володар
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.відмінок | однина | множина |
---|---|---|
Н. | волода́р | володарі́ |
Р. | володарю́ | володарі́в |
Д. | володарю́ волода́ре́ві |
володаря́м |
З. | володар | володарі́в |
Ор. | володаре́м | володаря́ми |
М. | володарі́ володарю́ |
володаря́х |
Кл. | волода́рю* | володарі́* |
во-ло́-да́р
Іменник, істота, чоловічий рід (тип відмінювання 1b^ за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -волод-; суфікс: -ар.
Вимова
ред.- МФА : [wɔlɔˈdɑr] (одн.), [wɔlɔdɐˈrʲi] (мн.)
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар [≈ 1][▲ 1] ◆ немає прикладів застосування.
- той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін. (про короля, князя). [≈ 2][▲ 2] ◆ немає прикладів застосування.
- той, хто має владу над ким-, чим-небудь, вільно розпоряджається кимсь або чимсь; велитель [≈ 3][▲ 3] ◆ немає прикладів застосування.
- той або те, що має великий вплив на кого-, що-небудь [≈ 4][▲ 4] ◆ немає прикладів застосування.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Від psl. *voldḗtī д.-рус. володѣти, дієприкм. володы із *володѫ, ст.-слов. владѣти, власти, владѫ, укр. володiти, болг. вла́дам, владе́я, сербохорв. вла́дати, вла̑да̑м, словен. ládati, vládati, чеськ. vlásti, vladu, пол. włodać, władać; праіндоєвр. *walǝ- «бути сильним, могутнім, володіти»
Переклад
ред.той, кому належить яка-небудь власність, майно; власник чого-небудь; господар | |
той, хто стоїть на чолі держави, краю і т. ін. | |
той, хто має владу над ким-, чим-небудь, вільно розпоряджається кимсь або чимсь | |
той або те, що має великий вплив на кого-, що-небудь | |