PGA5
білок-кодуючий ген Homo Sapiens
PGA5 (англ. Pepsinogen 5, group I (pepsinogen A)) – білок, який кодується однойменним геном, розташованим у людей на короткому плечі 11-ї хромосоми.[3] Довжина поліпептидного ланцюга білка становить 388 амінокислот, а молекулярна маса — 41 993[4].
| PGA5 | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 |
|||||||||||||||||
| Ідентифікатори | |||||||||||||||||
| Символи | PGA5, Pg5, pepsinogen 5, group I (pepsinogen A), pepsinogen A5 | ||||||||||||||||
| Зовнішні ІД | OMIM: 169730 HomoloGene: 68135 GeneCards: PGA5 | ||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
| Шаблон експресії | |||||||||||||||||
 |
|||||||||||||||||
| Більше даних | |||||||||||||||||
| Ортологи | |||||||||||||||||
| Види | Людина | Миша | |||||||||||||||
| Entrez |
|
|
|||||||||||||||
| Ensembl |
|
|
|||||||||||||||
| UniProt |
|
|
|||||||||||||||
| RefSeq (мРНК) |
|
| |||||||||||||||
| RefSeq (білок) |
|
| |||||||||||||||
| Локус (UCSC) | Хр. 11: 61.24 – 61.25 Mb | н/д | |||||||||||||||
| PubMed search | [1] | [2] | |||||||||||||||
| Вікідані | |||||||||||||||||
| |||||||||||||||||
Послідовність амінокислот
| 10 | 20 | 30 | 40 | 50 | ||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| MKWLLLLGLV | ALSECIMYKV | PLIRKKSLRR | TLSERGLLKD | FLKKHNLNPA | ||||
| RKYFPQWEAP | TLVDEQPLEN | YLDMEYFGTI | GIGTPAQDFT | VVFDTGSSNL | ||||
| WVPSVYCSSL | ACTNHNRFNP | EDSSTYQSTS | ETVSITYGTG | SMTGILGYDT | ||||
| VQVGGISDTN | QIFGLSETEP | GSFLYYAPFD | GILGLAYPSI | SSSGATPVFD | ||||
| NIWNQGLVSQ | DLFSVYLSAD | DKSGSVVIFG | GIDSSYYTGS | LNWVPVTVEG | ||||
| YWQITVDSIT | MNGETIACAE | GCQAIVDTGT | SLLTGPTSPI | ANIQSDIGAS | ||||
| ENSDGDMVVS | CSAISSLPDI | VFTINGVQYP | VPPSAYILQS | EGSCISGFQG | ||||
| MNVPTESGEL | WILGDVFIRQ | YFTVFDRANN | QVGLAPVA |
Кодований геном білок за функціями належить до гідролаз, протеаз, аспартилових протеаз, фосфопротеїнів. Секретований назовні.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Human PubMed Reference:.
- ↑ Mouse PubMed Reference:.
- ↑ HUGO Gene Nomenclature Commitee, HGNC:8887 (англ.) . Архів оригіналу за 26 травня 2017. Процитовано 8 вересня 2017. [Архівовано 2017-05-26 у Wayback Machine.]
- ↑ UniProt, P0DJD9 (англ.) . Архів оригіналу за 22 вересня 2017. Процитовано 8 вересня 2017.
Література
ред.- The status, quality, and expansion of the NIH full-length cDNA project: the Mammalian Gene Collection (MGC). Genome Res. 14: 2121—2127. 2004. PMID 15489334 DOI:10.1101/gr.2596504
- Ichihara Y., Sogawa K., Takahashi K. (1985). Isolation of human, swine, and rat prepepsinogens and calf preprochymosin, and determination of the primary structures of their NH2-terminal signal sequences. J. Biochem. 98: 483—492. PMID 2415509 DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a135303
- Athauda S.B.P., Tanji M., Kageyama T., Takahashi K. (1989). A comparative study on the NH2-terminal amino acid sequences and some other properties of six isozymic forms of human pepsinogens and pepsins. J. Biochem. 106: 920—927. PMID 2515193 DOI:10.1093/oxfordjournals.jbchem.a122952
- Foltmann B. (1988). Activation of human pepsinogens. FEBS Lett. 241: 69—72. PMID 3197840 DOI:10.1016/0014-5793(88)81033-0
- Fujinaga M., Chernaia M.M., Tarasova N.I., Mosimann S.C., James M.N.G. (1995). Crystal structure of human pepsin and its complex with pepstatin. Protein Sci. 4: 960—972. PMID 7663352 DOI:10.1002/pro.5560040516
- Huang W.-Y., Tang J. (1970). Carboxyl-terminal sequence of human gastricsin and pepsin. J. Biol. Chem. 245: 2189—2193. PMID 4909888
|
Це незавершена стаття про білки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |