Бісмутит
карбонат бісмуту шаруватої подоби
Бісмутит (рос. висмутит; англ. bismuthite; нім. Bismuthit m) — карбонат бісмуту шаруватої будови.
| Бісмутит | |
|---|---|
 Бісмутит | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[d][1] |
| Абревіатура | Bit[2] |
| Хімічна формула | Bi₂O₂(CO₃) |
| Nickel-Strunz 10 | 5.BE.25 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Колір риси | сірий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | бісмут[3] |
| Типова місцевість | Шнеєберзький рудний районd[3] |
 Бісмутит у Вікісховищі | |
Загальний опис
ред.Хімічна формула: Bi2[O2CO2].
Сингонія тетрагональна.
Утворює порошкоподібні та землисті маси.
Густина 6,1-7,7.
Твердість 2,5-3,75.
Риса сіра. Продукт вивітрювання бісмутину.
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ а б Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ Bismutite. webmineral.com (англ.). Архів оригіналу за 30 січня 2021. Процитовано 13 березня 2010.
Література
ред.- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Бісмутит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Бісмутит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Посилання
ред.- Handbook of mineralogy [Архівовано 19 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Webmin [Архівовано 30 січня 2021 у Wayback Machine.]