Українська

но-ве́-ла

Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).

Корінь: -новел-; закінчення: -а.

літ. невеликий розповідний художній твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом. ^{[≈ 1]}^{[≠ 1]}^{[▲ 1]}^{[▼ 1]} ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).

Найтісніша спорідненість

Від ??

Список перекладів
Англійська_en: novelette

новела