ISO 639
ISO 639 — набір стандартів Міжнародної організації зі стандартизації (ISO), пов'язаний зі стандартизацією назв мов і мовних груп.
ISO 639 | |
Головний предмет твору | код мовиd, мова[d] і мовна сім’я |
---|---|
Обслуговується | Standards Council of Canadad[1] |
Стандартизується | ISO |
Міжнародна класифікація стандартів | 01.140.20 |
Офіційний сайт | |
ISO 639 у Вікісховищі |
Мова | 639-1 | 639-2 |
---|---|---|
Англійська | en | eng |
Російська | ru | rus |
Українська | uk | ukr |
Французька | fr | fra |
Чеченська | ce | che |
Назва ISO 639 також є найменуванням оригінального стандарту, затвердженого у 1967 (як ISO 639/R)[2] і вилученого з застосування у 2002 році[3]. ISO 639 складається з шести частин.
Діючі та колишні частини стандарту
ред.Стандарт | Назва (Коди, які представляють назви мов — …) | Орган реєстрації | Перша редакція | Поточна редакція | Позицій у списку |
---|---|---|---|---|---|
ISO 639-1 | 1 частина: коди Альфа-2 | Infoterm | 1967 (як ISO 639) | 2002 | 184 |
ISO 639-2 | 2 частина: коди Альфа-3 | Бібліотека Конгресу | 1998 | 1998 | 565 станом на жовтень 2015[4] |
ISO 639-3 | 3 частина: коди Альфа-3 для вичерпного охоплення мов | Summer Institute of Linguistics International | 2007 | 2007 | 7865 + локальний діапазон станом на жовтень 2015[5] |
ISO 639-4 | 4 частина: Керівництво для запровадження і загальні вказівки для присвоєння кодів мовам | ISO/TC 37/SC 2 | 2010-07-16 | 2010-07-16 | (не список) |
ISO 639-5 | 5 частина: Коди Альфа-3 для мовних сімей і груп | Бібліотека Конгресу | 2008-05-15 | 2008-05-15 | 114 |
ISO 639-6 (скасована) | 6 частина: Альфа-4 для відображення вичерпного охоплення різновидів мов | Geolang | 2009-11-17 | скасована | 21,000+ |
За ведення кожної частини відповідає окрема установа, яка додає та змінює статуси кодів, коли потрібно. ISO 639-6 була скасована 2014 року.[6]
Особливості кодів
ред.Обсяг окремого коду:
- Окремі мови
- Макромови (3 частина)
- Сукупності мов (частини 1, 2, 5) (в 1 частині міститься лише одна сукупність: bh; більшість сукупностей містяться у 2 частині, ще декілька було додано у 5 частині)
- Група
- Група залишку
- Діалекти
- Зарезервовані для місцевого використання (частини 2, 3)
- Особливі випадки (частини 2, 3)
Типи (для окремих мов):
- Сучасні мови (частина 2, 3) (усі макромови є сучасними мовами)[7]
- Мертві мови (частина 2, 3) (437,[8] у 2 частині — чотири: chb, chg, cop, sam; жодної у 1 частині)
- Стародавні мови (частина 1, 2, 3) (112,[9] у 2 частині — 19; 5 з них, а саме ave, chu, lat, pli і san, також мають код у 1 частині: ae, cu, la, pi, sa)
- Історичні мови (частина 2, 3) (63,[10] з них 16 у 2 частині і жодної у 1 частині)
- Штучні мови (частина 2, 3) (19,[11] 9 у 2 частині: epo, ina, ile, ido, vol, afh, jbo, tlh, zbl; 5 у 1 частині: eo, ia, ie, io, vo)
Бібліографічні і термінологічні коди
- Бібліографічні (частина 2)
- Термінологічні (частина 2)
Взаємозв'язок між частинами
ред.Різні частини ISO 639 укладено таким чином, щоб жоден код не мав різних значень у різних частинах. Проте, не кожна мова присутня у всіх частинах. Також до певної мови чи іншого елементу по-різному підходять у різних частинах. Від підходу залежить, наприклад, те, чи буде мова присутня у частині 1 або 2, чи матиме вона код B/T у частині 2, чи буде класифікована як макромова у частині 3 тощо.
У нижченаведеній таблиці описано ці підходи. У перших чотирьох стовпцях містяться як приклад коди мов, щоб показати певний тип взаємозв'язку між частинами ISO 639. В останньому стовпці міститься пояснення взаємозв'язку, а у стовпці № наведено кількість елементів, які мають цей тип взаємозв'язку. Наприклад, є чотири елементи, які мають код у 1 частині, код B/T у 2 частині і класифіковані як макромова у 3 частині. Одним із цих чотирьох елементів є Перська мова (fas).
