Slackware
Slackware — один із найпопулярніших та найстаріший дистрибутив лінукс, котрий усе ще підтримується. Його створив Патрік Волкердінґ (Patrick Volkerding). Його принципи — це включення лише стабільних випусків програмного забезпечення, котрі підтримують простоту і стабільність системи, також відсутність специфічних для дистрибутиву засобів конфіґурації. Чимало наразі популярних дистрибутивів були створені саме на основі Slackware Linux.
 | |
 Slackware 15.0 | |
| Розробник | Патрік Волкердінґ |
|---|---|
| Родина ОС | Лінукс |
| Робочий стан | Актуальне |
| Вихідна модель | Вільне програмне забезпечення |
| Випущено у виробництво | 16 липня 1993 |
| Останній випуск | 15.0 / 2 лютого 2022[1] |
| Тип ядра | Монолітне ядро (Linux) |
| Ліцензія | GNU GPL |
| slackware.com | |
Шанувальникам цього дистрибутиву приписують такий вислів: «Якщо ви знаєте RedHat, то все, що ви знаєте — це RedHat. Якщо ви знаєте Slackware, ви знаєте Linux».
Назва «Slackware» походить від слова «Slack» (Дармівщина, дивіться Церква НедоМудреця).
Історія
ред.
Перша версія Slackware, 1.00, була випущена 16 липня 1993[2] Патріком Волкердіноґом, засновником дистрибутиву. Вона базувалася на SLS Linux, і розповсюджувалася на 3½" гнучких дисках, образи котрих були доступні на анонімних FTP серверах. До її складу входило ядро linux-0.99pl12A, оболонка Korn-shell, компілятор gcc-2.4.5, бібліотеки C libc-4.4.1 та Xfree86-1.3.
У 1999 році стався різкий стрибок версій випусків дистрибутиву з 4-ї на 7-му. Патрік Волкердінґ пояснив [1] це тим, що більшість сучасних (на той момент) диструбутивів, котрим Slackware не поступався у функціональності мали більші номери версії (наприклад, Red Hat номерувала свій дистрибутив таким чином: після 4.1 йшла версія 5.0, у той час, як Slackware після версії 3.1 випустив версію 3.2).
У 2004 році Патрік Волкердінґ серйозно захворів, і це поставило під загрозу майбутнє дистрибутиву. Однак, через деякий час усе налагодилося, і розвиток Slackware продовжився.
За час існування Slackware, на його основі було створено чимало Live CD, серед найпопулярніших: College Linux, SLAX, VectorLinux, Zenwalk та Kate OS.
Випуски
ред.| версія | дата |
|---|---|
| 1.0 | 16 липня 1993 |
| 2.0 | 2 липня 1994 |
| 2.1 | Жовтень 1994 |
| 2.2 | Березень 1995 |
| 2.3 | Травень 1995 |
| 3.0 | 30 листопада 1995 |
| 3.1 | 3 червня 1996 |
| 3.2 | 17 лютого 1997 |
| 3.3 | 11 червня 1997 |
| 3.4 | 14 жовтня 1997 |
| 3.5 | 9 червня 1998 |
| 3.6 | 28 жовтня 1998 |
| 3.9/4.0 | 17 травня 1999 |
| 7.0 | 25 жовтня 1999 |
| 7.1 | 22 червня 2000 |
| 8.0 | 1 липня 2001 |
| 8.1 | 18 червня 2002 |
| 9.0 | 19 березня 2003 |
| 9.1 | 26 вересня 2003 |
| 10.0 | 23 червня 2004 |
| 10.1 | 2 лютого 2005 |
| 10.2 | 14 вересня 2005 |
| 11.0 | 2 жовтня 2006 |
| 12.0 | 1 липня 2007 |
| 12.1 | 2 травня 2008 |
| 12.2 | 10 грудня 2008 |
| 13.0 | 28 серпня 2009 |
| 13.1 | 24 травня 2010 |
| 13.37 | 25 квітня 2011 |
| 14.0 | 28 вересня 2012 |
| 14.1 | 4 листопада 2013 |
| 14.2 | 30 червня 2016 |
Slackware перш за все розроблюється для архітектури x86. Однак, заздалегідь були створені порти на архітектури DEC Alpha та SPARC. Починаючи із 2005 року, з'явився офіційний порт на архітектуру System/390. З 2009-го року статус офіційного отримав порт на архітектуру ARM.[3] З версії 13.0 підтримується архітектура x86-64. Також існують неофіційні версії для архітектур DEC Alpha[4], SPARC[5], PowerPC[6][7] та x86-64 (slamd64 [2] [Архівовано 17 липня 2011 у Wayback Machine.] і Bluewhite64 [3]).
