установа
Українська
ред.Морфосинтаксичні ознаки
ред.| відмінок | однина | множина |
|---|---|---|
| Н. | устано́ва | устано́ви |
| Р. | устано́ви | устано́в |
| Д. | устано́ві | устано́вам |
| З. | устано́ву | устано́ви |
| Ор. | устано́вою | устано́вами |
| М. | устано́ві | устано́вах |
| Кл. | устано́во* | устано́ви* |
уста-но́-ва
Іменник, неістота, жіночий рід, I відміна (тип відмінювання 1a за класифікацією А. А. Залізняка).
Корінь: --.
Вимова
ред.- МФА : [ʊstɐˈnɔu̯ɐ] (одн.), [ʊstɐˈnɔu̯e] (мн.)
прослухати вимову
- УФ: []
Семантичні властивості
ред.Значення
ред.- організація (з певним штатом службовців і адміністрацією), що відає якою-небудь галуззю (галузями) народного господарства, торгівлі, культури, науки і працює в цій галузі (галузях) ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- будинок, приміщення, де розташована така організація; місце роботи кого-небудь ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- розм. умова, домовленість ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
- заст. закон, правило ◆ Немає прикладів слововжитку (див. рекомендації).
Синоніми
Антоніми
Гіпероніми
Гіпоніми
Усталені та термінологічні словосполучення, фразеологізми
ред.Колокації
ред.Прислів'я та приказки
ред.Споріднені слова
ред.| Найтісніша спорідненість | |
Етимологія
ред.Від д. установлювати, з у- + становити, далі від psl. *stanъ (рос. стан, словен. stán, ст.-слов. станъ), пов'язаного з psl. *stati «стати». Вважається спорідненим з давньоіндійським sthānam («місце, місцеперебування»), авест. sthāna, д.-перс. sthāna «стойка, місце, стійло», sog. *astan ('st'n) «місце», ōstān ('wst'n) «основа; поселення», перс. sitān, звідки походить компонент -stan, осет. -ston «місце, вмістилище», країна, осет. stonwat «стоянка», осет. staw «поперек, круп», осет. astæw «поперек, талія», лат. *stanō (у формі dēstino «стверджую, зміцнюю, прикріплюю; визначаю». (порівняй зі лат. status)), що продовжують ine. st(h)ā- «стояти», ускладнене суфіксальним -n-; лит. stónas «стан (життєвий)» вважається запозиченням із слов'янських мов.[1]
Переклад
ред.| Список перекладів | |
Джерела
ред.- Установа // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- ↑ Етимологічний словник української мови: У 7 т. / Редкол. О. С. Мельничук (голов. ред.) та ін. — К.: Наук. думка, 1983. — ISBN 966-00-0816-3. Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. ISBN 966-00-0785-X.