ISO 639-1 | ISO 639-2 | ISO 639-3 | ISO 639-5 | № | Пояснення прикладу |
---|---|---|---|---|---|
en | eng | eng | (-) | 132 | Мови, які мають код у кожній частині. (У 1 частині всього 185 кодів, за мінусом усіх спеціальних випадків для кодів 1 частини буде 185-2-25-17-4-2-1-1-1=132) |
nb | nob | nob | (-) | 2 | Окрема мова, що належить до макромови (nor), із тим же кодом у 2 частині і також має код у 1 частині. Два таких коди: nob, non |
ar | ara | ara (M) | (-) | 25 | 3 частина, усього 55 макромов, за мінусом спеціальних випадків буде 55-24-4-1-1=25 |
de | ger/deu (B/T) | deu | (-) | 15 | Елементи, які мають окремі Б і Т коди у 2 частині, але не підпадають під жоден із спеціальних випадків у наступних рядках таблиці. Всього 22, за мінусом спеціальних випадків 22-1-4-2=15. |
cs | cze/ces (B/T) | ces | (-) | 1 | Елемент із окремими кодами B/T, літери коду у 1 частині не є двома першими літерами Т-коду. |
fa | per/fas (B/T) | fas (M) | (-) | 4 | Макромови у 3 частині із окремими B/T кодами у 2 частині; Ці чотири Т-коди: fas, msa, sqi, zho |
hr | scr/hrv (B/T) | hrv | (-) | 2 | Мови із окремими B/T кодами у 2 частині, але B-код вилучено. Ці два Т-коди: hrv, srp. Вилучені 28 червня 2008. |
no («M») | nor («M») | nor (M) | (-) | 1 | Макромови із 3 частини, які містять в собі мови, що мають коди у 1 частині, nor: non, nob; no: nn, nb |
bh | bih | (-) | ? | 1 | Bihari (bih) позначена як сукупність мов, попри те, що має код ISO 639-1, який мають лише окремі мови. Причиною цього стало те, що деяким окремим мовам Bihari було присвоєно код ISO 639-2. Через це Bihari стала мовною сім'єю відповідно до ISO 639-2, але залишалася окремою мовою відповідно до ISO 639-1. Окремими мовами є: bho, mai, mag |
sh | (-) | hbs (M) | (-) | 1 | Макромова у 3 частині, у 2 частині коду не має, код у 1 частині вилучено. |
(bh) | bho | bho | (-) | 3 | Класифіковані як окремі мови у 2 і 3 частинах, не належать до макромови, але у 1 частині входили до складу коду, еквівалент якого у 2 частині є сукупністю. Такими трьома кодами є: bho, mai, mag |
(bh) | (bih) | sck | (-) | Окрема мова у 3 частині, не має коду у 2 частині, не належить до макромови, але у 1 частині входили до складу коду, еквівалент якого у 2 частині є сукупністю. | |
(-) | car | car | car | Окрема мова у 2 і 3 частинах, але включена у 5 частину як сім'я[12][13] | |
(-) | ast | ast | (-) | Окрема мова у 2 і 3 частинах, не має коду у 1 частині. | |
(-) | bal | bal (M) | (-) | 24 | Окрема мова у 2 частині і макромова у 3 частині, не має коду у 1 частині. |
(-) | mis | mis | ? | 1 | спеціальний код: некодована мова |
(-) | mul | mul | ? | 1 | спеціальний код: багатомовний вміст |
(-) | und | und | ? | 1 | спеціальний код: невизначено |
(-) | zxx | zxx | ? | 1 | спеціальний код: доданий 1 листопада 2006 року для позначення відсутності лінгвістичних даних |
(-) | qaa | qaa | ? | 520 | зарезервовано для локального використання, простір від qaa до qtz |
(-) | aus | (-) | aus | звичайна група у 2 частині | |
(-) | afa | (-) | afa | Залишкова група у 2 частині, тобто один код, який проте включає в себе різні мови. У 2 частині «afa» стосується афро-азійської мови, яка не має ідентифікатора окремої мови у 2 частині і не належить до залишкових груп «ber — Berber (Other)», «cus — Cushitic (Other)», or «sem — Semitic (Other)», які є афро-азіайськими мовними групами. | |
(ar) | (ara «M») | arb | (-) | Окрема мова, належить до макромови (ara) у 3 частині, охоплена кодом макромови у 2 частині. | |
(-) | (nic «R») | aaa | (-) | Немає коду у 1 частині, в 2 частині охоплена групою залишку, «Niger-Kodofanian (Other)» | |
(-) | (-) | (-) | sqj | Мови, які не мали кодів у 1 і 2 частинах |
Коди української мови
ред.- ISO 639-1: uk
- ISO 639-2: ukr
- ISO 639-3: ukr
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ https://www.iso.org/maintenance_agencies.html
- ↑ ISO/R 639:1967. ISO. 1 березня 1988. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 13 березня 2015.
- ↑ ISO 639:1988. ISO. Архів оригіналу за 16 серпня 2012. Процитовано 13 березня 2015.
- ↑ Codes for the Representation of Names of Languages: Alpha-3 codes arranged alphabetically by the English name of language. Library of Congress. Архів оригіналу за 20 грудня 2020. Процитовано 27 жовтня 2015.
- ↑ ISO 639 code tables. Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 27 жовтня 2015.
- ↑ ISO 639-6:2009 [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.], ISO.
- ↑ ISO 639 code tables. Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012.
- ↑ ISO 639 code tables. Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012. (англ.)
- ↑ ISO 639 code tables. Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012. (англ.)
- ↑ ISO 639 code tables. Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012. (англ.)
- ↑ ISO 639 code tables. Sil.org. Архів оригіналу за 10 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012. (англ.)
- ↑ ISO 639 code sets. Sil.org. Архів оригіналу за 11 жовтня 2012. Процитовано 5 серпня 2012.
- ↑ ISO 639-5 Identifier : Codes for the representation of names of languages (ISO 639-5 Registration Authority - Library of Congress). Loc.gov:8081. 23 грудня 2008. Архів оригіналу за 6 липня 2012. Процитовано 5 серпня 2012. (англ.)
Посилання
ред.- RFC 4646, Tags for Identifying Languages, Найкращі способи використання, вересень 2006