президент Середземноморської асоціації порятунку морських черепах (MEDASSET).[20]
| Ім'я | Рік | Категорія Дорослий/Молодь | Організація/ Індивідуально | Країна |
|---|---|---|---|---|
| Роберт Редфорд[21] | 1987 | Дорослий | Індивідуально | США |
| Національне географічне товариство[11][22] | 1987 | Дорослі | Організація | США |
| Хонда Сайтіро[23] | 1987 | Дорослий | Індивідуально (посмертно) | Японія |
| Рух зеленого поясу,[24] Womenaid International | 1987 | Дорослі | Організація | Велика Британія |
| Грінпіс[22] | 1988 | Дорослі | Організація | Нідерланди |
| Джиммі Картер[6] | 1988 | Дорослий | Індивідуально | США |
| Каластос Джума[25] | 1993 | Дорослий | Індивідуально | США |
| Філіп, герцог Единбурзький[26] | 1994 | Дорослий | Індивідуально | Велика Британія |
| Пауль Крутцен[1] | 1996 | Дорослий | Індивідуально | Німеччина |
| BBC Департамент освіти Всесвітнього обслуговування[27] | 1997 | Дорослі | Організація | Велика Британія |
| Джейн Гудолл[9] | 1997 | Доросла | Індивідуально | Індія / США |
| Нація (Таїланд)[28] | 1997 | Дорослі | Організація | Таїланд |
| Сильвія Ерл[29] | 1998 | Доросла | Індивідуально | США |
| Озеленення Австралії[30] | 1998 | Дорослі | Організація | Австралія |
| Федір Конюхов | 1998 | Дорослий | Індивідуально | Росія |
| Юрій Лужков[31] | 1998 | Дорослий | Індивідуально | Росія |
| Дон Мертон[32] | 1998 | Дорослий | Індивідуально (посмертно) | Нова Зеландія |
| Верна Сімпсон[33] | 1999 | Доросла | Індивідуально | Австралія |
| Мотоклуб Тойота[22] | 1999 | Дорослі | Організація | Японія |
| Крішнан Наїр[34] | 1999 | Дорослий | Індивідуально | Індія |
| Fuji Xerox Австралія[35] | 2000 | Дорослі | Організація | Австралія |
| Волонтери охорони природи Австралія[36] | 2000 | Дорослі | Організація | Австралія |
| Нантаварріна, перша заповідна територія корінних народів у світі[37][38] | 2000 | Дорослі | Організація | Австралія |
| Школа Лорел Спрінгс | 1990 | Дорослі | Організація | США |
| Пол Вінтер | 1987 | Дорослий | Індивідуально | США |
| Аніл Агарвал[2] | 1987 | Дорослий | Індивідуально (посмертно) | Індія |
| Дафна Шелдрік[39] | 1992 | Доросла | Індивідуально (посмертно) | Велика Британія |
| Парк Галлер[40][41] | Дорослі | Організація | Момбаса |
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б PROFILES — UNEP Twentieth Anniversary of the Vienna Convention for the Protection of the Ozone Layer 1985-2005. 42functions.net. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
- ↑ а б Anil Agarwal (брит.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Sir David Attenborough (брит.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Idelisa Bonnelly de Calventi, FUNDEMAR (брит.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Dr. Gro Harlem Brundtland (брит.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ а б Jimmy Carter (брит.). Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ The Nobel Peace Prize 2002. www.nobelprize.org. Архів оригіналу за 11 серпня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Jacques-Yves Cousteau (брит.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ а б в Jane Goodall (брит.). Архів оригіналу за 13 вересня 2017. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Veterinary alumna honored for environmental stewardship. Tufts Journal. August 2003. Архів оригіналу за 25 листопада 2020. Процитовано 21 квітня 2021.
- ↑ а б Programme des Nations Unies pour l'environnement (UNEP) (1993). 1987-1992 : the global 500 : the roll of honour for environmental achievement. UNEP/Earthprint. с. 11, 117. ISBN 9789280713619.
- ↑ Masazumi Harada (брит.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Francisco "Chico" Mendes Filho (брит.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ George Monbiot (брит.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Dr. Stephen O. Andersen (брит.). Архів оригіналу за 26 січня 2018. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Nikita Nikolaevich Moiseev (брит.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Ken Saro-Wiwa (брит.). Архів оригіналу за 25 січня 2020. Процитовано 31 травня 2018.
