відати
Українська
ред.
Морфосинтаксичні ознаки
ред.теп. ч. | мин. ч. | майб. ч. | наказ. | |
---|---|---|---|---|
Я | ві́даю | ві́дав ві́дала | ві́датиму | — |
Ти | ві́даєш | ві́дав ві́дала | ві́датимеш | ві́дай |
Він Вона Воно |
ві́дає | ві́дав ві́дала ві́дало | ві́датиме | — |
Ми | ві́даєм(о) | ві́дали | ві́датимем(о) | ві́даймо |
Ви | ві́даєте | ві́дали | ві́дайте | |
Вони | ві́дають | ві́дали | ві́датимуть | — |
Дієприкм. теп. ч. | ||||
Дієприкм. мин. ч. | ||||
Дієприсл. теп. ч. | ві́даючи | |||
Дієприсл. мин. ч. | ві́давши | |||
Пас. дієприкм. теп. ч. | — | |||
Безособова форма | — |
ві-да-ти
Дієслово, недоконаний вид, перехідне, тип дієвідміни за класификацією А. Залізняка — 1a. Відповідне дієслово доконаного виду — пові́дати.
Корінь: -від-; суфікс: -а; дієслівне закінчення: -ти.
Вимова
ред.- МФА: [ˈwi.dɑ.tɪ]
- прослухати вимову?, файл
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- перех. а також із спол. як, що, заст. знати, мати про що-небудь уявлення, відомості. [≈ 1]
- неперех. розвідувати, збирати відомості. [≈ 2]
- неперех. керувати, розпоряджатися (чим-небудь). [≈ 3][▲ 3]
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
- ↑ ?
- ↑ ?
- ↑ розвідувати
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.- Ві́дом не ві́дати (чого) — зовсім нічого не знати про що-небудь; не мати жодних відомостей про щось.
- Знать не знати, відать не відати — не мати ніяких відомостей про щось.
- не знати, не відати — не мати ніяких відомостей про щось.
Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.Найтісніша спорідненість | |
|
Етимологія
ред.Переклад
ред.знати, мати про що-небудь уявлення, відомості | |
розвідувати, збирати відомості | |
керувати, розпоряджатися | |
|
Джерела
ред.- Словник УЛІФ: відати
- Відати // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.