U-34 (1936)
U-34 — німецький підводний човен типу VII A, що входив до складу Крігсмаріне за часів Другої світової війни. Закладений 15 вересня 1935 року на верфі Friedrich Krupp Germaniawerft у Кілі. Спущений на воду 17 липня 1936 року, 12 вересня 1936 року корабель увійшов до складу ВМС нацистської Німеччини[1].
| U-34 | ||
|---|---|---|
 | ||
| Зображення підводного човна U-33, аналогічного з U-34 типу | ||
| Під прапором |  Третій Рейх
| |
| Спуск на воду | 17 липня 1936 року | |
| Виведений зі складу флоту | 12 вересня 1936 року | |
| Сучасний статус | 5 серпня 1943 року затонув у наслідок зіткнення з плавучою базою підводних човнів Lech | |
| Проєкт | ||
| Тип ПЧ | Торпедний ДПЧ | |
| Розробник проєкту | Friedrich Krupp Germaniawerft, Бремен | |
| Вартість | 4 189 000 ℛℳ | |
| Основні характеристики | ||
| Швидкість (надводна) | 17,9 вузлів | |
| Швидкість (підводна) | 8 вузлів | |
| Робоча глибина занурення | 100 м | |
| Гранична глибина занурення | 220 м | |
| Автономність плавання | 135—174 км на швидкості 4 вузли (в підводному положенні) 11 470 км на швидкості 10 вузлів (у надводному положенні) | |
| Екіпаж | 44-60 осіб | |
| Розміри | ||
| Довжина найбільша (по КВЛ) | 64,51 м | |
| Ширина корпусу найб. | 5,85 м | |
| Висота | 9,5 м | |
| Середня осадка (по КВЛ) | 4,37 м | |
| Водотоннажність надводна | 626 т | |
| Силова установка | ||
| дизель-електрична; 2 дизельних двигуни MAN M 6 V 40/46, 2 електродвигуни BBC GG UB 720/8 | ||
| Гвинти | 2 | |
| Потужність | 2 × 2100—2310 к.с. (дизелі) 2 × 750 к.с. (електродвигуни) | |
| Озброєння | ||
| Артилерія | 1 × 88-мм палубна гармата SK C/35 1 × 20-мм зенітна гармата FlaK 30 Flakvierling | |
| Торпедно- мінне озброєння |
4 носових і один кормовий ТА. 11 торпед або 22 міни TMA | |
Історія
ред.U-34 належав до німецьких підводних човнів типу VII A, яких було випущено 10 одиниць. На момент введення ПЧ до строю його командиром був капітан-лейтенант Ернст Зобе. З початку Другої світової війни ідо останнього походу у серпні 1940 року, U-34 здійснив 7 бойових походів в Атлантичному океані. Підводний човен потопив 22 судна противника і захопив як призові судна ще 2 сумарною водотоннажністю 99 311 брутто-регістрових тонн[Прим. 1].
5 серпня 1943 року близько 21:55 U-34 зіткнувся з плавучою базою підводних човнів Lech у балтійському порту Мемель (сучасна Клайпеда, Литва). Внаслідок зіткнення загинуло чотири члени екіпажу, 39 чоловіків вціліло. 24 серпня ПЧ був піднятий на поверхню, але через конструктивні пошкодження 8 вересня 1943 року був визнаний непридатним і відправлений на злам.
