Вале (кантон)

**Межує з:** сусідні адмінодиниці
Вале
фр. Valais, нім. Wallis
Герб	Прапор
Адм. центр	Сьйон
Країна	Швейцарія
	Берн, Тічино, Во, П'ємонт, Рона-Альпи, Валле-д'Аоста, Урі, Верхня Савоя, Провінція Верчеллі, Провінція Вербано-Кузіо-Оссола, Олломон, Овернь-Рона-Альпи ?
Номерний знак	VS
Офіційна мова	французька; німецька
Населення
- повне	327 011 чол. (2013)
- густота	62,7
- повна	5 224 км²
Висота
- максимальна	4 634 м; (Дюфур)
- мінімальна	372 м (Женевське озеро)
Часовий пояс	UTC+1 і UTC+2
Дата заснування	1815
Вебсайт	vs.ch
Код ISO 3166-2	CH-VS
Абревіатура	VS
	Вікісховище має мультимедійні дані; за темою: Вале

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Вале.

Вале́ (фр. Valais) чи Ва́лліс (нім. Wallis) — двомовний кантон на південному заході Швейцарії, що складається з 13 округів. Адміністративний центр — місто Сьйон.

Вале — дев'ятий кантон країни за чисельністю населення та третій за площею після кантонів Граубюнден і Берн. Через кантон протікає річка Рона.

Клімат

У кантоні Вале клімат помірно континентальний. Середня температура січня — -0,1 °C, середня температура липня — + 20,1 °C. Середньорічна кількість опадів 644,8 мм. Відносна вологість повітря (Сьйон): 70 %.

Історія

Після битви під Мартіньї у 57 р. до н. е., коли римляни здолали кельтів, починається історія Вале. Ця битва визначила долю регіону на кілька століть вперед. У IX ст. цей край був захоплений бургундами і приєднаний до їхнього Нижньобургундського королівства. У 999 р. король Бургундії Рудольф III (971—1032 рр.) надав права на управління Вале єпископу Сьйонскому Гуго, який отримав пізніше титул князя-єпископа.

На територію Сьйону і Вале претендували графи Савої, що розташовувалася на території сучасних Італії та Франції. Зрештою їм вдалося захопити більшу частину Сьйону, але у Верхньому Вале збереглася місцева влада.

У XIII ст. Верхній Вале зайняли німці з територій кантону Берн. Саме в ті часи почалася історія нинішньої двомовності у Вале. У 1388 році, одержавши верх над єпископською владою, встановленою графами Савойськими, німці стали розселятися по верхній частині долини Рони. Таким чином сформувався німецькомовний Верхній і франкомовний Нижній Вале.

У 1414—1420 рр. у Вале розгорілося повстання проти влади єпископа Раронського Вільгельма II. Після чого боротьба за владу тут не припинялася протягом століття. Нарешті, 1529 році Вале проголосив себе асоційованим членом Швейцарської Конфедерації.

У 1628 році Вале став незалежною республікою з єпископською владою, а в 1798 році вже республікою під контролем наполеонівських військ. Згодом Вале входив до складу більших республік у регіоні, поки у 1815 році Вале нарешті не увійшов до складу Швейцарії на правах кантону.

Населення

Населення кантону — швейцарці, які говорять німецькою та французькою мовами. Німецька мова є рідною мовою для 28,4 % жителів (переважає в округах Гомс, Східний Рарон, Бріг, Західний Рарон, Лойк, Сьєр, північний анклав округу Еран), французька для 62,8 % (переважають в округах Монте, Сен-Моріс, Мартіньї, Антремон, Конте, Еран, Сьйон), італійська рідна для трохи більше 2 %. Решта 6,8 % говорять на інших мовах.^[2]

У кантоні більшість вірян римо-католики, є також протестанти — 6 %.^[3]

Цікаві факти

Найвищою греблею гравітаційного типу є дамба Ґранд-Діксенс в кантоні Вале висотою 285 м.
У монастирі Сен-Бернар була виведена знаменита порода собак, навчених пошуку людей, які опинилися під лавинами. Сенбернари були привчені ще й приносити постраждалим маленькі барила з бренді, щоб дати їм можливість зігрітися.
По території кантону Вале проходить ділянка залізниці Льодовиковий експрес, призначеної спеціально для огляду льодовиків. Лінія була прокладена у 1890—1930-х рр. Льодовиковий експрес проходить по зубчастій вузькоколійній дорозі з численними віадуками і тунелями, серед яких є навіть спіральні. На найкрутіших ділянках за кілометр шляху поїзд піднімається на 110—120 м. За сім з половиною годин дороги Льодовиковий експрес долає 291 міст, 91 тунель і піднімається на висоту 2033 м.

Пам'ятки

Примітки

↑ Статистика. Архів оригіналу за 14 листопада 2012. Процитовано 12 квітня 2015.
↑ Georges Lüdi, Iwar Werlen (Hrsg.):Sprachlandschaft in der Schweiz. Bundesamt für Statistik, Neuchâtel, April 2005.
↑ Federal Department of Statistics (2004). Wohnbevölkerung nach Religion. Архів оригіналу (Interactive Map) за 29 грудня 2008. Процитовано 15 січня 2009.