- ↑ Andrew Simmons completes his PhD in sustainable development. Searchlight (амер.). 12 лютого 2019. Архів оригіналу за 23 квітня 2021. Процитовано 26 грудня 2019.
- ↑ Severn Cullis-Suzuki at Rio Summit 1992. YouTube.
- ↑ Rajinder, S. (1993). The Global 500 1987-1992 : the roll of honour for environmental achievement. Nairobi: United Nations Environment Programme, Information and Public Affairs Branch.
- ↑ UNEP, 1993, с. 13.
- ↑ а б в Sirohi, Madhu Singh; Snigdha, Sah (2008). Green Genius's 101 Questions and Answers: Global Warming. The Energy and Resources Institute (TERI). с. 44—45. ISBN 9788179932049.
- ↑ Global 500. Chilean Forestry News. Chilean Forestry Sector (10–12): 57. 1987.
- ↑ UNESCO (10 листопада 2014). Wangari Maathai: and the green belt movement. UNESCO. с. 56. ISBN 9789231000515.
- ↑ Oruka, Odera (1996). Philosophy, Humanity and Ecology: Philosophy of Nature and Environmental Ethics. DIANE Publishing. с. 354. ISBN 9780788126765.
- ↑ INSIde. Newsletter for the International Primate Protection League. International Primate Protection League. 2 серпня 2013.
- ↑ United Nations Environment Programme (1996). BBC World Service Education Department. The Global 500 — через Google Books.
- ↑ Ishida, Suda (2007). Heightening Environmental Awareness as a Political Strategy: The Journalistic Construction of an Anti-dam Movement by the Press in Thailand. Edwin Mellen Press. с. 61. ISBN 9780773454934.
- ↑ Zierdt-Warshaw, Linda; Winkler, Alan; Bernstein, Leonard (2000). American Women in Technology: An Encyclopedia. ABC-CLIO E-Books. ABC-CLIO. с. 80. ISBN 9781576070727.
- ↑ Australia. Parliament. Senate (2000). World Environment Day. Parliamentary Debates (Hansard).: Senate. Commomwealth Government Printer: 14876.
- ↑ Yuri Luzhkov. Le Point. SARL Politique hebdomadaire (1346–1354): 144. 1998.
- ↑ The Environment Encyclopedia and Directory 2001. Psychology Press. 2001. с. 515. ISBN 9781857430899.
- ↑ United Nations Environment Programme (1998). UNEP Annual Report 1999 : Working for their environment — the Global 500. UNEP/Earthprint. с. 39. ISBN 9789280718461.
- ↑ Leela Group's Captain Krishnan Nair – Visionary with keen sense of destiny. International Business Times, India. 19 березня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
- ↑ Cherry, Anne (4 червня 2000). UN Global 500 Environmental Roll of Honour. Fuji Xerox Business Centre Northern Rivers. Архів оригіналу за 7 березня 2016. Процитовано 7 липня 2019.
- ↑ Harrison, Phil (15 вересня 2014). Conservation Volunteers Australia Supporting Green Army. QORF. Архів оригіналу за 15 квітня 2021. Процитовано 7 липня 2019.
- ↑ The Flinders Ranges (PDF). Australian Government. Director of National Parks. Архів оригіналу (PDF) за 14 березня 2022. Процитовано 9 травня 2022.
- ↑ Nantawarrina, the first IPA in Australia. indigenous.gov.au. 23 серпня 2018. Архів оригіналу за 13 листопада 2020. Процитовано 15 листопада 2020.
- ↑ Kwamboka, Lilian. Conservation icon Daphne Sheldrick passes on. The Standard. Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
- ↑ Rare tortoises seized at JKIA taken to Haller Park. Daily Nation (англ.). Архів оригіналу за 7 липня 2019. Процитовано 7 липня 2019.
- ↑ Johnson, Drew D. (24 березня 2017). McGraw-Hill Education New York City SHSAT (вид. 2nd). McGraw Hill Professional. с. 206. ISBN 9781259837579.
Посилання
ред.- Веб-сайт Всесвітнього списку 500 лауреатів, [Архівовано 28 травня 2020 у Wayback Machine.] Archived