Існує спеціальна, тестова/розробницька версія дистрибутиву, котра може використовуватися розробниками або досвідченими користувачами, що прагнуть якомога швидше отримати найновіші вдосконалення у системі.
Керування пакунками
ред.Як і більшість дистрибутивів Linux, Slackware має пакетний менеджер, який може встановлювати, оновлювати, видаляти пакунки. Стандартний менеджер пакунків (Pkgtools) не відслідковує залежності, тому, зазвичай, застосовується підхід «одна програма — один пакунок», що призводить до дещо неекономного використання місця на дисках, проте значно полегшує ручне слідкування за залежностями. Проте є сторонні менеджери пакунків, які дозволяють стежити за залежностями: slapt-get, SWARET.
Пакунки Slackware являють собою стиснуті gzip архіви tar з розширенням tgz. З версії 13.0 компресію пакунків змінено на xz (суфікси файлів — txz). Розміщення файлів в пакункові організовано таким чином, що у багатьох випадках для встановлення програми достатньо розпакувати зміст архіву в Кореневий каталог.
Також в архіві міститься каталог install, який містить перелік необхідних для встановлення дій, якщо такі необхідні після розпакування (файл doinst.sh), опис пакунку (файл slack-desc).
Пакунки, створені з урахуванням slapt-get/swaret містять перелік залежностей (файл slack-required), конфліктів (файл slack-conflicts), опціональних пакунків (slack-suggests). Але ці можливості не стандартизовані і відсутні у пакунках дистрибутиву, проте підтримуються деякими неофіційними репозитаріями.
З версії Slackware 9.1 в каталозі extra знаходиться ще один менеджер пакунків — slackpkg, який дозволяє встановлювати та оновлювати пакунки з мережі, але не відслідковує залежності. З версії 12.2 він перенесений в основне дерево як ще один (поряд з pkgtool) менеджер пакунків. Також у складі дистрибутиву є RPM та rpm2tgz для перетворення rpm-пакунків у пакунки tgz.
Похідні дистрибутиви
ред.ZipSlack
ред.ZipSlack — «мінімалістична» версія дистрибутиву Slackware, котра спершу розповсюджувалася для 100 Мб Zip-накопичувачів. Тепер[коли?] це стиснений програмою zip архів, котрий являє собою мінімальну систему лінукс на базі Slackware. У ньому бракує функціональності X Window (котрий може бути доданий за наявності відповідної кількості вільного дискового простору), однак, присутня повноцінна мережна підтримка та наявні основні компілятори, котрі зазвичай розповсюджуються разом із Slackware. ZipSlack традиційно використовує файлову систему FAT/FAT32 через UMSDOS, що надає йому перевагу через можливість простої установки на комп'ютер під управлінням DOS та Windows 3.x/9x без потреби у перерозбитті жорсткого диску. Це робить ZipSlack достатньо зручним інструментом для відновлення роботи пошкодженої системи лінукс. ZipSlack завантажується лише власним методом DOS, а тому несумісний з типовими конфігураціями Windows NT/2k/XP.
DeepStyle
ред.DeepStyle Linux — форк дистрибутиву від української команди розробників. Створений з метою покращення української та російської локалізації. Активно розроблявся протягом 2004—2013 років і згодом еволюціонував у проєкт SlackBoost.[8]
Виноски
ред.- ↑ Slackware Release Notes, The Slackware Linux Project, 2022-2-2, архів оригіналу за 4 лютого 2022, процитовано 4 лютого 2022
- ↑ Slackware Release Announcement. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 9 грудня 2006.
- ↑ ARMedslack project. Архів оригіналу за 1 вересня 2005. Процитовано 17 лютого 2019.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 30 червня 2012. Процитовано 17 лютого 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ https://web.archive.org/web/20050402074351/http://www.splack.org. Архів оригіналу за 2 квітня 2005.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ https://web.archive.org/web/20070615203540/http://workaround.ch. Архів оригіналу за 15 червня 2007.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ https://web.archive.org/web/20061210040024/http://slackintosh.exploits.org. Архів оригіналу за 10 грудня 2006.
{{cite web}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ DeepStyle Linux. Архів оригіналу за 24 травня 2016. Процитовано 20 червня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
Посилання
ред.- Офіційний сайт
- Неофіційна історія релізів Slackware
- Україномовна документація зі Slackware на DLOU
- Україномовна/російськомовна збірка Slacware
- Неофіційний репозитарій додаткових пакунків [Архівовано 19 вересня 2008 у Wayback Machine.]
- Офіційний сайт Slack/390
- Збірка слакбілдів [Архівовано 12 вересня 2008 у Wayback Machine.]