Вікіпедія

Адам Коллар

словацький письменник, історик, бібліотекар
Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Адам Коллар (словац. Adam František Kollár de Keresztén, угор. Kollár Ádám Ferenc; 17 квітня 1718, Терхова — 10 липня 1783, Відень) — словацький письменник, історик, бібліотекар. За його мудрість і обсяг знань його прозвали «Словацьким Сократом». Коллару також приписують введення терміну етнологія та формулювання його першого визначення в 1783. Деякі автори бачать в ньому одного з найбільш ранніх прословацьких, прослов'янських активістів в Габсбурзькій монархії.

Адам Коллар
словац. Adam František Kollár
Народився17 квітня 1718(1718-04-17)[1][2] або 15 квітня 1723(1723-04-15)[3]
с. Терхова, Угорське королівство, Австрійська імперія
Помер10 липня 1783(1783-07-10)[4][1][2] або 15 липня 1783(1783-07-15)[3]
Відень, Австрійська імперія
КраїнаАвстрійська імперія Австрійська імперія
Діяльністьправник, історик, етнолог, policy advisor, письменник, бібліотекар, архівіст, мовознавець, поет, редактор, педагог
Alma materВіденський університет (1740)
Галузьісторія
ЗакладМарія Терезія
Посадаписьменник, історик, бібліотекар
БатькоМатей Коларик
МатиРегина Мисловська
ДітиТереза
CMNS: Адам Коллар у Вікісховищі

Біографія

ред.

У своїх публікаціях вимагав скасування кріпосного права, оподаткування дворянства і введення свободи віросповідання. Він зазначав, що старе феодальне суспільство потребує радикальної реформи. Коллар своїми поглядами вплинув на освітні реформи Марії-Терезії. Він був прихильником освіченого абсолютизму, вимагав рівноправності громадян. Угорське дворянство відхиляло всі запропоновані реформи, тому що воно відчувало в них загрозу. Також, Коллар виступав за зміцнення влади монарха (у праці «De originibus et usu perpetuo potestatis legilatoriae circa sacra apost. Regnum Ungariae»). Обурення угорських представників в парламенті призвели до привселюдного знищення праць Коллара на Братиславській площі. Коллар був першим словаком, що зібрав велику бібліотеку за підтримки Віденського двору і займався науковим вивченням слов'янської історії.

Праці

ред.
  • 1761 / 1762 — Viedenská zbierka dokumentov všetkých čias (Analecta monumentorum omnis aevi Vindobonensia, I—II.), Viedeň
  • 1762 — Casp. Ursini Velii de bello Pannonico libri decem cum adnotationibus et appendice critico, Viedeň
  • 1763 — Nicolai Olahi… Hungaria et Attila…, Viedeň, reedícia diela od Mikuláša Oláha
  • 1764 — O pôvode a nepretržitom používaní zákonodárnej moci v cirkevných záležitostiach aspoštolských kráľov uhorských (De originibus et usu perpetuo potestatis legilatoriae legilatoriae circa sacra apost. regnum Ungariae)
  • 1769 — O pôvode, rozšírení a osadení rusínskej národnosti v Uhorsku (De ortu, progressu et inclatu nationis Ruthenicae in Hungaria), prvé dejiny uhorských Ukrajincov
  • 1772 — Jurium Hungariae in Russiam minorem et Podoliam, Bohemiaeque in Osvicensem et Zatoriensem ducatus explicatio, Viedeň; aj v nemčine
  • 1777 — Učebný poriadok (Ratio educationis), pedagogické práce ovplyvňujúce školskú reformu
  • 1783 — Pôvaby dejín verejného práva uhorského kráľovstva (Historiae jurisque publici regni Ungariae amoenitates, I—II., Viedeň)

Джерела

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  3. ↑ а б Dr. Constant v. Wurzbach Kollar von Keresztén, Adam Franz // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 12. — S. 324.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #118564846 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.


Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Адам_Коллар
  NODES