Габріель Ано

французький футболіст

Габріель Ано (фр. Gabriel Hanot, 6 листопада 1889, Аррас — 10 серпня 1968, Вангенбур-Енгенталь) — французький футболіст, що грав на позиції захисника, зокрема за клуб «Туркуен» та національну збірну Франції.

Ф
Габріель Ано
Особисті дані
Народження 6 листопада 1889(1889-11-06)
  Аррас, Франція
Смерть 10 серпня 1968(1968-08-10) (78 років)
  Вангенбур-Енгенталь
Громадянство  Франція
Позиція захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1906–1910 Франція «Туркуен»  ? (?)
1910–1912 Німеччина «Пройсен Берлін»  ? (?)
1912–1915 Франція «Туркуен»  ? (?)
1916–1919 Франція «АС Франсез» ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1908–1919 Франція Франція 12 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1945–1949 Франція Франція (тренерська рада)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Згодом — спортивний журналіст, ентузіаст розвитку футболу, редактор видань L'Équipe та France Football.

Клубна кар'єра

ред.

У дорослому футболі дебютував 1906 року виступами за команду «Туркуен», в якій провів чотири сезони.

Протягом 1910—1912 років грав у Німеччині, захищаючи кольори команди «Пройсен Берлін».

1912 року повернувся на батьківщину, де знову грав за «Туркуен», а завершував ігрову кар'єру у команді «АС Франсез», за яку виступав протягом 1916—1919 років.

Виступи за збірну

ред.

1908 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Франції. Протягом наступних 12 років провів у її формі 12 матчів, забивши 3 голи.

У складі збірної був учасником футбольного турніру на Олімпійських іграх 1908 року в Лондоні.

Подальше життя

ред.

Через авіційний інцидент травмувався і досить рано завершив ігрову кар'єру[1]. Обрав фах спортивного журналіста. Співпрацював з редакціями видань L'Équipe та France Football, ставши із часом одним із найавторитетніших футбольних експертів країни.

До його заслуг прийнято зараховувати започаткування першого професійного турніру у Франції у 1932 році[1], створення провідного європейського турніру — Кубка європейських чемпіонів, а також впровадження нагороди «Золотий м'яч» найкращому футболістові Європи[2].

У перші повоєнні роки (1945–1949) входив до тренерської ради національної збірної Франції, де мав функції, що найбільше відповідали безпосередньо тренерській роботі.

Помер 10 серпня 1968 року на 79-му році життя у місті Вангенбур-Енгенталь.

Примітки

ред.
  1. а б Boudreault, Patrick (6 серпня 2007). Saga Ligue des Champions (1/4). Gabriel Hanot,visionnaire de génie (фр.). La Depeche. Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 11 листопада 2011.
  2. Straeten, Karine van der; Laslier, Jean-François; Daoust, Jean-François; Blais, André; Arrondel, Luc; Anderson, Christopher J. (2019). Messi, Ronaldo, and the Politics of Celebrity Elections: Voting for the Best Soccer Player in the World. Perspectives on Politics. 18: 91—110. doi:10.1017/S1537592719002391. ISSN 1537-5927.

Посилання

ред.
  NODES