людина
Українська
Морфосинтаксичні ознаки
| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | люди́на | лю́ди |
| Р. | люди́ни | люде́й |
| Д. | люди́ні | лю́дям |
| З. | люди́ну | люде́й |
| Ор. | люди́ною | людьми́ |
| М. | люди́ні | лю́дях |
| Кл. | люди́но | лю́ди |
лю-ди́-на
Іменник, істота, жіночий рід (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: -люд-; суфікс: -ин; закінчення: -а.
Вимова
- МФА: []
прослухати вимову?, файл- УФ: []
Семантичні властивості
Значення
- одиничне до лю́ди. [▼ 1] ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- особа як утілення високих інтелектуальних і моральних властивостей. [▲ 2] ◆ Хай дружби непогасної крило Гірке від тебе відганяє зло, І хай у час останній свій про сина Спокійно я подумаю: людина!
- вживається у значенні особового чи неозначено-особового займенника. ◆ Людина собі міркує, що коли можеш піти до церкви – піди, а не можеш — візьми та стань перед образом дома і помолися від щирого серця.
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Холоніми
Мероніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
Колокації
Прислів'я та приказки
Споріднені слова
| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
Від ??
Переклад
особа
| Список перекладів | |
| |