Мабуть Естер

«Мабуть Естер» (нім. Vielleicht Esther) — книга німецької авторки українського походження Каті Петровської, що побачила світ 2014 року. 2015 р. у перекладі Юрка Прохаська вийшла у видавництві «Книги 21». Нагороджена преміями Інґеборґ Бахманн та «Аспекти».

У творі висвітлюється тема Голокосту в Україні, зокрема знищення євреїв у Бабиному Яру.

Цитати

Гітлер знищив читачів, а Сталін письменників, так батько підсумував зникнення цієї мови. — про їдиш. Мову теж можна знищити як морально, так і фізично.

всі групи жертв… отримали свої монументи: дерев'яний хрест українським націоналістам, пам'ятник остарбайтерам, пам'ятник двом членам духовного спротиву, табличка циганам… менора, перший єврейський пам'ятник у Бабиному Яру, відкритий через п'ятдесят років... Десять пам'ятників, але жодної спільної пам'яті... Чого бракує? — то це слова «людина».

Ми розбещені й зіпсуті числами, згвалтовані уявленнями про насильство, коли збагнеш ці числа – приймеш і насильство.

Цей рядок жив у наших серцях, він заміняв пам’ять цілій країні, його неможливо було уникнути, бо він перетворився на пророцтво, з його очевидною правдою і прихованими брехнями, нас закликали нікого й нічого не забувати, аби ми забули, кого і що забуто. — про відому фразу Ольґи Берґгольц «ніхто не забутий, ніщо не забуто»; знеособлення пам'яті про війну.

Чи місце залишається тим самим місцем, коли на ньому вбивають, тоді закопують, підривають, викопують, спалюють, перемелюють, розвіюють, мовчать, насаджують, брешуть, кидають сміття, затоплюють, бетонують, знову мовчать, відгороджують, арештовують скорботних, потім встановлюють десять меморіалів, раз на рік поминають своїх жертв або вважають, що не мають із цим нічого спільного? — Коли героїня повертається уже дорослою, то Бабин Яр бачиться їй як парк, насмішка, де є будка з пивом Туборґ, кіоск і пам'ятник убитим дітям, на якому хтось забув маленьку шкарпетку, яка перетворюється на один із небагатьох артефактів зі смислами цього місця.

Про книгу

	Проста стара жінка, яку «недбало» розстріляли на вулиці, коли вона не змогла дійти до Бабиного Яру, не менш варта великої книжки, ніж протагоністи відомих романізованих біографій. Цей жест – винести на обкладинку ту, про кого знаєш найменше – головний меседж Петровської: напівзабуті імена, напівстерті палімпсести, напівскладені пазли, можливо, цікавіші і ближчі нам за решту, оскільки вони мають нескінченний потенціал розгортання, на відміну від вже відомих історій.
	— Богдана Романцова

	[ця книга] заповнює зяючу прогалину в літературному осягненні проблеми ідентичності, генетичної пам'яті, яка сьогодні є надзвичайно важливою для всіх народів, що пережили асиміляторський тиск радянської системи.
	— Петро Рихло

Джерела

• Петровська К.. Мабуть Естер. Історії / пер. з нім. Юрка Прохаська. — Чернівці: Книги – ХХІ, 2015. — 228 с.