Українська

Ко-ри́т-не

Іменник, неістота, середній рід, прикметникова відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка); форми множини не використовуються; власна назва (топонім).

Корінь: -Корит-; суфікс: -н; закінчення: -е.

назва кількох населених пунктів в Україні ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ немає прикладів застосування.

Найтісніша спорідненість
зменш.-пестливі форми: кори́тце топоніми: Кори́тища, Кори́тища, Кори́тище, Кори́тна, Кори́тна, Кори́тниця, Кори́тно-Забу́зьке, Кори́тня, Коритня́ни, Коритува́та ін. іменники: коритар прикметники: коритоподі́бний

Від ??

Список перекладів

Коритне