PGA3

PGA3
Ідентифікатори
Символи	PGA3, pepsinogen 3, group I (pepsinogen A), pepsinogen A3
Зовнішні ІД	HomoloGene: 68135 GeneCards: PGA3
Онтологія гена
Молекулярна функція	• hydrolase activity; • GO:0070122 peptidase activity; • aspartic-type endopeptidase activity;
Клітинна компонента	• extracellular region; • екзосома; • multivesicular body lumen;
Біологічний процес	• травлення; • протеоліз; • автофагія; • GO:0044257 protein catabolic process;
	Джерела:Amigo / QuickGO
Ортологи
	643834
	179247
	ENSG00000229859
	WBGene00017881
	P0DJD8
	Q22972
	NM_001079807
	NM_072831
	NP_001073275
	NP_505232
	Вікідані
Див./Ред. для людей	Див./Ред. для мишей

PGA3 (англ. Pepsinogen 3, group I (pepsinogen A)) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.^[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 388 амінокислот, а молекулярна маса — 41 976^[4].

Послідовність амінокислот

10	20	30	40	50
MKWLLLLGLV	ALSECIMYKV	PLIRKKSLRR	TLSERGLLKD	FLKKHNLNPA
RKYFPQWKAP	TLVDEQPLEN	YLDMEYFGTI	GIGTPAQDFT	VVFDTGSSNL
WVPSVYCSSL	ACTNHNRFNP	EDSSTYQSTS	ETVSITYGTG	SMTGILGYDT
VQVGGISDTN	QIFGLSETEP	GSFLYYAPFD	GILGLAYPSI	SSSGATPVFD
NIWNQGLVSQ	DLFSVYLSAD	DQSGSVVIFG	GIDSSYYTGS	LNWVPVTVEG
YWQITVDSIT	MNGEAIACAE	GCQAIVDTGT	SLLTGPTSPI	ANIQSDIGAS
ENSDGDMVVS	CSAISSLPDI	VFTINGVQYP	VPPSAYILQS	EGSCISGFQG
MNLPTESGEL	WILGDVFIRQ	YFTVFDRANN	QVGLAPVA

A: Аланін

C: Цистеїн

D: Аспарагінова кислота

E: Глутамінова кислота

F: Фенілаланін

G: Гліцин

H: Гістидин

I: Ізолейцин

K: Лізин

L: Лейцин

M: Метіонін

N: Аспарагін

P: Пролін

Q: Глутамін

R: Аргінін

S: Серин

T: Треонін

V: Валін

W: Триптофан

Y: Тирозин

Кодований геном білок за функціями належить до гідролаз, протеаз, аспартилових протеаз. Секретований назовні.

Література

The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
Ichihara Y., Sogawa K., Takahashi K. (1985). Isolation of human, swine, and rat prepepsinogens and calf preprochymosin, and determination of the primary structures of their NH2-terminal signal sequences. J. Biochem. 98: 483—492. PMID 2415509 DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a135303
Athauda S.B.P., Tanji M., Kageyama T., Takahashi K. (1989). A comparative study on the NH2-terminal amino acid sequences and some other properties of six isozymic forms of human pepsinogens and pepsins. J. Biochem. 106: 920—927. PMID 2515193 DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a122952
Foltmann B. (1988). Activation of human pepsinogens. FEBS Lett. 241: 69—72. PMID 3197840 DOI:10.1016/0014-5793(88)81033-0
Fujinaga M., Chernaia M.M., Tarasova N.I., Mosimann S.C., James M.N.G. (1995). Crystal structure of human pepsin and its complex with pepstatin. Protein Sci. 4: 960—972. PMID 7663352 DOI:10.1002/pro.5560040516
Huang W.-Y., Tang J. (1970). Carboxyl-terminal sequence of human gastricsin and pepsin. J. Biol. Chem. 245: 2189—2193. PMID 4909888

Примітки

↑ Human PubMed Reference:.
↑ Mouse PubMed Reference:.
↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8885 (англ.) . Процитовано 8 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ UniProt, P0DJD8 (англ.) . Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.

Див. також

Хромосома 11

Це незавершена стаття про білки.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Human PubMed Reference:.

[2] Mouse PubMed Reference:.

[HGNC-3] HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8885 (англ.) . Процитовано 8 вересня 2017.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[UniProt-4] UniProt, P0DJD8 (англ.) . Архів оригіналу за 27 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.

[3]

[4]

[1]

[2]