Вікіпедія

Анрі Руссо

французький художник
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Руссо.

Анрі-Жульєн Фелікс Руссо (фр. Henri Julien Félix Rousseau, на прізвисько Le Douanier, «Митник»; 21 травня 1844, Лаваль, Франція — 4 вересня 1910[9]) — французький живописець-примітивіст[10], музикант і літератор.

Анрі Руссо
фр. Henri Julien Félix Rousseau
Народження21 травня 1844(1844-05-21)[1][2][…]
Лаваль[4][5]
Смерть2 вересня 1910(1910-09-02)[1][2][…] (66 років)
 Париж, Франція[6][4][5]
(гангрена)
ПохованняБаньє (цвинтар) і Jardin de la Perrined
Національністьфранцуз
КраїнаФранція Франція
Жанрхудожник
Діяльністьхудожник, художник-гравер, митець
Напрямокпостімпресіонізм[7], Примітивізм[7][8] і наївне мистецтво[8]
Роки творчості1870[5] — 1910[5]
ТвориLa gitana de las granadas (The Gypsy of the Pomegranates)d, The Dreamd, Tiger in a Tropical Stormd, Carnival Eveningd, The Wedding Partyd і Myself: Portrait – Landscaped
Роботи в колекціїШтедель, Міннеаполіський інститут мистецтва, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Музей сучасного мистецтва (Нью-Йорк), Музей Ґетті, Тейт, Національна галерея Вікторії, Національна галерея мистецтв, Музей мистецтва Метрополітен, Національні галереї Шотландіїd, Художній музей Базеля, Національна галерея, Національна галерея, Музей мистецтв Філадельфії, Kunsthaus Zürichd, Artizon Museumd, Музей Ізраїлю, Hiroshima Museum of Artd, Beyeler Foundationd, Національний музей сучасного мистецтва, Музей образотворчих мистецтв, Pola Museum of Artd, Бруклінський музей, Музей Соломона Гуггенгайма, Музей Пікассо, Художній інститут Чикаго, Ермітаж, Музей Оранжері, Phillips Collectiond, Фонд Барнса, Національний музей образотворчого мистецтва, Ohara Museum of Artd, Smith College Museum of Artd, Музей мистецтв Карнегіd, Державний музей образотворчих мистецтв імені О. С. Пушкіна, Художня галерея Єльського університету, Musée international d'art naïf Anatole Jakovskyd, Клівлендський музей мистецтв, Rhode Island School of Design Museumd, Детройтський інститут мистецтв, McNay Art Museumd, Uehara Museum of Modern Artd, Santa Barbara Museum of Artd, Художній музей Фогга[d], Гарвардський художній музей, Балтиморський музей мистецтв, Музей д'Орсе, Художня галерея Олбрайт-Ноксd, Далласький музей мистецтв, Fred Jones Jr. Museum of Artd, Columbus Museum of Artd, Художній музей Вірджинії, Ackland Art Museumd, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Southampton City Art Galleryd, Гетеборзький художній музей, Villa Florad, Гамбурзька картинна галерея, musée d'Art naïf et d'Arts singuliersd, Музей витончених мистецтв Парижаd, Menard Art Museumd, Scharf-Gerstenberg Collectiond, Стара національна галерея, Музей Нортона Саймона, Building of the Winterthur Museum of Artd, Нантський музей образотворчого мистецтва, Kunstmuseum Winterthur | Beim Stadthaus[d], Музей мистецтв і MASI Luganod
Автограф
CMNS: Анрі Руссо у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Анрі Жюльєн Фелікс Руссо народився 21 травня 1844 року в Лавалі. Коли Анрі виповнилося сім років, їхній будинок був проданий для оплати боргів батька. Оскільки родина була змушена покинути Лаваль, Анрі залишили жити при школі, де він здобував освіту.

У 1864 році Руссо зарахували добровольцем у 52-й піхотний полк. Був демобілізованим 15 липня 1868 року.

У 1869 році в Парижі Руссо одружився з Клеманс Буатар. Семеро з дев'яти дітей Руссо померли в дитинстві. Дружина померла в 1888 році.

Спочатку Анрі служив у судового пристава. Кілька місяців потому йому вдалося знайти місце на міській митниці, звідси його прізвисько — «Митник». У податковому управлінні йому довіряли лише найпростіші доручення.