Командири ПЧ
ред.- капітан-лейтенант Ернст Зобе (нім. Ernst Sobe) (12 вересня 1936 — 14 лютого 1938);
- капітан-лейтенант Гаральд Гроссе (нім. Harald Grosse) (4 листопада — 22 грудня 1938);
- капітан-лейтенант Ганс Паукштадт (нім. Hans Pauckstadt) (15 лютого — 17 серпня 1938) і (5 вересня — 26 жовтня 1938);
капітан-лейтенант Вільгельм Ролльманн (нім. Wilhelm Rollmann) (26 жовтня 1938 — 28 вересня 1940);- оберлейтенант-цур-зее Фріц Меєр (нім. Fritz Meyer) (29 вересня 1940 — 22 травня 1941);
- оберлейтенант-цур-зее Карл-Отто Шульц (нім. Karl-Otto Schultz) (23 травня — 19 листопада 1941);
- оберлейтенант-цур-зее Гергард Ремус (нім. Gerhard Remus) (20 листопада 1941 — 15 червня 1942);
- оберлейтенант-цур-зее Горст-Арно Фенскі (нім. Horst-Arno Fenski) (16 червня 1942 — 1 лютого 1943);
- оберлейтенант-цур-зее Карл-Гайнц Гагенау (нім. Karl-Heinz Hagenau) (2 лютого — 11 червня 1943);
- лейтенант-цур-зее Едуард Ауст (нім. Eduard Aust) (12 червня — 5 серпня 1943).
Перелік уражених U-34 суден у бойових походах
ред.Перелік затоплених суден та кораблів[2]
Див. також
ред.Примітки
ред.- Виноски
- ↑ За час бойових дій U-34 потопив 19 суден (загальний тоннаж 91 989 GRT, 2 військові кораблі (1 770 тонн), 2 судна захопив як призові (4 957 GRT), 1 військовий корабель знищив (595 тонн).
- Джерела
- ↑ U-34. uboat.net. Архів оригіналу за 28 вересня 2020.(англ.)
- ↑ Ships hit by U-34. Архів оригіналу за 5 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Pukkastan. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Kennebec. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Hanonia. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Gustaf Adolf. Архів оригіналу за 29 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Sea Venture. Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Bronte. Архів оригіналу за 27 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Malabar. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Snar. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Caroni River. Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Eleni Stathatou. Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ HNoMS Frøya. Архів оригіналу за 23 січня 2021. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ HMS Whirlwind (D 30). Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Vapper. Архів оригіналу за 19 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Lucrecia. Архів оригіналу за 22 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Tiiu. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Petsamo. Архів оригіналу за 4 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Janna. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Evdoxia. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Naftilos. Архів оригіналу за 15 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Accra. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Vinemoor. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Sambre. Архів оригіналу за 28 жовтня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ Thiara. Архів оригіналу за 14 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
- ↑ HMS Spearfish (N 69). Архів оригіналу за 8 серпня 2020. Процитовано 8 вересня 2019.
Джерела
ред.Література
ред.55°42′ пн. ш. 21°09′ сх. д. / 55.700° пн. ш. 21.150° сх. д.
- Gröner, Erich; Jung, Dieter; Maass, Martin (1991). Die Schiffe der Deutschen Kriegsmarine und Luftwaffe 1939-45 und ihr Verbleib von Erich Gröner. Bearbeitet von Dieter Jung und Martin Maass. München, J. F. Lehmanns Verlag, (1972).
- М. Э. Морозов, В. А. Нагирняк Стальные акулы Гитлера. Серия «VII». — М.: «Коллекция», «Яуза», «Эксмо», 2008. — 144 с. — ISBN 978-5-699-29092-5.
- Блэйр К. Подводная война Гитлера (1939—1942): Охотники = Clay Blair: Hitler's U-Boat War. T. 1: The Hunters, 1939—1942. Nowy Jork: Random House, 1996 / Пер. с англ. A.B. Николаева, И.А. Николаева. — М. : ООО «Издательство АСТ»; СПб.: Terra Fantastica, 2001. — 640 с. — (Военноисторическая библиотека) — 7000 прим. — ISBN 5-17-004952-8. (рос.)
- Helgason, Guðmundur. «Operation Ursula and the sinking of the submarine C-3». [Архівовано 5 серпня 2020 у Wayback Machine.] German U-boats of WWII — uboat.net.
Посилання
ред.- Type VIIA [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.]
- U 34 [Архівовано 3 листопада 2019 у Wayback Machine.]
- Немецкие подводные лодки VII серии
- U-34 (+1943) [Архівовано 17 грудня 2013 у Wayback Machine.]