Асоціація
сторінка значень у проєкті Вікімедіа
Асоціації були об'єктом вивчення протягом багатьох століть. Їх аналізом займалися філософи, психологи, лінгвісти. У сучасній науці термін «асоціація» вживають у всіх сферах життєдіяльності людини і є суб'єктивним образом існуючих поза свідомістю людини зв'язків між явищами і предметами реального світу.[1]
Асоціація:
- Асоціація (біологія) — основна систематична одиниця класифікації рослинних угруповань або угруповань мікроорганізмів.
- Асоціація (суспільство) — союз, спілка, товариство, об'єднання для досягнення спільної мети.
- Господарська асоціація — організаційно-правова форма об'єднань підприємств.
- Асоціація (речовини) — сполучення, з'єднання чого-небудь в одне ціле.
- Асоціація (об'єктно-орієнтоване програмування) — визначає зв'язок між класами об'єктів, який дозволяє одному екземпляру об'єкта змусити інший виконувати дію від його імені.
- Асоціація (психологія) — поняття, що спадає на думку при згадуванні іншого поняття.
- * Метод вільних асоціацій — психоаналітичний метод.
- * Асоціативна психологія — напрям в психології.
- * Асоціативний експеримент — прийом, спрямований на вияв асоціацій, які склалися в індивіда у його попередньому досвіді.[2]
- Метод вільних асоціацій або асоціативний експеримент першими застосували Френсіс Гальтон і Вільгельм Вундт в 80-х роках 19 століття з метою дослідження психічних процесів. На початку ХХ століття Е. Крепелін, З. Фройд і К. Юнг почали застосовувати його в психіатрії для вивчення несвідомого. Суть методу в цьому випадку полягала у швидкій спонтанній відповіді першим словом, яке спало на думку, на пред'явлене «слово-стимул». Універсальність асоціативних процесів послужила причиною прикладного застосування даного методу в 70-х роках XX століття в менеджменті, бізнесі, рекламі й винахідницькій творчості.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Слєпиніна Н. О. Асоціації: від теорії до практики [Архівовано 23 січня 2022 у Wayback Machine.] / http://nbuv.gov.ua [Архівовано 17 лютого 2017 у Wayback Machine.]
- ↑ Психология. Словарь / [Под общей ред. А. В. Петровского и М. Г. Ярошевского]. — М, 1990. — 494 с (стор.: 27)