Руссо почав малювати вже близько 1870 року. Він стверджував, що у нього «немає іншого вчителя, крім природи», хоча і не заперечував, що отримав «деякі поради» від Фелікса Огюста Клемана і Жана-Леона Жерома, художників академічного напряму[11]. У 1885 році у вільному художньому салоні на Єлисейських полях Руссо виставив свої перші картини «Італійський танок» та «Захід сонця».

Картина «Карнавальний вечір» у 1886 році викликала глузування публіки, але справжні знавці, такі як Піссарро, гідно оцінили її. Піссарро був в захваті від цього мистецтва та багатства тонів. Потім він почав нахвалювати творчість Руссо своїм знайомим.

Дуже скоро Руссо став знаменитим диваком. Оскільки мало хто міг зрозуміти новизну й оригінальність його творчості.

Руссо мав не тільки талант живописця, а й музиканта. У 1886 році його нагородили дипломом Літературної і Музичної академії Франції за складений ним вальс, який автор виконав у Бетховенському залі. У 1889 році Руссо написав водевіль у трьох актах і десяти сценах «Відвідування Всесвітньої виставки», а в 1899 році створює драму «Помста російської сироти».

У 1893 році Руссо вийшов у відставку і повністю присвятив себе мистецтву.

У 1897 році з'являються картини «Я сам, портрет-пейзаж» і знаменита «Спляча циганка». Художник був так задоволений останньою роботою, що навіть запропонував купити її меру Лаваля, але його пропозиція була відхилена. У 1946 році це полотно надійшло в Лувр і було оцінено в 315000 нових франків.

2 вересня 1899 року Руссо одружився з Жозефіною Нурі. Через нестачу кошті, він разом з дружиною відкрив невеличку крамничку канцелярських товарів. Також художник постійно виставляв у ній дещо з своїх полотен у надії знайти покупців і став інспектором-розповсюджувачем газети «Пті парізьєн».

Після невеликої перерви в 1901 році Руссо виставив картину «Неприємний сюрприз», що викликала захоплення Ренуара.

У 1903 році померла Жозефіна, і Руссо овдовів вдруге.

Наприкінці серпня 1910 року художник поранив собі ногу, він не надав цьому значення і коли рана нагноїлась, почалася гангрена.[12] Руссо помер 4 вересня 1910 року. Після його смерті всіх його послідовників стали називати «примітивістами».

Творчість

ред.

У 1891 пише перше екзотичне полотно — «Буревій у джунглях». Тема тропічного лісу стає одною з головних у творчості художника.

У 1894 в Салоні «Незалежних» представлена велика картина Руссо «Війна», яка справила значне враження на глядачів.

У 1896 створює ще одну значну картину — «Спляча циганка».

Відомим став після картин «Тигр, що атакує розвідників» (1904), «Голодний лев», «Заклинателька змій» (1907).

У його домі почалися збиратися відомі гості: Уде, Пікассо, Вебер.

У 1910 написав одне з головних своїх творінь — «Сон Ядвіги».

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б Henri Rousseau
  3. ↑ а б Benezit Dictionary of Artists — OUP, 2006. — ISBN 978-0-19-977378-7
  4. ↑ а б https://data.bnf.fr/en/11922875/henri_rousseau/
  5. ↑ а б в г RKDartists
  6. ↑ http://www.tate.org.uk/whats-on/tate-modern/exhibition/henri-rousseau/henri-rousseau-jungles-paris-room-guide/henri-9
  7. ↑ а б https://www.theartstory.org/artist/rousseau-henri/
  8. ↑ а б Vallier D. Encyclopædia Britannica
  9. ↑ Henri Rousseau biography [Архівовано 24 жовтня 2008 у Wayback Machine.] at the Guggenheim
  10. ↑ Artillerymen by Rousseau [Архівовано 7 березня 2016 у Wayback Machine.] at the Guggenheim]
  11. ↑ Biography of Henri Julien Rousseau. Архів оригіналу за 3 вересня 2020. Процитовано 19 грудня 2020.
  12. ↑ Yann Le Pichon (1982) The World of Henri Rousseau. Phaidon Press Ltd. Oxford. ISBN 0-7148-2256-6

Джерела

ред.
  • Henri Rousseau, 1984, The Museum of Modern Art New York (essays by Roger Shattuck, Henri Béhar, Michel Hoog, Carolyn Lanchner, and William Rubin; includes excellent color plates and analysis)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Анрі_Руссо&oldid=44028595
  NODES
INTERN 1