Вайтчепел
51°30′59″ пн. ш. 0°04′09″ зх. д. / 51.516388888889° пн. ш. 0.069166666666667° зх. д.
Вайтчепел | |
Названо на честь | St Mary Matfelond |
---|---|
Країна | Велика Британія[1] |
Адміністративна одиниця | Тауер-Гемлетс |
Історичне графство | Мідлсекс |
Спільний кордон із | Бетнал-Ґрінd |
Поштовий індекс | E1 |
Ідентифікатор WordLift | data.wordlift.io/wl01714/entity/whitechapel |
Географічний код Великої Британії | TQ335815 |
Вайтчепел у Вікісховищі |
Вайтчепел (англ. Whitechapel) — район[2]у Східному Лондоні[en] та майбутній адміністративний центр Лондонського боро Тауер-Гемлетс. Складова Іст-Енду, розташований за 5,5 км на схід від Чарінг-кросс. Входив до складу старовинної парафії Степні[en], Міддлсекс. Був відокремлений як окрема парафія в XIV столітті. Став частиною Лондонського графства в 1889 році та Великого Лондона в 1965 році. Оскільки район знаходиться неподалік від Доклендсу і на схід від Сіті, він був популярним місцем для іммігрантів та робітничого класу.
Район був центром єврейської громади Лондона в ХІХ та на початку ХХ століття, а також місцем сумнозвісних 11 вбивств Вайтчепела[en] (1888–91), деякі з яких приписували таємничому серійному вбивці, відомому як Джек-Різник. У другій половині ХХ століття у Вайтчепелі оселилась значна громада бангладешців. На території району розташовані Королівський Лондонський шпиталь[en] та мечеть Східного Лондона[en].
Межі
ред.Історія
ред.Серцем Вайтчепела є Вайтчепел-Гай-стріт, що простягається далі на схід, як Вайтчепел-роуд[en], названу на честь маленької каплички, присвяченої Святій Марії. Близько 1338 р. вона стала парафіяльною церквою Вайтчепела, яку найменували Святої Марії Матфелон[en] Церква була серйозно пошкоджена під час німецьких бомбардувань і остаточна демонтована в 1952 році, на її місці є сквер на південній стороні дороги[3][4]
Вайтчепел-Гай-стріт та Вайтчепел-роуд тепер є частиною дороги A11[en], яка в давнину була початковою частиною римської дороги між Лондонським Сіті та Колчестером, що починалась від Олдгейт[en][5]
Наприкінці 16 століття у Вайтчепел розпочали переносити брудні виробництва з Лондона, зокрема шкіряні, пивоварні, ливарні заводи (включаючи ливарну фабрику Біл-Чапел-Белл[en], яка пізніше відлила Філадельфійський дзвін та Лондонський Біг-Бен) та бойні.
Переселення з сільської місцевості в Лондон з 17 століття до середини 19 століття призвело до того, що велика кількість знедолених людей оселилася серед промислових підприємств.
Транспорт
ред.- Вайтчепел — станція Лондонського метро, London Overground та Crossrail, для Лондонського метро обслуговує лінії Гаммерсміт-енд-Сіті та Дистрикт, для London Overground — Східно-Лондонську лінію[6]
- Лондонські автобуси 15, 25, 106, 115, 135, 205, 254, D3, N15, N205, N253, N550 і N551 працюють в межах району.
- Вайтчепель сполучений з Національною дорожньою мережею як A11 на Вайтчепел-роуд в центрі, так і на південь A13[en] і шосе A1203, що проходить зі сходу на захід.
Персоналії
ред.- Джеймі Гарріс (* 1963) — британський актор.
Примітки
ред.- ↑ archINFORM — 1994.
- ↑ Archived copy (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 28 липня 2019. Процитовано 12 червня 2019.
{{cite web}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Ben Weinreb and Christopher Hibbert (eds) (1983) «Whitechapel» in The London Encyclopaedia: 955-6
- ↑ Andrew Davies (1990) The East End Nobody Knows: 15–16
- ↑ 'Stepney: Communications', A History of the County of Middlesex: Volume 11: Stepney, Bethnal Green (1998), pp. 7–13 [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.] accessed: 9 March 2007
- ↑ East London Line opens to public. News.bbc.co.uk. 27 квітня 2010. Архів оригіналу за 18 квітня 2015. Процитовано 6 січня 2018.
Посилання
ред.- Official website for the ward of Whitechapel
- Primary source articles [Архівовано 27 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Tower Hamlets History Online [Архівовано 3 квітня 2005 у Wayback Machine.]
- Nighttime photos of Whitechapel and environs [Архівовано 15 серпня 2014 у Wayback Machine.]. Commentary is in German, but it is mostly photos.